Усе — на експорт

Експортерам готують певні зміни правил зовнішньої торгівлі. Так, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України готує низку змін до закону «Про зовнішньоекономічну діяльність». «Для України дуже важливо встановити чіткі принципи зовнішньоекономічної політики», — пояснив новації перший заступник Мінекономрозвитку Анатолій Максюта.

Зокрема, в цьому законопроекті пропонується дати визначення терміну «державна зовнішньоекономічна політика України», прописати її напрями в інтеграційних процесах і відносинах України з іншими країнами, визначити основні завдання і механізми реалізації зовнішньоекономічної політики держави, внести інші необхідні зміни. Є там і пункт про державну фінансову підтримку експортної діяльності за державними програмами і проектами. Усе це, на думку чиновників, дасть змогу забезпечити додатковий захист і підтримку вітчизняним товаровиробникам на зовнішньому і внутрішньому ринку, а також розширить географію товарного експорту.

Одне слово, перед урядом стоїть непросте завдання — удосконалити принципи зовнішньоекономічної політики так, щоб, з одного боку, вони не були банальними гаслами, які добре ляжуть на папір чи звучатимуть як наукові фрази, а, з другого боку, стали дороговказами для реальної роботи на зовнішніх ринках.

Як це правильно зробити? Опитані «Днем» експерти дають кілька порад.

По-перше, експортерам в Україні треба своєчасно повертати ПДВ (протягом двох тижнів). «Поки цього не буде, решта заходів не спрацюють. Поки не повернуть ПДВ, у бізнесу немає мотивації збільшувати експорт, тому що 20% прибутку з’їдається на кордоні», — каже колишній міністр економіки України Володимир Лановий.

По-друге, треба удосконалити структуру експорту. «Якщо проаналізувати останню статистику, каже виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко, то одна чверть українського експорту прямує на територію Росії, а інша — до ЄС». Причому до Євросоюзу йдуть переважно сировинні матеріали, каже він.

Аби змінити товарну структуру, на думку експертів, потрібно змістити традиційні експортні акценти. «Це мають бути не сировинні і не енергетичні товари. Так само не варто сподіватися, що космос чи авіація виручить країну», — каже Лановий. На його думку, потрібно просто дивитися на світовий ринок і підлаштовуватися під його запити, реагуючи швидкою зміною виробничої лінійки. Тобто українським виробникам треба бути гнучкішими, вчитися бачити основні глобальні тренди наперед і відповідно до них проводити модернізаційну політику.

Його доповнює Устенко — необхідно диверсифікувати товарну структуру українського експорту. Аби досягти цього, продовжує експерт, необхідно провести структурні зміни в економці і паралельно — задіювати механізми монетарної (кредитування експортерів) і курсової політики. «Слабша грошова одиниця означає додаткові переваги для експортерів. Тому більшість країн намагається задіювати такий механізм: з одного боку — гнучкий курс, з другого — кредитування експортерів. Але найосновніше — це спроба зміни в довгостроковій перспективі структури національної економіки», — каже Устенко.

«У короткостроковій перспективі ситуація з продажами за кордон залежить від стану світових ринків, де представлена наша продукція. Єдине, що можна зробити з цим чинником, — знайти резерви для скорочення витрат виробництва і таким чином знизити ціну продукції, що постачається. Резерви можна віднайти. Адже навіть попри збитковість вітчизняного ГМК його власники нарощують капітали — отже, це прибутковий бізнес і в ньому можна скоротити витрати», — висловлює свій погляд голова Всеукраїнського союзу вчених-економістів Олександр Кендюхов. У довгостроковій перспективі, на його думку, потрібне оновлення виробничої бази і зміна підходів до здійснення інвестиційної політики в країні, пряме державне фінансування у зростання нових високотехнологічних виробництв. Державі терміново потрібно знайти правильний підхід в експортному питанні, оскільки останні 5 років річний «мінус» торговельного балансу України в середньому становить 10—12 мільярдів доларів, каже він.

Тим часом в інших державах вже успішно діє своя структура стимулювання експорту, яка активно впроваджується. Так, нещодавно Російська державна корпорація Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності «Зовнішекономбанк» спільно з російським національним експортним страховим агентством ВАТ «ЕКСАР» заявила про свої плани кредитувати українські банки і компанії під закупівлю російської промислової продукції. Про це під час зустрічі з українськими банкірами на презентації свого нового продукту повідомило керівництво компаній. Йдеться про товарне кредитуванні продукції енергетичного машинобудування, авіабудування та інших різновидів високотехнологічного експорту. Структура фінансування — надання українським банкам та імпортерам короткострокових (на термін 1—2 року) і довгострокових (до 5—7 років) кредитів у євро, доларах, рублях на суму обладнання, що постачається, товарів та послуг. «Ми спілкуємося з усіма 5—10 головними українськими банками. Як пілотний проект з Промінвестбанком підписано рамкову кредитну угоду про загальні умови відкриття кредитних ліній з метою фінансування постачань російської промислової продукції в Україну», — уточнив заступник голови — член правління Зовнішекономбанку Олександр Іванов.

За словами заступника голови правління Промінвестбанку Олександра Чайникова, «укладена угода відкриває шлях новому виду середньо- і довгострокового кредитування, а конкретні проекти розглядатимуться в міру їх надходження і розгляду колегіальними органами Промінвестбанку».

Українські банкіри вивчають нові пропозиції російських колег, але вже кажуть, що вони викличуть інтерес на ринку. Які перспективи в цього виду фінансування? «Хотілося б, аби на кінець 2014 — початок 2015 років ми щонайменше близько 15 мільярдів рублів спрямували на кредитування експорту в Україну. Це буде гарний результат», — прогнозує попит на новий банківський продукт в розмові з «Днем» генеральний директор російського національного експортного страхового агентства — ВАТ «ЕКСАР» Петро Фрадков.

Україні теж можна повчитися практики експортної підтримки у сусідів, кажуть опитані «Днем» експерти. Адже сьогодні близько 30% російського ВВП формується за рахунок експорту. А сама Росія посідає 8 місце в світі серед країн-експортерів, продаючи на зовнішні ринки продукції і послуг на суму більш як 530 мільярдів доларів. Як розповів «Дню» перший заступник генерального директора — член правління «ЕКСАР» Михайло Карякін, для стимулювання експорту в Росії спеціально чогось нового і унікального не вигадують, а йдуть добре відомим у світі шляхом: використовують експортні кредити, гарантії і держгарантії. Паралельно з фінансуванням експорту також існує і страхування експортних операцій (на суму до 90—95% вартості поставок), яке зменшує ризики, починаючи з політичних і закінчуючи неплатежами покупців, додає він.

«На цей час портфель експортного фінансування Зовнішекономбанку становить 2,5 мільярда доларів, а загалом за останні шість років Зовнішекономбанк видав на користь іноземних покупців російської високотехнологічної продукції гарантій на загальну суму близько 5 мільярдів доларів США», — пояснює деталі підтримки російських експортерів директор департаменту фінансування експорту ЗЕБ Данило Агулян.

Російський досвід українські економісти схвалюють. Для Росії це може й працює, кажуть вони. Але Україна, враховуючи свою економічну ситуацію, продовжують аналітики, не повинна допомагати виробникам фінансово завойовувати ринок. «Тільки-но держава починає допомагати окремим галузям, вони одразу втрачають конкурентоспроможність», — каже Лановий. Сьогодні для просування українських товарів на світові ринки, переконаний він, потрібно працювати над зниженням собівартості продукції і модернізацією виробництва.