Скарби декоративного мистецтва

В українській мистецтвознавчій науці відбулася знакова подія: виходом останнього, V тому, завершено видання «Історія декоративного мистецтва України» (головний редактор — Г. Скрипник, науковий редактор — Т. Кара-Васильєва. НАН України, ІМФЕ ім. М. Рильського. — К., 2007—2016).

Над його підготовкою впродовж десяти років напружено працювали науковці відділу декоративного мистецтва ІМФЕ ім. М. Рильського на чолі із завідувачем Т.В. Кара-Васильєвою. Авторський колектив видання — це 54 провідних фахівці в галузі мистецтвознавства, історії, археології, етнографії з науково-дослідних інститутів, музеїв та вищих навчальних закладів України. Багатьма з них підготовлені розділи до кількох томів.

Вперше в історії України видано фундаментальне дослідження всіх галузей декоративного мистецтва від доби пізнього палеоліту до початку ХХІ ст., яке охоплює комплекс різноманітних його видів і напрямів. Розглянуто традиційне мистецтво в рамках індивідуальної і колективної художньої творчості, потужну діяльність народних художніх промислів і художніх підприємств, творчість професійних художників. Процес розвитку декоративного мистецтва подано у контексті тих історичних, соціальних і художньо-стилістичних змін, які відбувалися на теренах України впродовж досліджуваного часу. Вперше простежено розвиток художніх стилів, зокрема бароко, класицизму, модерну та їх опосередкований вплив на декоративне мистецтво України. Акцентується увага на самобутності розвитку художнього життя різних регіонів України та формуванні локальних мистецьких традицій.

У першому томі (відповідальний секретар — З. Косицька) досліджено художню творчість на українських теренах від доби пізнього палеоліту до середньовіччя включно. Первісне мистецтво відігравало важливу роль у пізнанні людиною світу, в її естетичному і соціальному розвитку; саме в цей час з’являються знаки, символи абстрактних понять, формується орнаментальне мистецтво.

Другий том (відповідальний редактор — Т. Кара-Васильєва, відповідальний секретар — З. Косицька) присвячено декоративному мистецтву України ХVІІ—ХVІІІ ст. То була епоха розвитку української культури загалом і, зокрема, всіх видів декоративного мистецтва, міських і сільських ремесел, цехового, а згодом — мануфактурного виробництв. Особливу увагу приділено розвитку стилю українського бароко та його проявам в усіх видах мистецтва.  

У третьому томі (відповідальний секретар — Н. Студенець) розкрито розвиток усіх видів і жанрів мистецтва наприкінці ХVІІІ — на початку ХХ ст., що стало важливим підґрунтям для розвитку професійного мистецтва. У томі зазначено, що ХІХ ст. — класичний період розвитку народного мистецтва, зародження домашніх промислів і в той же час — це  період виникнення цілого ряду фарфорово-фаянсових, ткацьких, шкіряних, ливарних, суконних, склоробних підприємств і перетворення їх на значні центри виробництва.

Четвертий том (відповідальний секретар — О. Клименко) присвячено народному мистецтву та художнім промислам ХХ століття. Автори аналізують творчість народних майстрів у традиційних осередках народного мистецтва, діяльність земських майстерень та підприємств системи народних художніх промислів.

У п’ятому томі (відповідальний секретар — З. Чегусова) розкривається творчість численного загону художників-професіоналів, які у своїх уподобаннях базуються на тенденціях розвитку світового художнього процесу — від творчості митців авангарду початку ХХ ст. до постмодерну ХХІ століття. Подано глибокий мистецтвознавчий аналіз творчості митців, розглянуто всі етапи поступу декоративного мистецтва в руслі загальноєвропейського художнього процесу.

Видання було представлено в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, адже саме тут зберігається одна з найбільших в Україні колекцій традиційного народного та професійного декоративного мистецтва України. Значну частину ілюстрацій до розділів склали саме фотозображення творів музейного зібрання. Науковці музею долучилися й до підготовки розділів до п’яти томів.

Варто відзначити надзвичайну важливість титанічної праці, здійсненої науковцями відділу декоративного мистецтва та редакторами ІМФЕ, відповідальними секретарями томів, численним авторським колективом, адже для наступних поколінь збережеться можливість доторкнутися до багатющого пласту української мистецької культури, до творчості кращих її представників.