Дружині та сину загиблого прикордонника вручено орден за «За мужність» III ступеня

Нагороду загиблого прикордонника Андрія Павлюка, який разом з бійцями Сил Оборони хоробро захищав Батьківщину та поклав своє життя за Україну, вручили дружині Олені та сину Матвію, повідомляє Державна прикордонна служба України.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, 29 січня 2024 року указом Президента України № 35/2024 прикордонника посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

Андрій родом з Миколаївщини, та доля привела його на Вінниччину 13 років тому. Тут він створив сім’ю. Ще після закінчення школи здобув професію автослюсаря. Понад п’ять років працював пожежником, а у вільний час ремонтував автомобілі. Звільнившись, присвятив себе улюбленій справі.

«Андрій був доброю та чуйною людиною, до нього завжди за допомогою звертались друзі, сусіди, односельці. Комусь відремонтувати мотокосу, комусь автомобіль, нікому не відмовляв та з радістю допомагав»,- згадує дружина.

До повномасштабного вторгнення чоловік працював у Києві. Та у березні 2022 року повернувся та мобілізувався до лав Держприкордонслужби.

«Я йду, аби захистити свій дім, свою сім’ю від ворога»,- такі слова він сказав дружині перед виїздом в зону бойових дій.

Андрій проходив службу в одному з бойових штурмових підрозділів «Сталевого кордону», пліч-о-пліч з побратимами нищили ворога на Донеччині та Харківщині. 26 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Ізюма прикордонник отримав важкі поранення несумісні з життям.

«Остання розмова з чоловіком була напередодні його загибелі, ми проговорили майже весь вечір. До цього були лише короткі смс та дзвінки - «Зі мною все добре, як ви?». Син дуже чекав на його повернення, адже він мав йти у перший клас і мріяв, що батько буде поруч у такий важливий для нього день. Андрій дуже любив свого сина та завжди наголошував йому, що він залишається за старшого. Для нас це дуже важка втрата», - з сумом ділиться Олена.

Звісно, нагороди чи промови не втамують біль… Біль від втрати чоловіка, сина, батька.

Низький уклін та шана прикордоннику!

Вічна пам'ять та слава Герою!

Слава Україні!