Європейська Кремнієва долина

Крихітна Естонія, яка днями відзначала 25 років своєї незалежності, за два з половиною десятиліття досягла неймовірного успіху в побудові ринкової економіки і цифрового суспільства. На сьогодні країна є безумовним європейським і світовим лідером за цілою низкою ключових показників

Держави, що утворилися після розпаду Радянського Союзу, важко назвати прикладом для наслідування. Злидні (виняток - багаті нафтою автократії), недорозвиненість державних інститутів, економічна стагнація, корупція і кумівство, правовий нігілізм і пасивність населення можна сміливо назвати відмінними рисами країн, розташованих на 1/6 частині суші. Значною мірою причиною цього є російська і радянська колоніальна спадщина.

На відміну від Британської, Французької або Іспанської імперій, які залишили своїм колишнім колоніям європейську правову і політичну культуру, Російська держава, незалежно від форми існування, насаджувала серед поневолених народів лише культ поклоніння державі, всевладдя чиновника, хабарництва і повного безправ'я громадянина.

Щасливими винятками з цього сумного правила на сьогодні є Грузія, в якій за час президентства Міхеїла Саакашвілі була знищена корупція і побудована ефективна ринкова економіка, а також країни Балтії, які і в радянські часи більше скидалися на закордон - Литва, Латвія і Естонія. Причому остання буквально шокувала світ, протягом короткого часу докорінно реформувавши рішуче всі сфери життя, побудувавши суспільство, в якому абсолютно комфортно жити і працювати, і зайнявши лідируючі позиції практично у всіх світових рейтингах. Досягнуті крихітною балтійською країною успіхи тим дивніше, що до 1918 року Естонія не мала взагалі ніяких традицій національного державотворення (а проголошена 24 лютого 1918 року республіка проіснувала трохи більше 20 років; в 1940 році Естонія була окупована Червоною армією).

Радикальні реформи: естонський рецепт

Після відновлення незалежності країни в 1991 році, уряд Естонії взяв курс на радикальне реформування економіки. Були чітко сформульовані стратегічні цілі, до яких віднесли побудову ринкової економіки, створення правової національної держави, вступ у НАТО і Європейський Союз. Незалежно від того, хто перебував при владі, доцільність досягнення поставлених цілей ніхто і ніколи не ставив під сумнів.

На відміну від України та інших країн пострадянського простору, в яких після проголошення незалежності продовжували діяти закони СРСР, в Естонії відразу ж було відновлено дію Конституції і законів колишньої республіки в редакції 1940 року. Були створені нова поліція, прокуратура і суди. Проведена хоч і обмежена, але люстрація: люди, які співпрацювали з КДБ СРСР, були позбавлені права обіймати будь-які державні посади. Нарешті, більшість етнічних росіян, які переселилися в країну в роки радянської окупації, що не володіють естонською мовою і не бажають вивчати таку, не отримали громадянство нової республіки. Спочатку таких було близько 400 тисяч осіб, або більше 20% населення. Відмова видавати естонські паспорти вивела вороже налаштованих щодо молодої республіки людей з активного політичного та суспільного життя країни, не дозволивши впливати на результат виборів і гальмувати життєво важливі перетворення. Москва була позбавлена можливості сформувати з російськомовних громадян п'яту колону і через неї спробувати зберегти балтійську країну в орбіті свого впливу.

Ключовими складовими економічних перетворень були глибока лібералізація всього господарського життя країни, радикальна валютна реформа і чиста грошова приватизація.

У 1992 році естонський уряд, що складався з талановитих молодих вчених, здійснив лібералізацію цін, внутрішньої і зовнішньої торгівлі. У 1994 році Естонія уклала низку угод про вільну торгівлю з Європейським Союзом, за якими республіка отримувала право користуватися свободою торгівлі з ЄС на симетричній основі нарівні зі східноєвропейськими країнами.

Не менш вражаючими темпами йшла приватизація об'єктів державної власності. Процес був запущений наприкінці 1992 року Агентством приватизації за підтримки німецького Мінфіну. Вже до 1994 року близько 80% державних підприємств змінили власника, причому половина з них були продані іноземним фірмам.

Але найважливішою була грошова реформа, проведена блискавично і вкрай жорстко. Протягом буквально трьох днів (з 20 по 22 червня 1992 року) суму, що не перевищує 1500 радянських рублів, можна було поміняти на 150 естонських крон. Після чого крону намертво прикріпили спочатку до німецької марки, а потім - до євро. Уряд взяв курс на проведення жорсткої монетарної політики: кожна крона повинна мати покриття у вигляді золота або резерву конвертованої валюти, не допускалася емісія або вчинення зовнішніх запозичень для покриття бюджетного дефіциту. Простіше кажучи, витрачати можна лише те, що зароблено; друкувати гроші або брати в борг - ні-ні.

Ринкові реформи заклали базу сталого економічного зростання. У період з 1995 по 2007 рік спад спостерігався тільки один раз - в 1999 р. За цей же відрізок часу безробіття знизилося з 10% до 5,5%. У країну хлинув потік прямих іноземних інвестицій: їхній обсяг збільшився з $265 млн у 1994 році до $581 млн у 1998-му.

У квітні 2004 року Естонія стала членом НАТО, а 1 травня того ж року вступила до Європейського Союзу. З 1 січня 2011 року країна відмовилася від національної валюти і перейшла на євро. До цього дня економіка Естонії є однією з найбільш стійких і швидкозростаючих у єврозоні.

Цифрова держава

З 2000 року влада почала впроваджувати в країні систему електронних державних послуг, витрачаючи на це щорічно приблизно 1% ВВП. У підсумку в онлайн уже давно перевели всі реєстри, створили електронне посвідчення особи і систему електронної сплати податків.

Система електронного уряду існує в повному обсязі тільки в трьох країнах: самій Естонії, Фінляндії та Сінгапурі. 84% населення Естонії мають ID, яке має функцію електронного підпису і замінює всі інші документи. За допомогою цього ID компанія по інтернету реєструється за 18 хвилин, а податкова декларація подається за 3 хвилини. Справа в тому, що декларацію вам надсилає комп'ютер вже заповнену і вам треба її тільки поправити. Починаючи з 2005 року, естонські громадяни можуть голосувати на виборах через інтернет, і число таких «дистанційних» виборців зростає від виборів до виборів.

Повністю комп'ютеризовані транспорт, освіта та охорона здоров'я. Існує система e-school: батьки бачать оцінки, прогрес і навчальну програму своєї дитини. Е-health включає електронну медичну картку, завантажити і внести свої записи в яку може будь-який лікар, до якого ви прийдете на прийом. Рецепт, який випише лікар, також немає потреби носити з собою: його з інтернету може прочитати будь-який супервайзер в аптеці.

Система «електронна дорога» дозволяє будь-якому громадянину бачити, хто і з якою метою запитував дані про нього. Ідея, покладена в її основу, така: мережа не повинна обмежувати свободу, навпаки, - вона її гарантує. У будь-якій країні світу держава може шпигувати за своїм громадянином. Але тільки в Естонії громадянин про це дізнається.

Прозора держава, низькі податки, ліберальна економіка і концепція електронної держави породили фантастичний бум IT-галузі. Саме в Естонії з'явився сервіс відеозв'язку Skype. Там же народилася система грошових переказів TranсferWise, що оцінюється сьогодні в $1 млрд. До її ради директорів увійшов відомий каліфорнійський підприємець Бен Горовіц, а серед інвесторів опинилися «тато» Virgin Group Річард Бренсон і Макс Левчин, один із творців PayPal.

Уряд всіляко заохочує побудову економіки, орієнтованої на інновації і знання. У країні діють численні урядові програми, державні венчурні фонди і бізнес-інкубатори, що сприяють організації нових і розвитку чинних стартапів.

Країна-стартап

В результаті крихітна країна вийшла на перше місце в світі за кількістю стартапів на душу населення. Загальний обсяг залучених естонськими стартапами інвестицій з 2006 року склав 267 млн євро, майже 100 млн з яких - в 2015 році.

Рішучий розрив з радянським минулим, європейська та євроатлантична інтеграція і ринкова цифрова економіка з низькими податками радикально поліпшили якість життя і зробили Естонію невід'ємною частиною Європи. Хоча правильніше буде навіть сказати - невід'ємною частиною Скандинавії. В офіси національних і великих світових компаній, розташованих у Таллінні і Тарту, приїжджають працювати фахівці з усього світу. Англійська мова стала основною мовою в багатонаціональних трудових колективах. Та й взагалі - англійською тут говорять повсюдно. Численні високооплачувані вакансії часто передбачають також знання німецької, шведської та фінської мов.

ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності в Естонії становить $28 650 (для порівняння, в Україні - $7987). При цьому середньомісячний дохід населення в липні минулого року склав $1300., істотно перевищивши такий у Польщі ($1020), Литві ($862) і Латвії ($626). З Росією ($553) і Україною ($215) якось і порівнювати непристойно.

В індексі сприйняття корупції, який щорічно публікується авторитетною Transparency International, Естонія посідає 23-тє місце, обійшовши Францію та Ізраїль. Україна при цьому затишно розташувалася на 130-му, в компанії Нікарагуа і Коморських островів. Росія - на 119-му, поруч із Гамбією та Сьєрра-Леоне.

А в Індексі економічної свободи від Heritage Foundation країна й зовсім опинилася на 6-му місці, поступившись Сінгапуру та Австралії, але обійшовши Канаду, Сполучені Штати і всі країни Європейського Союзу. Знову ж таки наша країна - на 166-му, поступившись Гаїті, Афганістану і Судану. Правда, в Північній Кореї ще гірше.

За час незалежності уряд Естонії створив справжній культ знань (на жаль, нехарактерний нині для західного суспільства) і приголомшливу систему освіти з ухилом в точні та природничі дисципліни. У середніх школах діти поглиблено вивчають математику, IT-грамотність та іноземні мови. У вишах з 2015 року викладають спецкурс з організації стартапів.

«Ви знаєте, про що наш президент говорить у різдвяному привітанні? - розмірковує Тоні Хацкевич, віце-президент Playtech, однієї з найбільших IT-компаній країни. - Він говорить про освіту. Про те, що треба робити, щоб люди розвивалися. Щоб успішно інтегрувалися в Європу й увесь світ».

Як результат, в міжнародному рейтингу середніх шкіл, який складає Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) за підсумками тестів з точних і природничих дисциплін серед школярів 78 країн, Естонія посіла 3 (!) місце в світі, поступившись тільки Сінгапуру та Японії.

Проте місцеві виші не в змозі встигнути за потребами зростаючого, як на дріжджах, естонського IT-сектора. Уряд заснував програму Work in Estonia, що стимулює кваліфікованих фахівців переїжджати до прибалтійської країни. Програма спрямована не тільки на колишніх співвітчизників по СРСР - українців, білорусів і росіян, а й на мешканців сусідньої Фінляндії, де зараз високий рівень безробіття.

Російський ведмідь під боком

Було б некоректно сказати, що у молодої республіки зовсім немає проблем. Одна з основних - сусідня Росія, що постійно брязкає зброєю на кордоні, і російськомовний анклав у Нарві. Значна кількість російськомовних не бажає вивчати естонську мову (так само як і будь-яку іншу) і інтегруватися в естонське суспільство. Жаліючись на «утиск» російськомовних і «переписування» історії, мешканці Нарви водночас не бажають виїжджати в Росію, що розташована буквально на відстані витягнутої руки, де, за їхніми словами, так добре. Замість цього вони залишаються джерелом нестабільності.

Російськомовний криміналітет був основною рушійною силою заворушень, спровокованих російськими спецслужбами в Таллінні в 2007 році - тоді натовп громив магазини і з криками: «Це все наше!» - тягнув звідти все, що погано лежить. У ті ж дні естонські урядові сайти стали об'єктом запеклої DDoS-атаки. То була перша ластівка, розминка, після успішного здійснення якої Кремль став використовувати кібератаки проти всіх, хто їм не до душі.

Відповіддю Таллінна стало поглиблення співпраці в галузі безпеки з країнами - членами НАТО. Зокрема, в Естонії був розміщений кіберцентр Альянсу. З початком російської агресії проти України авіація країн НАТО патрулює небо над балтійськими країнами. А влітку 2016 року на саміті Альянсу в Варшаві було прийнято рішення про розміщення в Польщі та країнах Балтії чотирьох батальйонів НАТО з метою протидії загрозі, що виходить від РФ. Зовсім недавно, на початку лютого, в Естонію прибула рота важкої бронетехніки, що включає танки «Абрамс» і бронеавтомобілі «Бредлі», які перебуватимуть там на постійній основі.

Максим Вікулов

Джерело: volnodum.livejournal.com