Перед фінішним ривком

Рік, що настав, з повним правом можна назвати, користуючись радянською ідеологічною класифікацією, вирішальним на шляху України до Світової організації торгівлі. Україна зможе стати членом «міжнародного клубу торгівлі» у грудні 2005 року на конференції міністрів СОТ, яка має пройти в Гонконгу. Однак часу залишається не так уже й багато: для того, щоб не спізнитися з включенням українського питання до порядку денного цієї конференції, нам необхідно не пізніше середини майбутнього року завершити переговорний процес і затвердити звіт Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ. «Рахунок уже пішов на тижні й місяці», — передав напружену робочу атмосферу перший заступник міністра економіки і з питань європейської інтеграції України Валерій П’ятницький.

У році, що минув, Україна помітно просунулася вперед до поставленої мети. Підготовлено проект заключного документа процесу вступу країни до СОТ — звіту Робочої групи. Нинішній його варіант дуже близький до остаточного, вважає П’ятницький, а уточнення, які ще можливі в документі, не носитимуть концептуального характеру. До речі, наступне засідання Робочої групи заплановано на перший квартал 2005 року.

На переговорах про доступ на ринки товарів та послуг проблем практично немає, констатує П’ятницький. Навіть у найбільш спірних питаннях, які стосуються сфери послуг — банківських, страхових, аудіовізуальних — «ми знайшли формули», які влаштовують усіх. Графік специфічних зобов’язань України з доступу на ринки послуг включає близько 150 підсекторів, що становить 98% від загальної кількості, визначеної класифікатором СОТ. Перший заступник міністра не передбачає особливих ускладнень на переговорах, що продовжуються, з Австралією щодо імпорту цукру-сирцю: якихось спеціальних вимог від цієї країни не надходило, а питання, що обговорюються, «носять загальний характер і лежать швидше в площині теорії, ніж практики».

Підписання протоколу з США затримується тільки через те, що Верховна Рада досі не ухвалила закон про експорт-імпорт лазерних дисків, а без цього американська сторона не може вважати вичерпаною проблему захисту інтелектуальної власності. Незважаючи на це, за словами П’ятницького, з США нещодавно було проведено «дуже конструктивний діалог», і сьогодні є відчуття того, що ця країна готова надати нам істотну підтримку у якнайшвидшому завершенні переговорів.

У рамках двосторонніх переговорів узгоджено понад 95% тарифних позицій. Найскладнішим, на думку П’ятницького, зараз уявляється переговорний процес з Китаєм — єдиною країною, з якою залишилися неврегульованими тарифи. «Нам ще доведеться попрацювати над узгодженням нинішніх позицій. Ми не можемо в односторонньому порядку йти на ті запити, які знаходяться поза рамками традиційних вимог до країн — членів СОТ», — сказав П’ятницький.

За ті півроку, що залишилися, багато що треба зробити у сфері гармонізації національного законодавства відповідно до норм та правил угод СОТ. Поки залишаються неврегульованими питання гармонізації системи технічного регулювання, спрощення процедури сертифікації товарів, гармонізації стандартів та існуючих в Україні санітарних, фітосанітарних і ветеринарних заходів, митної оцінки, оподаткування у сфері автомобілебудування, експортного мита на деякі види продукції, встановлення квоти на імпорт цукру до України, впровадження механізму розрахунку та обсягів внутрішньої підтримки сільського господарства.

Розмірковуючи про перспективи, які відкриваються перед Україною, у разі вступу країни до СОТ, П’ятницький відзначив, що за час ведення переговорного процесу наша країна істотно змінила свій торговельний режим і вже виконує більшість прийнятих зобов’язань. На його думку, очікуваний від цього економічний ефект «буде пролонгований у часі»: це залежить від того, чи зуміють вітчизняні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності скористатися новими торговельними можливостями, і чи залучить наших ділових партнерів ліберальний режим у сфері послуг настільки, що вони прийдуть сюди з інвестиціями. Якщо Україна не отримає статус країни з ринковою економікою до вступу до СОТ, то членство в цій організації, сподівається П’ятницький, прискорить таке визнання. Найбільша ж вигода від нашого членства у СОТ, за його словами, полягає в тому, що ми станемо більш прогнозованими, більш відкритими, і іншим країнам буде простіше налагоджувати торгові відносини з Україною.