Пам’ятник буряку — замість пам’ятника Леніну

Як і в інших населених пунктах, у межах закону про декомунізацію в селі Першотравневе Вітовського району Миколаївської області демонтували пам’ятник Володимиру Леніну. Але на відміну від багатьох інших постаментів, тут він не став порожнім — Засільський цукровий завод встановив тут пам’ятник буряку.

Генеральний директор «Юкрейніан Шугар Компані» Володимир Палієнко, який став головним ініціатором ідеї, розповів «Дню», що бажання встановити такий пам’ятник виникло ще 2012 року, але тоді планувалося встановити його на території заводу: «Та культура, яка нам дає бізнес, яка прославляє Україну і дає роботу мешканцям села, є дуже важливою для нас. Зараз показники заводу найвищі в Україні. З одного гектара землі ми збираємо по 800 центнерів буряка. Коли розпочався «ленінопад», а пам’ятник був навпроти адмінбудівлі заводу, його звалили. На постаменті почали з’являтися усілякі написи на кшталт: ПТН ПНХ. Тоді я зрозумів, що треба якось це зупинити, і нарешті реалізував ідею. Над виготовленням пам’ятника працював скульптор зі Львова. Ми замінили плитку пам’ятника, вирізьбили листя буряка, впорядкували територію».

Володимир Палієнко зазначив, що напис на монументі: «Ніщо не зупинить ідею, час якої настав!» — який так жваво обговорюють мешканці Миколаєва в соціальних мережах, належить Степану Бандері: «Вислів здався мені доречним, оскільки ідея вирощування назріла давно, і ніхто нас не міг зупинити. Це наша історія усередині компанії».

Гендиректор «Юкрейніан Шугар Компані» поділився і віхами з історії підприємства. Цукровий завод існує з 1965 року. Але до 2007 року він приблизно десять років не працював, був зруйнований і закритий. Із 2007 року британська компанія ED&F Man інвестувала в роботу заводу 144 мільйони доларів. «Ми відбудували цей завод, спочатку зробили спеціальну конструкцію для переробки тростинного цукру. Завод колись переробляв тростинний цукор і буряк. Тоді в Україні було 192 цукрових заводи. Наша країна була у «п’ятірці» найбільших виробників цукру і буряка у світі (виробляли шість мільйонів тонн цукру на рік). На сьогодні в Україні працюють 42—46 цукрових заводів, — каже Володимир Палієнко. — У 2009—2010 роках завод запустили на переробку тростинного цукру. З 2008 року ми мали задум відродити культуру вирощування буряка на півдні України. Було багато супротивників як усередині компанії, так і в Україні загалом. В Україні взагалі ніхто не вірив у те, що цукровий завод, єдиний, який залишився на півдні країни, відродиться. У нашій компанії в Лондоні теж мало вірили в це. Тому виникало багато суперечок. 2013 року ми побудували повністю новий завод і відновили вирощування буряка, орендували землі (13 тисяч гектарів), зробили землю зрошуваною».

У свою чергу, Першотравневий селищний голова Василь БЄлашов зазначив, що «для працівників заводу цей пам’ятник — символ розвитку і процвітання. Кілька десятків років тому завод був у жалюгідному стані, але коли почав розвиватися, люди не залишили село, а знайшли стабільний заробіток і прославили Першотравневе».

На думку директора сільськогосподарського підприємства «Золотий колос» Надії Іванової, «пам’ятник буряку в селі доречніший». До того ж, крім цукрового буряка, в сівозміні наявні пшениця, ячмінь, соя, ріпак, кукурудза, соняшник, навіть льон: «ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» підтвердила, що сільська промисловість може приносити Україні славу, значущість і дохід. Село розвивається завдяки цукровій промисловості».