НЕколюче інтерв’ю

Кирило Талер відомий тим, що ще у 2017 році заснував у Києві реабілітаційний центр для їжаків – Першу приватну їжарню. Його також знають як ігрового оглядача і письменника – автора роману «Киянин», віршів і пісень.

Про те, чому останнім часом в українських містах все частіше можна зустріти їжаків, якими хворобами ризикує заразитися від них людина, чим бойові дії загрожують тваринами, а також про нові творчі проєкти Кирила Талера – наша розмова для «Дня».

«ПРОБЛЕМА ЗООЗАХИСНИКІВ У ТОМУ, ЩО ТВАРИН ВОНИ ЛЮБЛЯТЬ БІЛЬШЕ, НІЖ ЛЮДЕЙ»

– Скільки зараз їжаків у вашому центрі?

– Кількість їжаків зменшилася. Минулого року їх було ще менше ніж тепер. Багато хто виїхав з країни через війну. В Києві й в Україні загалом було небагато охочих слідкувати за їжаками, підбирати й приносити їх до нас. Зараз люди поступово повертаються.

– Хто з «постояльців» з’явився останнім?

– Якщо казати про притулок загалом, то це їжаченя Люся, а якщо конкретно про моє відділення, тобто мою «штаб-квартиру», то це їжак Гріша. Люся поступила кілька днів тому. З тих пір більше викликів про постраждалих, на щастя, не було.

Зараз вольєри з їжаками переповнені. А ще потрібно розбиратися з Пирогом – моя колега Соломія хвилюється, що в нього може бути рак. Їжак має щось схоже на новоутворення на мордочці. Треба везти його на біопсію.

– Чи завжди їжаки були вашими улюбленими тваринами?

– Є в Інтернеті так званий «рейтинг мімімішності». Перше місце посідають котики, друге – сови, а на третьому, гадаю, їжаки. Як відомо, святе місце порожнім не буває, тому я його й «зайняв». Взагалі їжаки це улюблені тварини багатьох, але не багато тих, хто на них знається. Особисто я нормально ставлюся до усіх тварин.

Проблема сучасних зоозахисників в тому, що тварин вони люблять більше, ніж людей. Я не можу сказати, що їжаки кращі за людей. Якби їжаки були такими ж розумними як люди, то робили б таку ж дичину, як робимо ми. Горе від розуму!

– Здається, у Києві значно збільшилася кількість їжаків. Їх часто можна помітити навіть біля домівок людей. Чому так відбувається?

– Якщо ви звернули увагу, то останніми роками в нас дуже теплі зими. У морозні зими, коли температура падає до мінус 20-15 градусів, багатьом їжакам може не вистачати шару утеплення в гнізді, щоб зберегти тепло, тому вони замерзають на смерть.

Цього року була така зима, що я навіть не пам’ятаю, чи опускався стовпчик термометра нижче мінус 10. Багато їжаків прокинулися та зайнялися своїми звичними справами. І так, зараз їх справді багато. Але якщо зима буде холодною, чи навіть протягом недовгого часу триматимуться сильні морози (як, наприклад, у 2021 році – до 23 градусів), то ситуація може змінитися і їжаків буде менше…

«ВИБУХИ МОЖУТЬ РОЗБУДИТИ ЇЖАКА ПІД ЧАС СПЛЯЧКИ Й ПРИРЕКТИ НА СМЕРТЬ»

– Як бойові дії впливають на їжаків?

– Бойові дії однозначно впливають на життя їжаків. Якщо ми кажемо про зиму, то гучні постріли чи розриви снарядів можуть розбудити їжака під час сплячки – він вилізе з гнізда на сніг й з великою ймовірністю загине. Тварина буде сонною, не матиме чим харчуватися, кудись втече й вже не знайде дороги назад. Їжаки інколи прокидаються у гнізді й за нормальних умов – вони можуть потягнутися, справити нужду й знову заснути. Але якщо їжак вибіг, то найчастіше втрачає гніздо. Постріли та вибухи його дезорієнтують й приречуть на смерть від голоду чи холоду.

Навесні ж чи на початку літа гучні вибухи можуть налякати їжачиху настільки, що вона кине своє потомство й їжачата помруть з голоду.

– Чи є їжаки носіями небезпечних для людей захворювань?

– Скажу про сказ й, зокрема, про те, з чим стикався особисто я та моя напарниця. Це був лишай. Існує не ілюзорний шанс заразитися від їжака цією хворобою. Є й інші захворювання, але якщо за 6 років роботи я жодного разу з ними не зіштовхнувся, отже ймовірність не така вже й велика. Слід також пам’ятати, що їжак збирає на себе багато кліщів. Але про випадки, коли б кліщі перелазили з їжака на людину, особисто я не чув.

Щодо сказу, то це більше епідеміологічна штука. Там, де це захворювання присутнє, людям слід зважати у тому числі й на їжаків. Але взагалі, якщо, умовно кажучи, лисиця це резервуар для сказу, то про їжака такого не скажеш.

– Це правда, що їжаки, щоб позбутися кліщів й інших паразитів, збирають на свої голки яблука та гриби?

– Навіть сигаретні недопалки. Але це одна з версій. Вчені поки не можуть її остаточно підтвердити. Мовляв, таким чином вони роблять своєрідну профілактику. Інша версія полягає у тому, що їжаки так маскуються від хижаків. Зрештою жодна з версій не виключає іншої.

– Навіщо їжаки наносять слину на голки, коли опиняються на новому для себе місці?

– Це також або боротьба з паразитами, або маскування.

– Навіть, коли йдеться про домашніх їжаків?

– Це рефлекси. Наприклад, карликові їжаки з’явилися від алжирських та білобрюхих доволі нещодавно. Для того, щоб дикий вовк став домашньою собакою, знадобилося декілька тисяч років. Африканському карликовому їжаку немає ще й ста.

– Цікава ваша думка щодо взаємодії їжаків з котами та собаками. Вам не здається, що їжаки – єдині тварини, яких поважають коти?

– Коти дійсно дуже добре уживаються з їжаками, а от собаки не завжди, бо у деяких з них спрацьовують інстинкти на дрібних ссавців.

– Скільки існує видів їжаків?

– Зараз вчені розрізняють близько сімнадцяти видів.

– Яких заходів безпеки варто вживати при спілкуванні з їжаками?

– Слід дивитися, щоб їжак не поколов вас голками до крові й не вкусив. Для цього потрібно намотувати на руки щось захисне. Хоча я цього не роблю, навіть коли спілкуюся з карантинним їжаком. Я просто беру їх руками й слідкую, щоб не вкусили. В мене вистачає досвіду вберегтися від укусу.

Новоприбулого їжака ми утримуємо в десятиденному карантині. Це робиться не через страх, а для того, щоб очистити совість. Якщо їжак хворіє на сказ, протягом десяти днів він гарантовано (в 99% випадків) помре.

«НЕ МОЖУ ВИДАТИ КНИЖКУ, БО ВИДАВЕЦЬ НА ПЕРЕДОВІЙ»

– Чому ви обрали псевдонім Кирило Талер? Це пов’язано з головним героєм фільму «Проданий сміх», якого звуть Тім Талер?

– Так. Це не мій улюблений персонаж, але я надихнувся його історією. А Кирилом мене хотів назвати тато.

– Чи продовжуєте ви свою творчу діяльність як письменник?

– Продовжую, але я ніяк не можу видати книжку, бо видавець на передовій. Писати щось нове, коли два романи лежать без справи, теж немає бажання.

– Яким з творів ви найбільше задоволені і який одразу рекомендували б прочитати?

– Поки що я написав усього три романи. Встиг видати один з них, але найбільше мені подобається ще невиданий роман «Зоомагазин». Це жорсткий трилер 18+, який пов’язаний з тваринами.

– Ви є автором багатьох пісень та віршів. Чи продовжуєте писати їх сьогодні?

– Цього року як відрізало, але минулого я написав десь 20 творів.

– Вас також знають як ігрового оглядача. Не думали про те, щоб створити свою гру?

– Якраз цим займаюся. Ми в колаборації ще з однією людиною створюємо гру про чумаків часів Хмельниччини. Ідея належить моєму колезі. Він програміст і запросив мене до співпраці. Це офлайн-гра з цікавим сюжетом. Робота триває вже два роки. Реліз у найкращому випадку має відбутися влітку 2024 року. По сюжету це новела або RPG, а по механіці гри – торговельний симулятор.

Єлизавета ШИБАЄВА, студентка МАУП, фото автора