ЯК ПРАВИЛЬНО ОБРАТИ ПРЕЗИДЕНТА

ХТО ТАКИЙ ПРЕЗИДЕНТ?

Президент України є главою держави i виступає від її імені. Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, виконання Конституції, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102).

Президент обирається на п'ять років. Одна й та ж людина не може бути президентом більше, аніж двічі поспіль.

Президент не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, або входити до складу керівного органу або спостережної ради підприємства, що переслідує мету отримання прибутку (ст. 103).

Новообраний Президент обіймає посаду не пізніше, ніж через 30 днів після оголошення результатів виборів, з моменту прийняття присяги на урочистому засіданні Верховної Ради (ст. 104).

Президент України користується правом недоторканності (а не тільки депутати, як це подають президентські ЗМІ. — Ред. ) на час виконання своїх повноважень (ст. 105).

ЩО МОЖЕ ПРЕЗИДЕНТ?

Президент України:

— забезпечує державну незалежність, національну безпеку держави;

— звертається з посланнями до народу, а також iз щорічними й позачерговими посланнями до ВР про внутрішній і зовнішній стан України;

— представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю держави, веде переговори й підписує міжнародні договори;

— призначає й звільняє голів дипломатичних представництв України; — призначає всеукраїнський референдум із зміни Конституції (відповідно до ст. 156 Конституції), оголошує всеукраїнський референдум iз народної ініціативи (в реальності цей пункт практично не може виконуватися. — Ред. );

— припиняє повноваження ВР, якщо протягом 30 днів однієї сесії пленарні засідання не можуть розпочатися, призначає позачергові вибори до ВР;

— призначає за згодою ВР Генерального прокурора i звільняє його з посади (помітьте, згоди парламенту для звільнення прокурора не потрібно. — Ред. );

— призначає половину ради Національного банку;

— призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення й радіомовлення;

— призначає на посади й звільняє з посад за згодою ВР голову Антимонопольного комітету, голову Фонду держмайна, голову Державного комітету з телебачення й радіомовлення; — призначає третину складу Конституційного суду; — очолює Раду національної оборони й безпеки, є Головнокомандувачем Збройних Сил України, вносить до ВР подання про оголошення стану війни;

— ухвалює у разі необхідності рішення про запровадження надзвичайного стану з подальшим затвердженням ВР;

— ухвалює рішення про надання громадянства України та вихід із нього (ст. 106).

Повноваження Президента у відносинах з іншими державними органами і передусім iз виконавчою владою (Кабінетом Міністрів) потрібно розглянути окремо, тому що саме ці повноваження найбільше впливають на наше повсякденне життя. Отже, Президент: «призначає за згодою ВР прем'єр-міністра України, припиняє повноваження прем'єр-міністра і приймає рішення про його відставку, призначає за поданням прем'єр-міністра членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій і припиняє їхні повноваження на цих посадах» (ст. 106, пп. 9,10). Відразу ж зауважимо, що для «припинення повноважень» міністрів і голів адміністрацій згоди парламенту на потрібно. Більше того, міністри і голови адміністрацій у своїй повсякденній роботі є підлеглими Кабміну, а не Президента. Інакше кажучи, міністрами, а ще більшою мірою місцевими адміністраціями керують зовсім не ті, хто їх призначив.

Однак головною колізією нашої Конституції є подвійна залежність уряду (ст. 113 «Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом і підконтрольний та підзвітний ВР»). З одного боку, відправити у відставку прем'єра (а отже, й уряд загалом) може Президент, з іншого — парламент, при тому, що ні той, ні інший не несуть повної відповідальності за його призначення. Таким чином, Кабмін, який і займається тим самим нашим з вами реальним життям, виявляється слугою двох панів і не може здійснювати хоча б більш-менш послідовної політики. Більше того, Кабмін більшою мірою залежить від Президента, який може у будь-який момент звільнити будь-якого міністра, але разом iз тим не відповідає за це рішення, оскільки не є «начальником» Кабміну, оскільки не очолює виконавчу владу. До речі, цей дивовижний нонсенс властивий, мабуть, тільки нашій Конституції — у нас взагалі немає людини, котра очолює, так би мовити, головну владу — виконавчу. Таким чином, за наслідки її діяльності ніхто не відповідає, але всі можуть нею керувати.

Для прикладу згадаю американську (так би мовити, первинну) схему президентства. Президент США є головою виконавчої влади (відповідно, у США немає прем'єр-міністра), він сам призначає свій кабінет і звільняє з посад, парламент не має ніякого впливу на цей процес. Інакше кажучи, те, що Клінтон обіцяв на виборах, він реалізовує за допомогою призначеного ним самим уряду, і оцінку діяльності цього уряду виборці дають на наступних виборах (у нас із моменту обрання Кучми змінилося чотири уряди). З іншого боку, виконавча влада у США не може впливати на парламент, вона не має права законодавчої ініціативи (у нас — має). Представникам виконавчої влади навіть заборонено з'являтися в парламенті. Таким чином, кожен займається своєю справою: парламент ухвалює закони, Президент їх виконує.

І останнє. Президент «на основі і для виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на території України» (ст. 106, п. 31), він також «скасовує акти Кабінету Міністрів» (ст. 106, п. 16), а сам Кабінет Міністрів «у своїй діяльності керується Конституцією і законами, актами Президента» (ст. 113). Таким чином, Президент може здійснювати виконавчу владу (формально не будучи нею), затверджуючи укази і скасовуючи акти уряду.

У результаті наш варіант інституту президента виглядає, м'яко кажучи, своєрідно. Президент, згідно з Конституцією, є тільки главою держави, але може здійснювати повноваження виконавчої влади. Захоче він, наприклад, керувати зовнішньою політикою — у нього є п. 3 ст. 106, за яким він «здійснює керівництво зовнішньою політикою», не захоче — може сказати, що для цього існує ціле міністерство, а своє «керівництво» він здійснив, коли призначали уряд. Те саме стосується і силових відомств (п. 17 ст. 106). Захоче Президент враховувати поточну політичну ситуацію — буде пропонувати парламенту кандидатуру прем'єра з урахуванням його «прохідності» (ВР має затвердити кандидата, запропонованого Президентом), захоче вчинити конфлікт — запропонує «непрохідного». Захоче президент допомагати уряду — він буде видавати узгоджені з ним укази, захочеться йому показати, що він кращий, ніж Кабмін, — укази будуть популістськими і т.ін., і т.п. Фактично місце і роль Президента у нашій системі залежить від бажань самого Президента. Тому особа глави держави відіграє колосальну роль. І це, мабуть, головний критерій при виборі нового президента. Капризним, неврівноваженим, непослідовним і, м'яко кажучи, екзальтованим просто протипоказана ця робота. Як видно з перерахованих вище повноважень президента, наша політична система дуже недосконала, вона тільки посилить усі негативні риси характеру майбутнього глави держави, що призведе до руйнівних для країни наслідків. Нам потрібен президент, який би розумів особливості своєї посади і вжив би заходів для того, щоб у майбутньому політична система мінімально залежала від недоліків того чи іншого політика. Якоюсь мірою нам поталанило, що більшість кандидатів у президенти — народні депутати. Ми бачили їх у парламенті, а когось і на інших посадах, тож маємо уявлення про цих людей, так що основа для вибору є.

Нижче ми подаємо біографії реальних, на наш погляд, претендентів на президентську посаду, опубліковані видавництвом К.І.С. у збірнику «Політичний компас виборця».

Своїми думками з приводу того, як правильно обрати президента, ви можете поділитися з редакцією.
04212, Київ-212, вул. Маршала Тимошенко, 2-л.
E-mail «Дня»: [email protected]
Адреса в Інтернеті: http:/www.day.kiev.ua
Телефон: 414-91-26