Тепер кожен українець повинен, лягаючи, в голову класти мішок думок про Україну, повинен покриватися думками про Україну і вставати разом з сонцем з клопотами про Україну.
Микола Куліш, український драматург, режисер, педагог, представник Розстріляного Відродження

5 ідей тактичного урбанізму

Як громадські ініціативи змінюють міста в різних куточках планети на краще
22 вересня, 2016 - 16:30
ТИМЧАСОВА «ЗЕБРА» У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ. АКТИВІСТИ ЧАСТО СТВОРЮЮТЬ ТАКУ КРЕАТИВНУ РОЗМІТКУ В МІСЦЯХ, ЩО ВИМАГАЮТЬ НАЗЕМНОГО ПІШОХІДНОГО ПЕРЕХОДУ / ФОТО МАЙКА ЛАЙДОНА

Останніми роками рух тактичного урбанізму, чи, як ще його називають урбаністи, теорії малих справ або міських інтервенцій, масово поширився серед містян всього світу.

Сам термін з’явився порівняно нещодавно. У 2010 році його ввів всесвітньо відомий містопланувальник, засновник відомої групи The Street Plans Collaborative Майк Лайдон. Разом зі своєю командою він започаткував серію публікацій, у яких була розписана концепція тактичного урбанізму, його місія та прояви. Так, у першій частині Tactical Urbanism автори пояснюють головну ідею теорії малих справ  — те, що позитивне перетворення міста залежить не тільки від діяльності влади, а й від ініціатив містян, та пропонують різні ідеї тактичного урбанізму. У другій частині книги детально наводять найпоширеніші приклади тактичного урбанізму в дії.

Лайдон в інтерв’ю виданню Partizaning визначає тактичний урбанізм як «рух відвоювання просторів наших міст за допомогою дій, які не займають багато часу, але мають довгострокову перспективу». І це визначення якнайкраще описує діяльність тактичних урбаністів.

Минуло більше п’яти років з часу обґрунтування Лайдоном теорії малих справ, і сьогодні тактичний урбанізм має безліч послідовників по світу та різноманітні варіанти проявів. Цей рух довів свою життєздатність та продуктивність на практиці: підтвердилась теза Лайдона, що часто несанкціоновані громадські ініціативи змушують муніципальні органи влади уважніше ставитися до побажань містян. Як результат, тимчасові прояви тактичного урбанізму за підтримки міської влади стають постійними.

«День» розглянув найпоширеніші світові ідеї тактичного урбанізму та дізнався про перспективи теорії малих справ в Україні.

ІДЕЯ №1. ТИМЧАСОВІ ГРАЛЬНІ МАЙДАНЧИКИ

Мета створення тимчасових гральних майданчиків  — привернути увагу муніципальної влади до обмеженої кількості гральних і спортивних майданчиків у місті. Для цього люди використовують мінімум інструментів і максимум фантазії. Ігрові футбольні майданчики на територіях супермаркетів, де роль воріт виконують візки, а поле гри обмежено клейкою стрічкою. Намальовані крейдою на парковках чи вулицях лабіринти. Імпровізовані вуличні шахи просто на автомобільній трасі. У деяких випадках  — створення майже повноцінних гральних майданчиків з обмежувальних міських знаків

Жодних обмежень фантазії! Головні правила, яким слідують справжні тактичні урбаністи під час своїх міських інтервенцій  — ніякого вандалізму та використання для створення простору лише тимчасових інструментів (клейка стрічка, крейда, фарба, що зникає за кілька днів тощо).

ІДЕЯ №2. АТАКА «ЗЕБРАМИ»

Цей прояв тактичного урбанізму найхарактерніший для автомобілецентричних міст. Щоб показати муніципальній владі, що пішоходи мають бути головним пріоритетом у транспортній та інфраструктурній політиці міста, починається своєрідна «атака «зебрами». Для цього міські активісти створюють тимчасові «зебри» в місцях, які, на їхній погляд, вимагають наземного пішохідного переходу.

Для створення тимчасових «зебр» використовують крейду, фарбу, а іноді навіть створюють мобільні гумові або картонні «зебри», які можна вільно переносити з місця на місце.

ІДЕЯ №3. PARK(ING)

З метою збільшення зеленої зони міста винахідливі тактичні урбаністи «захоплюють» територію порожніх парковок і створюють невеликі паркові зони. Найчастіше подібні міські інтервенції проводять у міжнародний PARK(ing) Day, який відзначають у третю п’ятницю вересня (більше про це — у матеріалі «Замість парковки  — сад!» у №166—167 «Дня» за 16—17 вересня). Цього дня у містах усього світу щороку з’являються нові цікаві ініціативи, які давно вийшли за рамки звичайного озеленення простору міста. Креативні городяни облаштовують на парковках «зелені» парклети з підручних засобів, встановлюють тимчасові ігрові майданчики, створюють місця відпочинку з шезлонгами, встановлюють надувні басейни тощо.

ТЕНІСНИЙ КОРТ  — НА ПАРКОВЦІ. PARK(ING) DAY У ПОРТЛЕНДІ, ШТАТ ОРЕГОН, США / ФОТО З САЙТА FASTCOEXIST.COM

ІДЕЯ №4. СОЦІАЛЬНІ АРТ-ІНТЕРВЕНЦІЇ

Важливе місце в русі малих справ посідають міські мистецькі інтервенції, що виділяють соціальні проблеми міста. Художники з усього світу створюють приголомшливий стрит-арт, який гармонійно інтегрується в урбаністичний простір і видає явні недоліки міської інфраструктури.

СОЦІАЛЬНА АРТ-ІНТЕРВЕНЦІЯ ВІДОМОГО ЛИТОВСЬКОГО ХУДОЖНИКА ЕРНЕСТА ЗАХАРЕВИЧА У СТАВАНҐЕРІ, НОРВЕГІЯ / ФОТО З САЙТА CUDED.COM

ІДЕЯ №5. CHAIR-BOMBING

Головна ідея chair-bombing (дослівно з англійської  — «бомбування стільцями») виходить з назви ініціативи  — розповсюдження саморобних стільців простором міста. Але зміст міської інтервенції значно глибший. По-перше, меблі виробляють з вторсировини, наприклад, з непотрібних палетів. Таким чином chair-bombing стає екологічним і практичним способом вторинного використання матеріалів. По-друге, саморобні меблі на вулицях міста створюють вільний та мобільний простір для комунікації та відпочинку містян і туристів, які пожвавлять міське життя і дрібну торгівлю. А ще завдяки цій ініціативі місто збагачується новими об’єктами інфраструктури.

«ГАРНА МОЖЛИВІСТЬ ЕКСПЕРИМЕНТУВАТИ З МІСЬКИМ ПРОСТОРОМ В УКРАЇНІ»

 Співкоординатор Ради з урбаністики Києва, експерт з питань розвитку міста Григорій МЕЛЬНИЧУК розповів «Дню» про перспективи розвитку тактичного урбанізму в Україні.

— Тактичний урбанізм часто використовують громадські структури, щоб привернути увагу до якоїсь проблеми. Але якщо говорити про більш змістовне значення цього явища  — це можливості для експериментів і перевірки певних рішень.

— Які сигнали від суспільства має побачити влада у проявах тактичного урбанізму?

 — Якщо у місті з’являються такі ініціативи, для адміністрації це має сигналізувати про те, що міський простір потребує позитивних змін. Яскравий приклад підтримки та використання тактичного урбанізму саме владою  — це практика перекриття вулиць Нью-Йорка, яка розпочалась кілька років тому. Спочатку вулиці перекривали простими бетонними блоками, а на вільній від автомобілів території розставляли стільці та столи, створюючи комфортний громадський простір. Таким чином міська адміністрація перевірила, чи буде пішохідна територія в обраному місці популярною. Власне, тільки коли такий експеримент підтвердить попит на пішохідну зону, доцільно вкладати кошти в реконструкцію, як і зробили в Нью-Йорку.

Для влади України тактичний урбанізм може стати гарною можливістю експериментувати з міськими площами, вулицями і отримувати вже перевірний результат для подальшого ґрунтовного розвитку простору міста. Так, 17 і 18 вересня в Києві перекривали проїзд біля Бессарабської площі, щоб побачити, наскільки популярною буде ця пішохідна зона. Наступним кроком має стати реконструкція обраної території.

— Крім створення нових комунікаційних майданчиків, пожвавлення дрібної міської торгівлі та активізації міського життя, які ще позитивні результати дає тактичний урбанізм?

 — Важливим результатом стає грамотна, з урахуванням потреб містян організація дорожнього руху та пішохідних зон. Але головне, що має взяти на озброєння саме місцева адміністрація,  — це можливість перевірки рішень. Наприклад, планують реконструкцію парку, створюють проект у кабінетах, а потім при реалізації з’являються доріжки в незручних місцях, лавки, які заважають вільно пересуватися тощо. Доцільніше мати набір об’єктів для тактичного урбанізму, які дозволять протестувати обрані ідеї на практиці.

P. S. Цього тижня ми поцікавилися у Григорія Мельничука враженнями від експерименту з перекриттям проїзду біля Бессарабського ринку (він виступив головним координатором цього проекту). Григорій Мельничук коментує: «Перекривати проїзд було вирішено за програмою щорічного Європейського тижня мобільності. Виникла ідея перекривати проїзд кожними вихідними, щоб перетворити його на пішохідну зону. До реалізації долучились декілька громадських організацій, представники місцевого бізнесу та міської адміністрації, і в результаті тимчасова зона працювала досить ефективно. Діяли зони комунікації, проводились дитячі майстер-класи, було багато зацікавлених подією людей. Я вважаю цей експеримент успішним, бо ми виявили конфліктні сторони, потребу створення на Бессарабці клієнтської парковки. Безпосередньо під час заходу разом з представниками ринку ми знайшли декілька технічних рішень з організації такої парковки. Тепер будемо просуватись у реалізації ідеї».

Олександра ЯРЛИКОВА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments