«Попелюшка» під ялинку

Точна прикмета зимових свят — поява на театральних афішах вистав-казок, привабливо-яскравих, які створюють чудовий настрій не лише діточкам, а й батькам. 25 грудня, на католицьке Різдво, в Національному театрі ім. І. Франка глядачам показали нову версію казки «Попелюшка» (за мотивами п’єси Євгена Шварца), в якій молодий режисер Катерина Чепура помітила неодмінні атрибути новорічного свята: годинник, що б’є опівночі, дива доброї феї, бучний королівський бал і неодмінна винагорода за доброту.

Стару, добру й улюблену багатьма поколіннями дітей історію на сцені франківців, з легкої руки дуету композиторів Вікторії Васалатій та Юрія Кондратюка, перетворили на мюзикл, де герої співають симпатичні пісні і йдуть у запальний танок не тільки сценою, а й іноді захоплюючи простір партеру і навіть блискавично опиняючись у ложі останнього ярусу театру (балетмейстер вистави — Ольга Семешкіна, сценографія — Катерини Маркуш). Діти — вимоглива публіка, яка щиро вірить у чари театру і справжніх казкових героїв. Проте вони — найбільш захоплена, найбільш вдячна аудиторія, яка беззастережно вірить у дива, а отже й у магію театру, який, на жаль, досить часто нехтує цією довірою. У мюзиклі «Попелюшка», безумовно, зроблено багато чого, щоб спростувати упередження, що дитячі вистави — лише другосортний продукт, який випускають у передсвятковому поспіху й метушні. Утім, автори залишилися вірними сумнівній традиції використання фонограми в дитячих виставах, хоча, знаючи потенціал виконавців, залишається лише щиро дивуватися з такого рішення. Щоправда, непотрапляння у фонограму деяких артистів сторицею окупалися драйвом акторської гри. Ось уже де справжня вольниця для молодих артистів, яким не доводиться стримувати ані фонтануючих емоцій, ані палкого завзяття, ані енергійних рухів. Кожен з виконавців щедро, від душі розмальовував свого персонажа, щоб запам’ятався і сподобався саме він. І смішливий балагур Король (Павло Москаль), і в’їдлива Мачуха (Ксенія Вертинська), і її дочки — нахраписті дівиці Ганна (Ксенія Баша-Довженко) та Мар’яна (Олена Медведєва), і лагідна Попелюшка (Анжеліка Савченко), і сором’язливий Принц (Іван Залуський), і добродушний Лісничий (Юрій Ребрик) — кожен з акторів грає чудово, в чому легко переконатися завдяки неугавному сміху та оплескам публіки. Навіть якщо напам’ять знаєш сюжет, все одно цікаво спостерігати, як ці знайомі-незнайомі герої викрутяться з лабіринту пригод і знову заживуть у казковій злагоді. Щоправда, ненадовго, а лише до початку наступної вистави (прем’єру можна подивитися 27—30 грудня і 3—5 січня).