Молодь потребує шефства та захисту військових!
Останнім часом, з початком переходу на контрактну службу системи комплектування армії та скорочення як Збройних Сил, так і термінової служби — до одного року, все менше виникає претензій щодо матеріального постачання військовослужбовців та порушення статутних взаємин. Безумовно, це заспокоює батьків, змінює їхні відносини до армійського середовища. За таких обставин, у терміновій службі вони вбачають не тільки школу чоловічого загартування та позбавлення від шкідливих звичок, а й можливість отримання дитиною будь-якої другої спеціальності — від шофера-механіка до оператора-зв’язківця. Тому, не дивно, що батьки все частіше звертаються в райвійськкомати з питаннями, які стосуються не відстрочки, а заклику їхніх чад — коли вони мають незначні медичні протипоказання. Тільки цього року в Оболонський райвійськкомат було шість таких звертань.
Ці факти вказують на те, що при всіх політичних пристрастях у суспільстві, військове відомство залишається надійною опорою влади та народу, у тому числі, в питаннях захисту молоді від деградації.
В умовах, коли влада все більше відволікається на політичні питання, життєво-важливі проблеми, в тому числі моральні, а тим більше — військово-політичне виховання, залишаються, по суті, на совісті однієї адміністрації середніх навчальних закладів, що досить часто формують упереджений погляд, який закликає до відхилення від армії.
Подібні вільності, під видом демократії, не викликають тривогу та адекватне реагування у вищій багатопартійній еліті та навіть у журналістських колах, які все більше шукають компромати, у тому числі в армійському середовищі, хоча, повинні пропагувати високий обов’язок та патріотичні пориви. Кабінет Міністрів і Міністерство освіти і науки Україні повинні взяти участь в розв’язанні цілого комплексу питань. По-перше, питань, які стосуються збільшення обсягу програми позавійськової підготовки до рівня вивчення стрілецької зброї та застосування її в бою. Це викликано тим, що 2/3 юнаків опиняються поза військовою службою. Перехід до 11—12-річної шкільної програми дозволить збільшення годин на військову підготовку По-друге — відновлення в середніх навчальних закладах — посади воєнних керівників і призначення за згодою військкоматів; створення в середніх навчальних закладах добровільних організацій армії, флоту та авіації (ДОАФА), які активізують військово-патріотичне виховання та наполегливе оволодіння військовою справою, хоча б для самозахисту. Крім того, треба торкнутися питання підняття престижу народної армії та проблеми введення типового посвідчення про отримання необхідних навичок за спеціальністю з правом на працевлаштування (для тих осіб, які могли б свою військову спеціальність застосувати в цивільному житті); нагороджувати персональною подякою Міністра оборони України і начальника ГШ — головнокомандуючого ЗС України, які особливо відзначилися (при звільненні). І найголовніше — тільки активне шефство армії та ветеранів над молоддю — хоча б середніх навчальних закладів дозволить закласти основи патріотичного пробудження обов’язку перед Батьківщиною та своїм народом, як це робили діди та прадіди в тяжку годину порятунку своєї Вітчизни від навали німецьких окупантів.
