Чи з’явиться в Україні астротуризм?

Число «розкручених» і відомих далеко за межами Закарпаття унікальних природних пам’яток краю має шанс поповнитися ще одним «магічним» для любителів мандрів місцем. У селі Княгиня Великоберезнянського району є місцина, до якої цими днями прикута увага влади, краян, жителів сусідніх Словаччини та Польщі, науковців. Саме тут рівно 150 років тому впав найбільший у Європі метеорит. Сталося це о 16.05 9 червня 1866 року в урочищі Чорні Млаки, що за 12 кілометрів від Княгині, котре нині належить до Ужанського національного природного парку.

КОСМІЧНИЙ ПРИБУЛЕЦЬ

Тоді космічний прибулець пролетів на висоті 40 км над містами нинішньої Словаччини — Ліптовським Мікулашем і Пряшевом, комітатами Шаріш та Земплін і вибухнув у небі над Закарпаттям, спричинивши кам’яний дощ у Княгині та Стужиці, а також у словацькому селі Збой. Як розповідали свідки події, найбільший уламок, вагою 279 кг 766 г, згодом знайшов місцевий селянин Василь Крив’яник на схилі гори Стінка в Чорних Млаках. Пізніше лісничий Антон Покорний викупив уламок у селянина і продав до Імператорського музею у Відні, де той зберігається і нині. А вже в липні того ж року було створено комісію, яка зайнялася пошуками та дослідженням метеорита. У результаті пошукових робіт було знайдено 72 уламки небесного каменю, чимало з яких нині зберігаються у музеях усього світу. У ті далекі часи інтерес до космічного прибульця був неймовірно великий. Кажуть, що 1892 року навіть відомий французький фантаст Жуль Верн приїздив сюди, щоб на власні очі побачити місце падіння княгинянського метеорита.

До відзначення 150-ї річниці падіння метеорита адміністрація Ужанського НПП підлатала гірські лісові дороги, встановила туристичні показники, альтанки для відпочинку, інформаційний стенд і пам’ятний знак із каменю, який урочисто відкрили 11 червня. На святкування в урочище «Чорні млаки» завітали й гості з Польщі, Угорщини та Словаччини. На урочистості, окрім обласної та районної влади, приїхали фахівці та науковці УжНУ, працівники природних заповідних парків краю, а також поодинокі туристи. Останніх, попри немалий інтерес до події, було небагато, позаяк дістатися місця падіння небесного тіла було непросто: майже 12 кілометрів лісової дороги від села до урочища під силу здолати лише сучасним позашляховикам і раритетним «газикам» і УАЗам, а про підвіз охочих дістатися пам’ятного місця організатори свята, як водиться, не подбали...

ЗАМІСТЬ ТРЬОХ ПАРКІВ — ЄДИНІ «СХІДНІ КАРПАТИ»

Окрім власне святкування 150-ї річниці падіння метеорита та відкриття на цьому місці пам’ятного знака, відбулася й неординарна подія, яка матиме наукове продовження. Представники обласної влади, УжНУ, Ужанського НПП, словацького Народного парку «Полонина», польського «Бєщади» та інші підписали Меморандум про створення «Парку темного неба Закарпаття». Декан географічного факультету Ужгородського національного університету — доцент Іван Калинич — розповів «Дню», що вже 1 липня перша група студентів на навчальній практиці навігаторами закоординує маршрути до цього місця.

У вересні на науковій конференції у словацькому місті Снина спільним рішенням трьох природних парків України, Словаччини та Польщі буде оголошено про створення єдиного парку «Східні Карпати». Це сприятиме вирішенню наших спільних проблем щодо збереження екології та довкілля Карпатського регіону. Одне з перших таких завдань — створення «Парку темного неба Закарпаття». Адже світло вночі негативно впливає як на людину, так і на живу природу загалом. У рамках майбутньої співпраці освітлення в деяких регіонах буде перероблене на нижнє, тобто таке, яке не освітлюватиме небо. У планах також запровадження та розвиток астротуризму.

Тож саме завдяки неординарній події 150-річної давнини на Закарпатті з’явиться новий туристичний маршрут і нові можливості для пропагування неповторної краси та родзинок рідного краю. А ще — додаткові шанси на порятунок довкілля, яке впродовж останніх десятиліть зазнало в Карпатах неймовірного нищення.