«Найбільше засмучує загибель наших воїнів...»
Упродовж тижня, що минає, чернігівці, немов діти, раділи справжній весні, теплу, сонечку, намагалися більше гуляти в парках, на вулицях, а на вихідні — виїхати за місто чи на дачу, зустрітися з друзями, організувати пікнічок. Дехто вже навіть наважився відкрити пляжний сезон на Десні... А ще для багатьох тиждень виявився яскравим і насиченим у культурно-мистецькому плані.
Юлія ПЕТРЕНКО, художниця, викладач-методист школи мистецтв при КВНЗ «Ніжинське училище культури і мистецтв ім. М. Заньковецької»:
— Цей тиждень видався справді особливим для мене. 31 березня мене обрали Людиною року в номінації «Митець року» на нашому міському конкурсі. Моя донечка Поліна, якій всього три рочки, вперше виступала на сцені в ролі моделі. Вона разом з іншими дівчатками демонструвала колекцію «Етномотиви», яку створила я як модельєр. Моя учениця Анастасія Майорова здобула перемогу на першому етапі Національної премії «Диво-Дитина», звісно, я дуже нею пишаюся. Писанка, над якою я працювала останнім часом, буде представляти наше славне стародавнє місто на Софійській площі у столиці під час Великоднього фестивалю, її тематика відповідна: «7 чудес України: Ніжин». Радує, що нарешті настала весна, засяяло сонечко, і все навкруги оживає, розквітає. Хочеться дихати на повнії груди!
Олександр ВЕЛIГОРСЬКИЙ, завідувач кафедри біомедичних радіоелектронних апаратів та систем Чернігівського національного технологічного університету:
— Радує те, що зараз я перебуваю в Німеччині в університеті, це грантова програма для науковців, співпрацюємо з колегами в місті Санкт-Августин. Відчувається, що тут все для людей: водії зупиняються, навіть коли пішохід підходить до переходу, всі переходи зі зниженими до мінімуму бордюрами (сумку на колесах не доводиться переносити), багато велодоріжок. Світло в публічних місцях вмикається автоматично, коли хтось іде. Дуже засмучує те, що в нашому суспільстві до цього всього ще далеко. Вважаю, варто починати саме з цього, а не з побудови фонтанів, як це відбувається в рідному Чернігові. З найбільших вражень до від’їзду зі знаком «мінус» — жахливий стан доріг в Україні, особливо порівняно з дорогами в Німеччині... Звісно, я на зв’язку з рідним містом, тому засмутило ще й те, що на ЗНО в Чернігівській області замість очікуваних 7500 зареєструвалися лише 6661 особа.
Валентина МЕЛЕНЕВСЬКА, тренерка, коуч:
— Дуже порадував концерт у Чернігівському музичному училищі, де грав наш талановитий музикант Ярослав Бих, нині він — студент-випускник Київської консерваторії. Всупереч серйозній родовій травмі правої руки та «вирокам» лікарів і деяких вчителів музики, Ярослав сьогодні грає на роялі, причому грає чудово: майстерно, проникливо, натхненно! Його шлях доводить, що Дух і Талант перемагають будь-які перешкоди. Я отримала величезне задоволення, особливо від етюду Ліста «Метелиця». Це музика, яка очищує душу. Я вірю в Ярослава, вірю, що його чудовою грою невдовзі насолоджуватиметься весь світ.
Засмутило відвідування відділення Пенсійного фонду. Коли довелося звернутися, щоб вирішити певні питання, побачила, що приміщення просто в жахливому стані. А співробітники, м’яко кажучи, не відрізняються ввічливістю.
Ольга КУЛАЙ, пенсіонерка, тревел-блогер:
— Найбільше засмучує, звісно, загибель наших воїнів на сході України, тобто знову перемир’я не діє. На жаль, продовжує боліти хребет.
Порадувало те, що МВФ дає транш, а отже, визнає, що реформи в нас таки йдуть, хоч і повільно. А ще цього тижня я в перервах між фізичною працею (бо у квартирі триває ремонт) закінчила вишивати фіраночку до полиці у ванній кімнаті. Було б чудово, якби вона була такою ж, як декор на плитці. Вийшло непогано. Дочці відправила фото й сказала, що сама від себе «тащусь».
Олександр МАЙШЕВ, театрал, громадський діяч:
— У цьому житті мене найбільше надихає донечка Марго! А радісна подія, якою хочеться поділитися з усіма: вперше за багато років Чернігівський обласний драматичний театр ім. Т. Шевченка таки вирушив на гастролі до Європи. Днями відбулося офіційне відкриття ІV Міжнародного фестивалю Українського театру в Кракові «Схід — Захід», і саме наш театр відкривав цей фестиваль «Комедією помилок» Вільяма Шекспіра в постановці художнього керівника — головного режисера театру, заслуженого артиста України Андрія Бакірова. А вже 10 квітня відбудеться виступ наших артистів у столиці Польщі — Варшаві. Гадаю, для нас, чернігівців, ця подія дуже важлива.
Наталя ЧЕРЕВКО, керівник «Приватної мовної школи»:
— Порадували перші сонячні дні. Справжні, такі теплі, що, замружуючись, ти наче відчуваєш, як пахне море. Чи може бути щось кращим за довгі прогулянки під весняним сонцем? Порадував і зарядив енергією мнеміст та рекордсмен Гордій Остапович, який вихідними приїжджав зі Львова до нашого міста, щоби провести майстер-клас із розвитку пам’яті. Виявляється, не буває проблем з пам’яттю, і кожен з нас може вивчити кілька мов... Головне — дисципліна й щоденна робота.
Порадував коханий чоловік, який уже відкрив сезон плавання в Десні. А це означає, що тепер ми частіше гулятимемо біля річки. А ще протягом тижня він робив мені масаж, і тепер мене радує моя спина.
Що засмутило? Кілька днів тому в магазині старенька бабуся намагалася купити напівфабрикати, а їй нахабно відповів зовсім молодий охоронець, мовляв, — самі дивіться і зважуйте. А вона просто не могла розібратися з вагами для самообслуговування. Допомогли розрахуватися за її покупки, і так боляче було від людської черствості й від гіркого зізнання бабусі, що їй просто не вистачає на продукти... Наступного дня біля Красної площі до мене підійшла вже інша бабуся і, вибачившись, попросила «допомогти на ліки»... Голодна та бідна старість — це страшно.
