Екологічне лихо чи форс-мажор?

За оцінками Державної екологічної інспекції, через задуху у фастівській річці Унава загинуло 153 товстолобика та 3 лящі. Риба загинула через зменшення рівня кисню у воді до критичних показників.

Однак фастівчани у ці цифри не вірять. Кажуть, що збитки значно більші. Так, голова екологічної комісії при фастівській міській раді Станіслав ОНИЩУК у розмові з «Днем» зазначив про понад 10 тонн загиблої риби, яку зібрали рибалки за кілька днів. Адже риба гинула не лише в день приїзду екоінспекторів 10 січня, а ще з грудня минулого року.

Хто ж винен? Міська рада, яка зволікає із реконструкцією очисних споруд? Росія, через напад якої вся країна потерпає від відключень електроенергії, а у Фастові через це нечистоти з каналізаційних насосних станцій потрапили у водойми? Чи автомийка, яка працює поблизу зі Снігурівським ставком, де зафіксували найбільший мор риби, та стала додатковим джерелом забруднення?

ЩО СТАЛОСЯ НА СНІГУРІВСЬКОМУ СТАВКУ?

Про масову загибель риби на ставку фастівчани дізналися на різдвяні свята (6-7січня). Очевидці публікували у соцмережах світлини з мертвими товстолобиками та намагалися зрозуміти, що ж сталося.

Як з’ясував Станіслав Онищук, у грудні з каналізаційної насосної станції відбулося 5 аварійних скидів у рівчак, що веде до річки, а далі – до Снігурівського ставу: «Якщо врахувати, що до цієї станції перекачують свої стоки ще 4 каналізаційні станції інших районів міста, то кількість стоків є надзвичайно великою. В результаті мікробіологічне забруднення ставу в 5 разів перевищує норму, хімічне забруднення амонієм також в 5 разів вище від норми. В результаті чого рівень кисню став нижче в три рази за допустиму норму, що і спричинило загибель риби. Головна причина – системне знеструмлення каналізаційної станції, що було у грудні та викликане загальною ситуацією з електропостачанням».

Як пояснив «Дню» Станіслав Онищук, сьома каналізаційна станція  будувалася у 1980-х роках та мала живитися з трьох енергоджерел. Однак зараз працює лише два. Якщо їх відключають, всі стоки течуть у річку, а далі у ставок. Третє – резервне – джерело живлення чомусь не працює ще з радянських часів (навіть не прокладені кабелі).

У фастівчанки Валентини КОВАЛЬ є своя версія подій. Вона зазначає, що проблеми на водоймі виникали й раніше, та міська влада на це не реагувала, а мор риби у січні став апогеєм накопичених проблем.

«У нашому місті вся каналізаційна мережа валиться, очисних споруд фактично немає, є тільки назва, - розповідає жінка. – Це питання начебто давно вирішується, час від часу проводяться торги на пошуки виконавця робіт з реконструкції очисних споруд. Але у Фастові дуже довго шукають виконавців. Не тому, що їх немає, а тому, що він має бути своїм. Бо буває, що знаходиться виконавець, який дає найменшу суму, визнається переможцем, під час виконання робіт сума подвоюється. Така ситуація виникала під час виконання реконструкції центральної площі, коли вартість робіт виросла з 11 мільйонів на 24 мільйонів гривень. А замінили всього-на-всього плитку. На реконструкцію очисних споруд кілька разів намагалися знайти виконавці, але чому не вдавалося – знає тільки керівництво міста.

Ще один чинник – це поява автомийки біля річки. Я була там і рахувала, скільки ж кроків від мийки до ставу. Річ у тім, що влітку 2022 року міська влада вирішила оформити технічну документацію та виставити на публічні торги земельну ділянку під будівництво автомийки. Земельними питаннями у нас завідує перша заступниця міського голови Олена Зикова, а в торгах взяли участь її чоловік та зять. Переміг зять. До мийки чомусь підведені нові лінії електропередач, і, за свідченнями мешканців, електроенергію тут не відключають.

Я вважаю, що не можна було давати дозвіл та вводити в експлуатацію автомийку, знаючи про стан очисних споруд. Бо це ж агресивні відходи. У грудні автомийка почала працювати, і і риба поспливала брюхом. А які наслідки? Поруч  же приватний сектор, криниці, ґрунтові води… Надворі смерділо так, що в автомобілі неможливо було проїхати».

ХТО ВІДПОВІСТЬ ЗА ЗАМОРЕНУ РИБУ

На думку Валентини Коваль, все сталося через бездіяльність міської влади, тому всі претензії місцевих мешканців саме до неї. Жінка вже звернулася до Фастівської окружної прокуратури із заявою про бездіяльність посадових осіб виконавчого комітету Фастівської міськради та посадових осіб комунальних підприємств, що стало причиною забруднення водойми.  Заяву вже внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а в прокуратурі відкрили кримінальне провадження.

«Я буду робити з цієї ситуації прецедент, - зазначає пані Валентина. – Планую написати заяву в прокуратуру про визнання мене потерпілою, а потім поділюся зразком заяви у соцмережах, щоби мешканці Снігурівки писали такі ж звернення».

Станіслав Онищук каже, що ця ситуація – форс-мажор. Аби подібного не траплялося у майбутньому, Фастівська міськрада має забезпечити безперебійне живлення для каналізаційної насосної станції, бо це об’єкт критичної інфраструктури. Для придбання генератора потужністю 300 кВт потрібно 3 млн. грн.

ПОЗИЦІЯ МІСЬКОЇ РАДИ

Тож зараз треба чекати, коли міська рада знайде гроші на генератор та буде вносити зміни до бюджету.

На фейсбук-сторінці Фастівська міська рада 9 січня повідомила, що  під час апаратної наради обговорили питання щодо Снігурівського ставу: «Наразі виконавчим комітетом Фастівської міської ради матеріали по даному питанню передано до правоохоронних органів. Були здійснені забори проб для проведення ряду аналізів для того, щоб отримати офіційні висновки та встановити винних у скоєному осіб».

У коментарях виданню «Фастівnewscity» міський голова Михайло НЕТЯЖУК пояснював, що як тільки дізналися про ситуацію на Снігурівському ставку, передали інформацію до правоохоронних органів, СБУ, прокуратури з проханням об’єктивного розслідування. «Держпродспоживслужба взяла зразки риби та води для проведення аналізів, щоб отримати офіційні висновки та встановити винних у скоєному осіб, - зазначав міський голова. – На погоджувальній раді доручили депутатам, які входять до Постійної комісії з питань охорони довкілля, природних ресурсів та відновлювальних джерел енергії, перевірити належний стан організації роботи суб'єктів господарювання, які працюють зі стоками».

«День» звернувся до міськради Фастова за докладнішими поясненнями, як саме планують вирішувати ситуацію із мором риби на Снігурівському ставку, коли розглянуть рішення про закупівлю генератора для безперебійної роботи насосних станцій біля ставка і чи планують у міськраді проводити цього року реконструкцію очисних споруд, чи передбачені на це кошти у міському бюджеті-2023? На відповідь ще чекаємо.

«МИ ПРОСТО ФІКСУЄМО ФАКТ ТА ПОВІДОМЛЯЄМО ПРО ЦЕ ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ»

Незважаючи на те, що риба загинула, річка Унава разом зі ставком забруднені, у місті не планують рахувати екологічні збитки. Як зазначає Станіслав Онищук, незрозуміло – кому їх виставляти: «Міський голова каже, що навіть якщо порахувати їх, то що – виставляти їх країні-агресору, доводити у суді, що це прямі збитки від агресії Росії? Чи їх виставляти КП «Фастівводоканал», яке має сьогодні податкову заборгованість 20 млн грн. Я звертався до рибалок як найбільш потерпілих, але ніхто не хоче цим займатися».

«День» звернулася за коментарями до Андрія ВАГІНА, заступника очільника Столичного округу Державної екологічної інспекції, що вдалося з’ясувати інспекторам та як шукати вихід із ситуації?

«Ми отримали інформацію від рибного патруля про масову загибель риби в річці Унава. Виїхали на місце та виявили масовий замор водних біоресурсів: 153 екземпляри товстолобика та три лящі. Відібрали проби води на місці мору риби, результати будуть за кілька днів (розмова відбулася 12 січня – Авт.). Рівень кисню виміряли на місці спеціальним прибором, він опустився нижче від норми, - розповідає пан Андрій.

За дорученням прем’єр-міністра «Фастівводоканал» перевіряли у жовтні 2021 року, зафіксували перевищення ГДС по азоту амонійному, фосфатам, хлорид-іонам та ХСК.  Також виписали припис про порушення та мали перевірити, чи їх усунули, у березні 2022 року. Та у зв’язку з веденням воєнного стану та прийняттям постанови Кабміну №303 ми не маємо права проводити перевірки.

У 2020 році водоканал теж фіксував у себе перевищення по низці речовин. Справа в тім, що очисні споруди будувалися у радянські роки, а кількість населення та містобудівного навантаження збільшується. Від цього збільшується обсяг зворотних вод, які потрібно очищати.

Якби ми перевірили «Фастівводоканал» у березні і зафіксували, що порушення не усунені, ми б їх оштрафували, а 75% від цієї суми штрафу повернулося б у бюджет. Та навряд чи ці кошти пішли на реконструкцію очисних споруд, адже в міста є інші статті витрат, а реконструкції дорого коштують.

Зараз контроль за станом водних ресурсів – це повноваження Держводагентства. Воно проводить моніторинг, який просто підтверджує факт забрудненої води, але не шукає причини, чому так сталося. А ми тільки виконуємо перевірки. Тому зараз ми навіть не розраховуємо збитки за мор риби, бо це можна робити, коли вона незаконно видобута тощо. Ми просто фіксуємо факт та повідомляємо про це правоохоронні органи. Та якогось серйозного покарання жоден орган не доведе.

У будь-якому разі громадяни можуть звертатися, писати заяви, ми  направимо їх в центральний апарат ДЕІ, звідти їх отримає Міндовкілля, де видадуть або ні погодження на перевірку».

«ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НАНЕСЕННЯ ШКОДИ ДОВКІЛЛЮ МАЄ БУТИ СПІВМІРНОЮ ДО НАНЕСЕНОЇ ШКОДИ»

Виходить замкнене коло, коли ніхто не може ні з’ясувати, що ж насправді сталося у Фастові, ні знайти винних, ні запобігти подібним порушенням у майбутньому. Та попри війну мусимо дбати про довкілля, зокрема, свої зобов’язання мають виконувати й контролюючі органи.

Виконавча директора МБО «Екологія-Право-Людина» Олена КРАВЧЕНКО зазначає, що проблеми з очисними спорудами «Фастівводоканалу» тривають роками. І дивно зараз розводити руками, що нічого не можна вдіяти.

«Це системні проблеми, які призводять до забруднення довкілля і нанесення значних збитків державі, - продовжує екологиня. – Ці системні порушення природоохоронного законодавства можливі, оскільки в державі наявні системні проблеми з реформою державного екологічного контролю та реформою юридичної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Робота екологічної інспекції має бути оперативною, прозорою, відкритою, фаховою. ДЕІ має мати достатньо повноважень для здійснення перевірок суб’єктів господарювання, які є системними порушниками природоохоронного законодавства. А юридична відповідальність за нанесення шкоди довкіллю має бути співмірною до нанесеної шкоди, невідворотною. 

І випадок з Фастівським водоканалом не є поодиноким прикладом порушення природоохоронного законодавства під час війни. На жаль, такі порушення є системними по всій країні. І будуть системними, допоки буде відсутня політична воля на проведення системних горизонтальних реформ у сфері охорони довкілля».

Інна Лиховид

Фото з відкритих джерел

Матеріал підготовлено за підтримки журналістського фонду