Не можуть вести когось за собою ті, що не мають ніяких внутрішніх даних на те, щоб самих себе повести.
В’ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист

«Він завжди був, є і буде»

17 лютого, 2020 - 14:19

В Івано-Франківському музично-драматичному театрі відбувся, як зазначив заслужений артист України Юрій-Юркеш Юрченко, «не пасквіль і не вечір пам’яті, а веселий і драйвовий концерт Кузьми Скрябіна» за участі гурту “Скрябін” та лідера гурту “Yurcash” Юрія Юрченка.

Зі сцени лунали відомі хіти, але вже у новому симфонічному звучанні. Зал не стихав від аплодисментів, а слова пісень Андрія кожен із присутніх знав напам’ять. І лилися не лише сльози суму, а й сльози щастя, тому що під час концерту на сцені відбулося освідчення у коханні. “Все так, як того хотів Андрій. Його вже 5 років немає з нами. І зовсім неважливо, хто зараз співає його пісні. Сьогодні їх співаю я, а завтра це буде робити якийсь інший чортяка. Однак Кузьма завжди був, є і буде”, - з такими словами звернувся до залу Юрій-Юркеш Юрченко і саме у такому настрої пройшло це унікальне дійство.

…Я добре пам’ятаю, як у день мого повноліття не стало цієї талановитої і світлої людини. Холодного і сніжного лютневого ранку за досить дивних і незрозумілих обставин не стало не лише шоумена, талановитої і харизматичної особистості, а й людини, яка дуже сильно любила Україну і насамперед її народ. Він постійно допомагав людям, які воювали на сході і багато часу проводив у лікарнях, де лікувалися бійці. Після смерті Андрія Кузьменка були багатолюдні концерти пам’яті в Київському палаці спорту та на арені “Львів”… І полилися його пісні із радіостанцій.

Кожен рядок, кожен куплет – це гірка правда, яка не всім була до вподоби; це пророчі слова, що і зараз не втрачають своєї цінності та актуальності; це море позитиву і драйву; це сам Кузьма, який переродився у  власну творчість, щоб ми вже ніколи його не втратили.

“Можливо, треба було жити, як всі, а я хотів інакшим бути завжди – так скучно плисти по течії з ними…”, – зі сцени лунають слова фінальної пісні, що була девізом співака. Люди встали, невпинно і гучно аплодують. Пісня “Місця щасливих людей” добігла до кінця. Всі артисти покинули сцену, але глядачі залишаються на своїх місцях. Вони продовжують аплодувати і кричати: “На біс! На біс!”. Всі невпинно і зосереджено дивляться на сцену так, ніби зараз з-за куліс вийде Андрій. Посміхнеться, почне жартувати, розважати публіку, а потім знову зазвучать акорди знайомих пісень, слова почнуть торкатися людських сердець та душ… Так, ніби смерть не забирала його у нас. Так, ніби Кузьма живий, хоча… Він завжди був, є і буде!

Оксана Скільська

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ