Суспільство має замислитися: як уберегти наших дітей?

Прикрий випадок стався нещодавно в одній зі шкіл Одеської області — на уроці фізкультури загинув дев’ятикласник. За даними обласного управління освіти, діти грали у футбол, і під час гри один із хлопців упав непритомний. Учитель викликав швидку допомогу, але врятувати школяра, на жаль, не вдалося. У цьому навчальному році це перший нещасний випадок. Нагадаємо, що два роки тому на уроках фізкультури загинуло семеро школярів. Після цього Міністерство освіти та науки України змінило програму фізичного виховання, зробивши наголос на тому, що нормативи будуть послаблені, діти самі зможуть обирати собі вид спорту, яким хочуть займатися на уроці, і в майбутньому буде розроблятися диференційована система навчання. Про новації у шкільному фізичному вихованні також писав «День». Як пояснювали нам фахівці, причина прикрих випадків криється не так у нормативах, як у стані здоров’я дітей.

— За нашими дослідженнями, майже 50% школярів мають проблеми зі здоров’ям. Насправді ж ця цифра може бути більшою — 70 або 80%, бо я володію. тільки статистикою захворювань у межах нашої лікарні, — пояснює завідувач відділу ендокринології Національної дитячої клінічної спеціалізованої лікарні «Охматдит» Наталія Владимирова. — Основні проблеми, з якими звертаються школярі зараз до медиків, — це головокружіння, високий або низький тиск, порушення опорно-рухової системи, захворювання органів травної системи, тобто проблем у дітей дуже багато. А причин поганого стану здоров’я дітей — безліч. Ви подивіться, наскільки забруднене повітря, особливо у столиці та великих містах, який в цілому поганий стан екології в Україні, і його негайно треба покращувати, бо те, чим дихають діти, яку воду п’ють, які продукти їдять — це все позначається на їхньому здоров’ї. Я б не говорила, що існує певний взаємозв’язок між навантаженнями на уроці фізкультури та тим, що стаються такі прикрі випадки, як на Одещині. Справа не так у навантаженнях, у як загальному стані здоров’я та тому, як за ним стежать батьки та самі діти.

Тому треба, щоб існувала диспансеризація, тобто діти та майбутні мами проходили раз чи два рази на рік повне медичне обстеження, перевірялися в основних спеціалістів, наприклад, педіатрів, кардіологів, ендокринологів, а також здавали загальний аналіз крові. Це б давало можливість вчасно виявляти захворювання і відразу ж з ними боротися.

Як свідчать інші дослідження, здоров’я дітей в Україні за останні роки значно погіршилося. І не тільки через те, що школярі ведуть малорухливий спосіб життя, а й через потяг до шкідливих звичок. Наразі ми посідаємо одне з перших місць у Європі за кількістю малолітніх курців та пияк. То що ж тоді говорити про здоров’я молодого покоління? Якщо так триватиме і далі, то де гарантія, що більше прикрих випадків у школах не буде?

— Такі ситуації виникали й виникатимуть завжди, і в Україні, в Європі. І від цього, на жаль, нікуди не дінешся. Такі випадки можуть бути і на інших шкільних уроках, не обов’язково на тих, де діти активно рухаються, — коментує головний спеціаліст Міністерства освіти та науки департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Сергій Дятленко. — З 1 вересня цього року у школах діють нові підходи в системі фізичного виховання, які стосуються як самого викладання предмету, так і нормативів. Наприклад, якщо в класі є сильні учні, вчитель може встановлювати, що на високий рівень їм треба пробігти сто метрів за 9 секунд замість рекомендованих 10. І навпаки, — для слабших учнів збільшити цей показник до 11 секунд. За рік дії зміненої програми найкращі зрушення, на наш погляд, — у тому, що діти продовжують займатися фізкультурою, таким чином забезпечується руховий режим, а також учні стали отримувати насолоду, бо можуть самі вибирати, що їм хочеться робити на уроці.

Та, як переконують фахівці, річ не в тому, які нормативи тепер діють, а в тому, що батьки приділяють мало уваги здоров’ю своїх дітей. Тому всі школярі обов’язково мають відвідувати уроки фізичної культури — це хоч трохи компенсуватиме малоактивний спосіб їхнього життя.