У Національній Філармонії «відслужать » поетичну месу

«Поезія не пишеться – вона стається!», – так вважає Анатолій Матвійчук, автор поезії, що стала основою мистецького проєкту «Слово – зброя!», який Національна філармонія України присвячує Дню українського добровольця. Лейтмотивом цієї поетичної меси є тема війни у всіх її вимірах, яка змінюється темою надії та віри у світле майбутнє нашої країни. 

У цьому проекті, артисти виходять на сцену із вірою, що Слово теж зброя – тонка, але не менш потужна і дієва. Адже у підсумку світ міняють не так кулі і гармати, як думки, ідеї та переконання, донесені до якомога більшої кількості людей.

У колаборації з відомими українськими композиторами Віктором Криськом, Михайлом Шведом, Кирилом Стеценком працюють пліч-о-пліч, як на передовій, легендарний майстер художнього слова Анатолій Паламаренко, поет, композитор, співак, публіцист Анатолій Матвійчук, артистки філармонії Надія Агєєва-Швед і Наталія Насікан (художнє слово), Ганна Семець (вокал і художнє слово); музиканти Кирило Стеценко (скрипка), Віктор Крисько (клавішні) та Віктор Мацко (ударні).

Всі учасники цього дійства, котре поєднує слово, музику та відео, відчули на собі, що значить війна. Бо кожен мав безпосередній дотик до тих больових точок, які тепер у всіх на слуху – Макарів, Буча, Бровари, Ірпінь... Хтось там народився, жив, або опинився у найтрагічніший момент нашої спільної історії.

Анатолій Матвійчук: «Ніхто не знає, що нас чекає наступної миті, але Поет завжди має бути напоготові, аби в образному Слові зафіксувати все, що відбувається з нами і нашим світом. І лише тоді звичайний факт стає мистецьким артефактом нашого буття. У цьому дійстві, яке ми творимо, йдеться про багато важливих речей – про межі, які людина не має переступати, про джерела людської надії та віри під час війни, а ще про ті таємниці людської душі, які відкриваються лише в критичні моменти буття. Сподіваюся, що слухач і глядач, який прийде, переживе справжній катарсис, як переживаємо його ми, актори, навіть під час репетицій».