Електромотор гумору
Минулої п’ятниці в одній із книгарень мережі книжкових супермаркетів «Буква» (ТРК «Глобус») в центрі столиці відбулася презентація другої книги нашого колеги Костянтина Рильова «Электромотор наглости». Нагадаємо, що минулого року на суд читачів було представлено його сатиричний роман «Брачные игры». У новій же книзі зібрано оповідання, які було написані Костею для різних видань у період з 1996 року по 2004 й. Велика частина зних публікувалася в «Дні» і вже пройшла обкатку на нашому читачеві.
Видавець Вадим Карпенко повідомив, що якщо видання своєї першої книги Костя профінансував сам, то вихід у світ «Электромотора наглости» профінансувало вже видавництво. Факт примітний, особливо якщо врахувати, що стан речей у видавничій галузі Вадим Карпенко схарактеризував такою мініатюрою з книги Рильова: «Я піймав себе на тому, що весь час щось бубоню. Прислухався — мат! Докотився».
За словами видавця, письменник Костянтин Рильов цікавий не лише наявністю свого стилю, але й тим, що незаангажований політично та культурно; а його оповідання — це «цілком сучасні речі, де кожна людина, яка дійсно з гумором дивиться на життя, завжди може для себе щось знайти». І це дійсно так. Крім декількох збірників оповідань («Крестец», «Крымское солнце», «Электромотор наглости», «Курс молодого бойца»), значна частина яких базується на особистому досвіді автора, в книжку увійшла й добірка мініатюр про дітей — «Купите мне сандалики» і не менш примітна добірка мініатюр-спостережень і афоризмів «Телеграфом».
Книга вже встигла отримати доброзичливий відгук у російській «Литературной газете», автор якого «гаряче рекомендує до ознайомлення...» Та й проведення презентації в солідній книгарні на тлі «здорового плаката», що являє собою збільшену копію обкладинки (що, за словами Костика, дозволило йому скласти «хоча б якусь конкуренцію Вікторові Януковичу в питанні його біл- бордів») — вже саме собою є досягненням.
Один із афоризмів, надрукованих у книзі, свідчить, що «слово «письменник» пишеться без грошей». І хоча для більшості вітчизняних літераторів це більш ніж актуально, побажаймо, щоб у випадку з книгами Кості Рильова це слово писалося за великі гроші і, передусім, читацьке визнання, яке, власне, ці гроші й символізують.
