КОМЕНТАР

Іван ЗАЄЦЬ , один із лідерів Української Народної Партії:

— Події розвиваються дуже небезпечно. Ми констатуємо вихід діяльності Верховної Ради поза конституційне поле. Ми про це говорили ще наприкінці минулого року, коли ВР не формувала Конституційний Суд. Сьогодні політики продовжили минулу практику, коли намагаються незаконно розпустити попередню коаліцію і створити так само незаконним шляхом так звану антикризову коаліцію. Цим самим вони демонструють надзвичайно низький рівень відповідальності.

Одним із чинних ініціаторів змін до Конституції був Олександр Мороз. Він пояснював, що ці зміни підвищать відповідальність політиків перед своїми виборцями і, звісно, перед законом. І ми сьогодні побачили, що саме Олександр Мороз вніс традицію зрадництва у Верховну Раду. Після виборів ВР досить суттєво змінилася за своїм складом. У ній понаде 60 відсотків нових депутатів. Якби це була зміна просто облич, якби прийшли в ВР знані юристи, політики, люди підготовлені, то це одна справа. Але у Верховну Раду прийшли люди бізнесу, люди, які обслуговують цей бізнес. Про культуру цього бізнесу не варто говорити. Отже, з одного боку, погіршилася якість ВР, з іншого — глибшають кризові явища.

Скоро відбудеться саміт «вісімки». Я думаю, Володимир Путін захоче використати саміт для того, щоб продемонструвати демократичному західному світові, що Росія відновила контроль над Україною. Адже цей контроль Україна скинула з себе під час помаранчевої революції. Нинішня ситуація в парламенті значною мірою обумовлена геополітичним спецпроектом по знищенню Української державності. Комуністи і соціалісти — агенти впливу Москви, вони рано чи пізно підставлять і тих бізнесменів-регіоналів, які мають свій власний інтерес. Вони навіть не встигнуть зреагувати на московських бізнесменів, які прийдуть і трошки придушать їх. Соціалісти на чолі із Морозом — це не соціалісти на європейський штиб. Зараз за всіма цими подіями я бачу неприкрите прагнення по звільненню крісла президента. І значною мірою першу скрипку знову грає Олександр Мороз. Він найбільше доклав зусиль до ослаблення інституту президентства.