Зима і «Правила...»

Для початку — про три головні правила, підказані зимою та старшим інспектором відділення профілактики ДАІ Києва Євгеном Кравцем. Правило перше: керувати на слизькій дорозі потрібно плавно. Йдеться про кермо і педалі: фахівці радять уявляти собі, що ви не поспішаючи пливете в басейні, де вода пом’якшує та сповільнює всі рухи. Правило друге: газ при зимовій їзді повинен бути мінімальним. Ніяких прискорень! Часом краще декілька разів заглухнути й знову завестися, аніж прокопати колії й знову буксувати. Третє правило — по можливості, гальмувати краще двигуном. При цьому потрібно тримати велику дистанцію перед автомобілем, що рухається попереду, й гальмувати заздалегідь.

Звичайно, зазначає експерт, перелічені правила — загальні, адже існують ще свої особливості при водінні автомобілів різної марки та «конфігурації». До всього сказаного можна додати ще: зимова «гума» і дотримання водійської етики — головна запорука відсутності не лише неприємних дорожніх ситуацій, але й можливих санкцій з боку відповідного управління.

Здавалося б, речі очевидні. Однак статистика свідчить, що зрозумілі вони далеко не всім: за минулий рік на території міста було скоєно майже три тисячі правопорушень, у яких 324 людини загинуло, а 3212 — було травмовано. Так, водіїв автобусів за цей період було виявлено у нетверезому стані за кермом 95 осіб, перевищували швидкість руху — 9430, проїздили на заборонений сигнал світлофора — 8307, експлуатували транспортний засіб із технічними несправностями — 5726 і подібне. З одного боку, в київському управлінні ДАІ не схильні говорити про те, що показники ДТП залежать від погодних умов: за твердженням Є. Кравця, водії в сніговий сезон стають більш пильними, а багато хто — просто не виходить на трасу: береже свій транспортний засіб. З іншого боку — за торішніми даними тієї ж таки ДАІ, взимку показники дорожніх пригод неухильно зростали. Цього року статистика дещо поліпшилася, зазначає з цього приводу працівник відомства, який не схотів назватися. Це пов’язане з тим, що на київських дорогах з’являється все більше нових машин, оснащених сучасними засобами безпеки, налагодилося і питання своєчасного очищення доріг (мається на увазі, що на кількість відповідної техніки у дорожніх організацій «даішники» не скаржаться). Проте, в принципі, «позасезонні» проблеми — пробки, несанкціоноване паркування плюс те, що водії «не усвідомлюють «завдяки» існуючим правилам невідворотність покарання» — на думку ДАІ, взимку значно погіршують ситуацію. З цього приводу в київському управлінні злегка ображаються за рознос, зроблений не так давно на розширеному засіданні колегії виконавчого органу Київради столичним міським головою Олександром Омельченком цьому відомству. Адже, як вказує закон України про дорожній рух, дорожні організації, а не ДАІ, зобов’язані забезпечувати безпеку, економічність і комфортні умови дорожнього руху, інформувати про аварійні ситуації та стан дорожнього покриття, забезпечувати технічними засобами регулювання. Однак у всьому вищезгаданому звинувачують саме Державтоінспекцію.

У ДАІ визнають власну «млявість» щодо розв’язання окремих «дорожніх» питань, наявність працівників, які вирішують матеріальні нюанси прямо на робочому місці (наприкінці минулого року в органах МВС, наприклад, порушено 13 кримінальних справ за фактом хабарництва, близько 40 осіб було звільнено за, скажімо так, «нетактовні дії»). Однак, зазначають там, звинувачення, наприклад, у відсутності нових пропозицій щодо поліпшення ситуації, можна пояснити й тим, що і старі пропозиції не були враховані містом у повній мірі. Що стосується тих же порушень правил паркування, то складно, що-небудь зробити в ситуації, коли ДАІ не має права виписувати квитанцію при відсутності водія. По-перше, біля кожної машини-порушника вартового порядку не постачиш, по-друге — винуватець, помітивши працівника ДАІ, сміливо може перестояти за рогом доти, доки той втомиться чекати.

Щодо пробок, то це, в принципі, ще питання, на чиї плечі потрібно покладати цю проблему. Звичайно зрозуміло, що багато які київські вулиці не справляються з навантаженням з очевидної причини: їх побудовано близько ста років тому, і вони не можуть витримати сучасний потік машин (у Києві нараховується близько 600 тисяч одиниць транспорту, щороку це число зростає на 15—20%). Однак архітектурні експерти недаремно б’ють на сполох з приводу того ж таки ущільнення центру офісами та висотним житлом: ці дорогі будівлі немислимі без залучення додаткових транспортних засобів, а значить, — погіршення дорожньої та екологічної ситуації. До речі, вирішення цього нюансу експерти-транспортники пропонують місту вже роки зо два чи зо три…