"Іноді несвобода краще, ніж свобода"

Дорогі українці, які взяли участь в акції «Безсмертний полк» на території України. Дорогий Ілля Пономарьов, громадянин Росії, який вимушено живе зараз в Україні і який сказав в одному своєму нещодавньому інтерв'ю, що він із задоволенням піде на таку акцію, якщо вона пройде в тому місці, де він буде цієї миті перебувати, чому ні.

Чому ні.

Я спробую пояснити, чому я думаю, що ні.

Бо я дивлюся зараз програму «60 минут» каналу «Россия». Причому неважливо, як називається канал і програма. Ми таку ж саму подачу «Безсмертного полку» в Україні побачимо на всіх російських каналах. У них - ви це знаєте – щодо України установки єдині.

Як вони показують ваш «Безсмертний полк»? Ось ідуть люди. Сотні, тисячі людей. У Києві, в Харкові, в Одесі. Вони несуть портрети рідних і викрикують гасла. Які гасла?

«Фашизм не пройде!» «Бандерівців геть із Одеси!» «Донбасе, ми з тобою!»

З тобою – це, зрозуміло, в тому сенсі, що вони підтримують «ДНР» і «ЛНР» у їхній боротьбі за відділення від України.

Тобто ви думаєте, що ви берете участь в акції пам'яті. І, напевно, гасла «Донбасе, ми з тобою!» або «Бандерівці, геть» не були головними на вашій ході. Їх могло не бути взагалі. Але якщо вони прозвучали десь, якось, двічі, їх все одно зроблять центром вашої акції. Не ваших загиблих родичів - зроблять ці гасла і оголосять, що ви вийшли на знак протесту проти «профашистської політики Порошенка».

- Ось це справжня Україна! - задоволено констатує кадри київського «полку» гість московської студії, виходець із України С. Кілінкаров. - А решта - це київська влада, яка тримається на багнетах! Цих людей було б іще більше, якби не було акцій залякування!

- Яких ще акцій залякування?! - каже йому проукраїнський гість студії. - Ці заходи носили повідомний характер. В Україні держава не має стосунку до акції «Безсмертний полк».

- Й у нас не має! - раптом вклинюється ведучий Є. Попов.

Безсовісно бреше. Звичайно, має. Звичайно, вона давно перехопила цю акцію в ентузіастів. Звичайно, давно перетворила її на символ підтримки влади. Якщо ти йдеш у «Безсмертному полку» - ти йдеш із Путіним і «Єдиною Росією», що автоматично трансформується у «за Путіна» і за «Єдину Росію». Тому вони істерично ганяються за масовістю цього «полку», ганяються за картинкою. Чим візуально більше народу - тим візуально міцніше народна підтримка їхньої влади. Тому їм дико важливі ці міні-марші в Аргентині, Ямайці тощо. У Берліні вийшли! Берлін наш. Берлін за Росію. У Нью-Йорку вийшли! Нью-Йорк наш. У Києві вийшли! Значить - і Київ наш. Київ за політику Путіна і проти політики Порошенка.

Тобто ви берете участь у заході, який гарантовано обернуть проти країни, де ви живете. Вас гарантовано зарахують у союзники країни-агресора. Ви скажете, що ви вільні люди. Ви скажете, вам плювати на те, що скаже російська пропаганда. Ну, плюйте. Але кожен ваш плювок їй у касу. Ось ви принципово плюєте їй в обличчя, що ми у «Полку» йдемо не з вами, а з нашими батьками-героями. А вона вас у касу. Разом із вашими загиблими родичами. Ви з вашими батьками і дідами йдете проти бандерівців. Проти фашистської український влади. Ви йдете на знак солідарності з народом Донбасу, який хоче скинути ненависне українське ярмо.

Поки ось так. І ніяк по-іншому. І якщо ви дійсно ходите з визначених рос. пропагандою причин - то ок. Я до вас не звертаюся. А якщо не тому - звертаюся. Можливо, поки і варто наступити на горло власній пісні, з якою ви ходите на ці марші. Іноді несвобода краще за свободу. Перечекати. Прийдуть часи, коли народ в РФ вирве своїх загиблих із рук своєї влади. І цей день, Перемоги, знову буде народним. І ця хода. Заради Бога. Але не зараз. Не час.

І даруйте, звичайно, за ці «поради стороннього».

Джерело: Facebook