Українські міста — проти тиранів

У Івано-Франківську на стовпах з’явилися великі листівки з написом: «Я також винищував українців. Поставте й мені пам’ятник». Диктаторів Адольф Гітлер і Йосип Сталін зображено поруч. Звичайних івано-франківців поява зображень тиранів у їхньому місті в переддень Святого Миколая, одного з найшанованіших свят у цьому краї, збентежила й навіть обурила. «Це стовідсоткова провокація, нечесна гра і брудна політика — так я сприймаю те, що такі страшні постаті дивляться на нас, вони можуть вплинути на добру ауру міста і своїми гріхами очорнити душі наших дітей. На Андрея Івано-Франківськ відвідав глава УГКЦ Блаженнійший Святослав, тут проголошено митрополію. Святі християнські речі й грішники не мають бути поруч. Я переконана, що боротися проти диктату минулого й ностальгії за совєтським минулим треба іншим способом, гуманнішим», — каже пані Марія, франківський фармацевт.

Зрештою, не всі містяни «прочитали» ідею організаторів акції. Більшості поява привидів з минулого просто неприємна, вони вважають, що натхненники акції не мають почуття міри і в європейському місті таке неприпустимо.

Нагадаємо, що ще 6 грудня листівки такого ж змісту з’явилися в Запоріжжі. Одного з ініціаторів цієї акції — галичанина Василя Абраміва — засуджено умовно у справі щодо відпилювання голови Сталіну в Запоріжжі рік тому, член ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери так прокоментував акцію: «Ми провели акцію зі знищення пам’ятника Сталіну, але бачимо, що влада не реагує на такі методи. Тому зараз ми почали прирівнювати Гітлера й Сталіна. Адже Європа зрівняла їхні тоталітарні режими. Цією акцією хочемо відкрити очі свідомим українцям на те, як із нами поводиться влада».

Організатори акції не відкидають навіть появи бігбордів із зображеннями Гітлера та Сталіна.

Сергій АДАМОВИЧ, кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника:

— Поява в Івано-Франківську листівок, що ототожнюють Й. Сталіна й А. Гітлера у їхній кровожерливості до українців, є проявом невдоволення суспільства курсом теперішньої влади в сфері історичної пам’яті. Цією акцією її організатори, ймовірно, мали на меті продемонструвати, що і сталінський, і нацистський тоталітарні режими за своєю суттю є дуже схожими. Обидва режими керувалися антидемократичним владним інструментарієм, використовували масові репресії, вони винні в організації і проведенні геноцидів. Єдина відмінність у тому, що комуністи добирали своїх жертв за класовою ознакою, а нацисти — за національною. Однак Голодомор 1932—1933 рр. проти українців та депортації кримських татар й інших народів свідчать про злочинну діяльність органів влади СРСР на національному грунті. Загальновідомими є факти тісної політичної та соціально-економічної співпраці державних структур СРСР з гітлерівцями. Не в останню чергу через це Німеччина зразка 1933 р. перетворилася в потужного військового монстра в кінці 30-х рр. ХХ ст. Не забуваймо про розподіл й окупацію СРСР та гітлерівською Німеччиною Польщі 1939 року й інші узгоджені агресивні імперіалістичні дії.

Чинна влада повинна перестати маніпулювати історичним минулим у політичних цілях і залишити його для досліджень фаховим ученим. Тоді зникне потреба в таких громадських ініціативах. Історія має об’єднувати націю, а не роз’єднувати її.