Наша зброя попрямує до В’єтнаму

Після переговорів з головним військовиком з Ханою генералом Фам Ван Ча український міністр оборони Олександр Кузьмук сказав, що Київ не розглядав і ніколи не буде розглядати Соціалістичну Республіку В’єтнам просто як ринок для збуту свого мілітаристського товару. «Я не звужував би наші контакти лише до військово-технічних. Сьогодні ми можемо надати важливу допомогу один одному. Україні – для розвитку співробітництва з державами Південно-Східної Азії, а В’єтнаму через Україну – з державами Європи», – заявив Кузьмук.

Втім, перші каравани, що мають вирушити цим своєрідним геополітичним містком з України до В’єтнаму, будуть завантажувати саме військові. До переговорів з гостями з Ханоя були залучені представники усіх видів Збройних сил України, а також керівництво компанії «Укрспецекспорт». Продавці українських озброєнь уже пустили перше коріння до цієї країни, зокрема розроблено програму модернізації в’єтнамських ВМС, за допомогою України реконструйована верф у Башоні, у Миколаєві пройшли підготовку в’єтнамські фахівці. Надалі в цю роботу хоче активно включитись і Міноборони України. За словами Олександра Кузьмука, перспективними визначено такі напрямки, як військова освіта, обмін досвідом між управлінськими ланками різного рівня і, звісно, військово-технічні контакти в галузі військово-морських сил, авіації, протиповітряної оборони. Після переговорів між міністрами оборони конкретні проекти будуть уточнювати та деталізувати експерти двох країн.

Проте показово, що минулого року міністр оборони В’єтнаму Фам Ван Ча активні переговори на військову тематику проводив у Москві і, зокрема, просив зменшити платню за навчання своїх військовиків у Росії. Росія, як відомо, постачає значну кількість озброєнь до В’єтнаму, зокрема й такі сучасні вироби, як протикорабельні ракети «Москит», винищувачі Су-27. На відміну від минулих радянських часів, коли зброя постачалась на додаток до невмирущих комуністичних ідей, нині В’єтнам з Росією розплачується за мілітаристські послуги твердою валютою. Але достатніх коштів на ці потреби в Ханоя бракує. Річні витрати країни на оборону становлять близько 3 млрд. доларів, проте значна частина цих коштів йде, власне, на утримання армії. Українські продавці озброєнь так само надають перевагу твердій валюті, проте, як кажуть, не буває правил без винятків. Попри обмеженість фінансових можливостей В’єтнаму, ця країна вважається ключовою на ринку озброєнь трьох країн Індокитаю. З цього плацдарму Росія за останні роки здійснила прорив у інші держави Південно- Східної Азії, і зараз цим шляхом хоче пройти й Україна. З власними козирями. Наприклад, погодившись на поставки з В’єтнаму рису чи апатитів з родовища Лаокаї.