Розколота Туреччина голосує

Сьогодні у Туреччині розпочалося голосування на дострокових парламентських виборах, які можуть сильно вплинути на майбутній розвиток цієї країни і репутацію самого президента Тайіпа Ердогана. Ситуацію ускладнює те, що це волевиявлення відбувається на тлі погіршення безпекової та економічної ситуації в країні.  Після червневих виборів перемир’я з курдськими бойовиками було зірвано і більше того, розпочалось кровопролиття, погіршилась сирійська криза і Туреччина- член НАТО  зазнала два теракти з боку «Ісламської держави»,  жертвою яких стало понад 130 осіб. З огляду на ці напади на виборчих дільницях запровадили додаткові заходи безпеки.

Боротьба Ердогана за абсолютну більшість

Нагадаємо, що це другі за останні п’ять місяців вибори, на яких Партія справедливості та розвитку (AKP) вперше з 2002 року втратила абсолютну більшість в парламенті. Як відзначають оглядачі, тоді була можливість сформувати широку коаліцію з Республіканською народною партією, однак саме Ердоган замість того, що піти на компроміс з другою по кількості депутатів у парламенті політичною силою, наполіг на проведені дострокових парламентських виборів, сподіваючись, що його партія таки здобуде на них абсолютну більшість голосів.

Останні опитування громадської думки не підтверджують цього. Зокрема, агентство AFP наводить дані, згідно с якими AKP може отримати 40-43 відсотки голосів і, таким чином, їй знову не вдасться здобути абсолютну більшість мандатів у 550-містному парламенті.

На виборах у червні AKP залишилася найбільш популярною політичною силою в країні, однак втратила значний відсоток голосів. Це стало на заваді реалізації плану Ердогана, який за допомогою конституційної реформи хотів змінити форму правління в країні на президентську. Кінцевою метою турецького президента є отримання конституційної більшості у Великих національних зборах, що дозволило б йому ініціювати таку реформу і тим самим отримати значно більші повноваження, ніж зараз є у глави держави.

Успіх Партії справедливості та розвитку частково залежить від того, чи зуміє вона перетягнути на свій бік частину електорату націоналістів. Лідер Партії націоналістичного руху ДевлетБахчелі звинуватив Ердогана у встановленні автократії та порушенні конституції.І націоналістична, і лівоцентристська опозиція вважає Ердогана “диктатором”. Це практично унеможливлює створення коаліції під проводом його партії.У цьому контексті розширити своє представництво у парламенті намагається Народно-республіканська партія, яка в червні фінішувала другою з 25%.

Разом з тим лідер цієї партії Кемаль Киличдароглу(Кемаль Кылычдароглу) заявив, що будь-яка коаліційна угода можлива, за умови, якщо президент Ердоган дасть гарантії, що він не буде намагатися отримати додаткових конституційних повноважень.

На останніх виборах курдській Демократичній партії народів вперше вдалося подолати 10-відсотковий прохідний бар'єр з результатом 13 відсотків. За даними опитувань, курдська партія може отримати приблизно стільки ж голосів, як і в червні. Лідер цієї партії СелахаттинДемирташ поставив під сумнів, чи будуть нові вибори чесними.Окрім того, до парламенту можуть знову потрапити Республіканська народна партія (СНР) та Партія націоналістичного руху (МНР).

Під час цієї виборчої кампанії було менше прапорів, постерів та автобусів, які заполонили вулиці з агітацією напередодні голосування 7 червня. Але як відзначає Рейтерс. Ердоган сподівається використати ці дострокові вибори для як можливість  для Туреччини відновити однопартійне правління після місяців політичної нестабільності.

«Ці вибори будуть продовженням стабільності і довіри», - заявив він після молитви в мечеті Стамбулу у суботу. При цьому Ердоган пообіцяв визнати результати голосування.

Останні виборчі дільниці в країні закриються о 16-й години за київським часом. Перші результати підрахунку голосів будуть відомі після 18-ї години.

Глибока поляризація

Оглядачі вважають, яким би не був результат виборів, у Туреччині, ймовірно, збережеться глибока поляризація між набожними консерваторами, які захищають Ердогана як героя робітничого класу і орієнтованими на Захід секуляристами, які побоюються його авторитаризму та його ісламських ідеалів.

«Виглядає так, що політична непевність, зростання соціального розколу і відсутність безпеки, які характеризували період між цими виборами, будуть продовжуватись», цитує Рейтерс слова директора Турецького проекту у Вашингтонському центрі CSISБюлентаАліріза.

Якщо AKPзнову не зможе сформувати самостійно більшість, то їй доведеться знову сідати за стіл переговори з головною опозиційною світською партією CHP чи MHP.

Деякі західні союзники та іноземні інвестори і турки вважають коаліцію з CHPнайкращим способом послабити різкий розкол у країні, яка є кандидатом на членство в Європейському Союзі. Вони зазначають, що це зможе тримати під контролем авторитарні інстинкти Ердогана.

І нещодавні рейди силових структур на опозиційні медіа, пов’язані з головним ворогом Ердогана, священником ФерхуллаГюленом, включаючи закриття двох телестанцій і захоплення газет, посилили побоювання щодо ерозії свободи слова і верховенства права.

Тим часом партійні функціонери AKPсподіваються, що непевність і відсутність безпеки останніми місяцями спонукає виборців, які пам’ятають про нестабільні коаліційні уряди у 1990-х роках до появи уряду AKP, і які підтримують придушення забороненої Робітничої курдської партії (PKK) принесуть необхідні націоналістам голоси.

Зі свого боку інвестори і західні союзники сподіваються, що ці вибори принесуть стабільність і впевненість в економіку, а також дозволять Анкарі грати важливішу роль у вирішенні кризи біженців у Європі і допомагати у боротьбі проти «Ісламської держави».