Відомі західні радіостанції далі "русифікують" український ефір
В українському радіопросторі працює чимало зарубіжних радіостанцій. Зрозуміло, що територія, на якій мешкає п'ять десятків мільйонів людей, перспективна з різних поглядів. Але чи дотримуються деякі закордонні радіостанції українського законодавства, зокрема у мовній сфері? На це запитання важко дати ствердну відповідь.
Почну з чинного законодавства. Закон України "Про телебачення і радіомовлення" у статті 9 визначає, що "телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою", причому дане положення стосується всіх без винятку телерадіоорганізацій, в тому числі й закордонних, котрі зобов'язані дотримуватися законів України. Проте не всі закордонні радіостанції поважають наше законодавство. Серед найвідоміших порушників - "Німецька хвиля" і "Міжнародне французьке радіо". А "Німецька хвиля" відверто відкрито рекламує свої російськомовні передачі в українських газетах. Так, "Голос України" надрукував рекламу: "Европа из первых рук. Немецкая волна". У рекламі вказується московський час передач. Рекламодавці схиляють також до "гріха", себто до порушення українського законодавства "частные и государственне радиостанции" (цитую): "Немецкая волна предлагает вам свои программы на русском языке для ретрансляции". Окрім реклами, "Німецька хвиля" провадить свої російськомовні передачі 8 годин на добу. У той же час ця радіостанція має програми албанською, болгарською, голландською, грецькою, македонською, польською, румунською, сербською, скандинавськими мовами, словацькою, словенською, хорватською, чеською. Загалом "Німецька хвиля" використовує 40 різних мов, причому, наприклад, до словаків не звертається чеською мовою. "Німецька хвиля" послуговується навіть діалектами, зокрема, магрибським діалектом, поширеним у деяких африканських країнах.
На тлі сказаного просто незрозумілою виглядає позиція керівництва "Німецької хвилі" щодо України. Не відстає від "Німецької хвилі" інша відома радіостанція - МФР. Керівництво цієї радіостанції намагається бути в українському ефірі не лише французькою, але й російською мовою. А один француз ліванського походження запропонував свої послуги у ретрансляції програм МФР французькою, арабською та російською мовами. У Криму це радіо вже ретранслюють по-російськи.
Десь понад рік тому керівництво МФР одержало чимало листів з України і Франції з обгрунтуванням необхідності відкриття української програми. Ідею підтримали низка народних депутатів України, деякі міністри, відомі українські політичні і громадські діячі, не менш відомі французькі особи, проте справу з місця не зрушено. Тим часом з'являються нові програми іншими мовами, наприклад, болгарською, лаоською і камбоджійською.
Виникає цілком закономірне запитання, чому політика згаданих радіостанцій відрізняється від політики інших закордонних радіостанцій? Назву тут такі відомі, як Бі-Бі-Сі, "Голос Америки", Канадське міжнародне радіо, Міжнародне радіо Італії,котрі ведуть мовлення на Україну по-українськи. Зрештою, й американська радіостанція "Свобода" вже давно промовляє до нашого народу українською - ще з тих часів, коли українство піддавалося негласним заборонам.
Позиції керівництва двох великих європейських радіостанцій - "Німецької хвилі" та МФР - пояснюються, очевидно, політикою Німеччини і Франції щодо України, бо всі міркування про нестачу коштів блякнуть, коли відкриваються все нові й нові програми навіть екзотичними, як для Європи, мовами. Українську дуже важко зарахувати в Європі до подібного переліку. Швидше екзотичним виглядає ставлення згаданих радіостанцій до українського ефіру.
