Іван Ємець: "Ми ризикуємо зірвати вибори"
– Іване Григоровичу, хто нині займається підготовкою виборів і виконує функції Центрвиборчкому?
– Комісія, очолювана мною, вичерпала свої повноваження. Як практик, вважаю: чим швидше створять нову комісію, тим краще для виборів. Поки що наша комісія виконує найнеобхіднішу підготовчу роботу, але нову комісію, гадаю, оберуть уже на цьому тижні.
– Чи можна сподіватися, що нова комісія врахує ваш досвід, і ви залишитеся головою Центрвиборчкому?
– Не можна. Мене не запросили на зустріч кандидатів у Центрвиборчком із Президентом. Мене не було в жодному зі списків, які гуляли Верховною Радою.
– А хто стане головою?
– Були чутки, нібито ним стане нинішній заступник міністра юстиції Хандурін. Подейкують, що в останньому варіанті до складу нової комісії ввійдуть юристи з Інституту держави та права, юристи з університету й дехто з колишніх заступників генпрокурора.
– Так чи інакше, ви маєте великий досвід проведення виборів. Не могли б ви з цієї точки зору прокоментувати новий виборчий закон?
– Ідея змішаної системи, закладена в новому законі, безумовно прогресивніша, ніж чисто мажоритарна. Проте реалізація ідея така, що створить на шляху виборів величезні перешкоди. Відзначу, що ми вже потрапили в цейтнот стосовно термінів виконання норм нового закону. Дуже не хотілося б, аби мали рацію ті, хто стверджує, ніби ухвалення закону про ЦВК зволікається тими партіями, котрі мають розгалужену мережу регіональних організацій і тому зможуть зібрати підписи, необхідні для реєстрації навіть за незначний час, тим часом як їхні дрібніші конкуренти цінують кожний день.
Другий позитивний момент - закон робить практично неможливою ситуацію необрання чи недообрання парламенту. Тепер не буде постійних дорогих довиборів, спричинених нормами старого закону про неодмінну 50-відсоткову явку виборців і про 50% голосів, необхідних для обрання кандидата депутатом.
Недоліки в законі також є. Свого часу ми написали лист у ВР, де зробили свої зауваження до закону загалом і відзначили, що необхідно привести його у відповідність із буквою й духом Конституції. Не зробивши це, ми ризикуємо зірвати вибори, якщо під час можливого розгляду в КС закон буде визнано неконституційним.
– У чому ви бачите невідповідність Конституції?
– По-перше, нерівність балотування. Ті, хто записаний у списках партій, можуть висуватись і в мажоритарних округах, а відтак мають перевагу перед безпартійними.
Проте я хотів би більше наголосити на іншому - механізм і технологія виборів настільки складні й суперечливі, що обов'язково викличуть вал критики й судових розглядів. Дуже важливо пам'ятати, що за новою Конституцією кожен громадянин може звернутись до суду для захисту своїх прав, а юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в державі. Це дає змогу оскаржити будь-які ситуації на виборах у суді, а новий закон не тільки не убезпечує від них, а сам їх створює. У принципі, численні судові процеси врешті-решт можуть призвести до того, що вибори загалом визнають незаконними.
Багато зауважень до організації виборів у мажоритарних округах. Приміром, п. 4 ст. 7 проголошує, що "відхилення чисельності виборців у виборчому окрузі від середньої чисельності по Україні не може перевищувати 10%". Ми пропонували записати "як правило, 10%", позаяк досвід попередніх виборів показав, що навіть, коли за старим законом відхилення становили 12%, 120 округів не вклалися в ці вимоги. Проте в тому законі було записано "як правило" і проблема легко вирішувалася. А тепер уже почалися дзвінки з регіонів. Запитують, що робити, коли відхилення не вкладаються в 10%. Результати виборів у такому окрузі можуть визнати нечинними.
Друге - проблема Києва. Округи в Києві мусить сформувати міська рада, але я не вірю, що Київрада під головуванням Косаківського збереться. Отже, у 12 округах 2 мільйони виборців можуть залишитися за межами виборів.
Ще одна проблема - як провести зменшення кількості округів? Приміром, у Донецькій області їх 47. Скільки їх повинно залишитися - 23 чи 24? Коли поділити за кількістю виборців, виходить, що в деяких областях слід кількість округів збільшувати, а деяких - зменшувати. Однак це ми так міркуємо, а в областях міркують інакше. Декотрі місцеві керівники заявляють, приміром, що дані Держкомстату, якими ми користуємося, неправильні. Усе це зрозуміло, адже кожна область зацікавлена в тому, щоб округів було більше й її представляло більше депутатів. Позаяк рішення про створення округів ухвалює обласна рада, може так скластися, що округів загалом виявиться понад 225. Постане також питання поділу округів між областю та містом - скільки кому належить. В Одесі вже визріває такий скандал.
Напевне будуть питання стосовно висування кандидатів від трудових колективів. Норма така в законі є, а механізму немає.
Автори закону припускають, що окружні комісії будуть чисто партійними комісіями. У зв'язку з цим виникають побоювання, що вони перешкоджатимуть реєстрації безпартійних кандидатів. А про те, що в окружні комісії прийдуть абсолютно некваліфіковані люди, годі й говорити.
– За новим законом мусить проходити збирання підписів партіями та блоками на свою підтримку. Ясна річ, цього не відбувається, позаяк немає Центрвиборчкому. Якби ви були головою ЦВК, чи змінили б ви терміни збирання підписів? Дехто вважає, ніби закон надає виборчкому такі права.
– Почну з того, що збирання підписів загалом немає кому контролювати. Окружні комісії, покликані це робити, буде створено через 10 днів після закінчення збирання підписів. Стосовно термінів, то я не зсував би їх і, гадаю, що ніхто цього не робитиме. Зараз будь-яке відхилення від закону обов'язково призведе до судового розгляду й ухвалення відповідного рішення.
– Друга проблема пов'язана з участю у виборах посадових осіб. Прем'єр-міністр, приміром, заявив, що він не братиме відпустку на час виборчої кампанії. Багато хто вважає, що він не правий.
– Прем'єр мав рацію. По-перше, він не є державним службовцем тож на нього не поширюється відповідна норма виборчого закону. По-друге, інша норма, про яку йдеться, міститься в статті 27, яка називається "гарантії діяльності кандидатів у депутати". Це означає, що коли говорити про звільнення від виконання службових обов'язків і відпустку, то це право кандидата, а не його обов'язок.
– Що нового побачать виборці на дільницях і які можуть постати проблеми у зв'язку з нововведеннями?
– В одномандатних округах будуть такі самі бюлетені, до яких ми звикли. Правда, замість негативного голосування запроваджується позитивне, тобто ви повинні не викреслювати всіх тих, котрі не сподобалися, а ставити галочку поруч із прізвищем того кандидата, за котрого віддаєте свій голос. Гадаю, що багато хто робитиме так, як звик, - викреслюватиме. Тож багато бюлетенів можуть визнати недійсними. Стосовно голосування за партійними списками, то там будуть проблеми. По-перше, сам бюлетень виходить невизначених розмірів. Приміром, для виборів зареєстровано 10 партій. За законом у бюлетені мусить бути назва партії, а коли блок - то назва блоку і хто в нього входить і перші п'ять прізвищ зі списку. У нашому випадку це вже 60 рядків і все це повинно бути в одному бюлетені. Ми робили макет, він вийшов завдовжки понад метр. Крім того, може виникнути плутанина, коли виборці голосуватимуть за конкретну особу з партійного списку, а в бюлетені відзначатимуть галочкою графу "не підтримую жодну з партій". У цьому випадку бюлетень також буде недійсним. Тож перед виборами необхідна велика роз'яснювальна робота.
