Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Цілюща сила мрії

Соціологи вперше розпитали українських дітей про їхні найпотаємніші бажання
18 липня, 2018 - 20:09

У дітей, здорових і з тяжкими діагнозами, запитали, про що вони мріють. Чи вірять у дива, на що сподіваються, хто має «збувати» ці мрії. Дослідження, яке провели у п’яти найбільших містах України, доволі рідкісне, адже внутрішнім світом дітей сьогодні мало хто цікавиться — та ще й на всеукраїнському рівні. Дослідження проводилось на замовлення проекту «Здійсни мрію» та благодійного фонду 1+1 медіа «Ти не один» спільно з Українською маркетинговою групою.

За результатами, 90% мрій дітей із хворобою мають практичний характер і лише 10% мріють без меж. Між нематеріальним і матеріальним полюсами мрії дітей з хворобою розподілилися наступним чином: розвиватися, вчитися, досягати певних цілей (19%), спілкуватися, знаходити друзів (19%), подорожувати і розважатися (33%), мати домашнього улюбленця (7%), мати певні матеріальні речі (22%). Лише 14% з усіх опитаних дітей зі складними діагнозами мріють тільки вилікуватися.

За показниками, які отримали соціологи, — нелегкі життєві історії дітей від трьох до 18       років, їхні переживання, страждання, біль і радості, адже це діти, яким на долю випало більше, ніж багатьом дорослим. Ми розпитали сімейного психолога, психолога проекту «Здійсни мрію» Володимира МИКОЛЕНКА про те, чого не скажуть цифри: як впливає мрія на життя людини, зокрема дитини, чи відступає хвороба, коли мрія збувається, що таке мрія взагалі.

ЕМОЦІЇ ЯК ЛІКИ

— Пане Володимире, чи всі діти мріють? Що змінюється в їхньому житті, коли мрія збувається?

— Дослідження показало, що майже всі діти плутають матеріальні бажання і безмежні мрії. Зазначу, що для України це доволі незвичний проект, бо багато організацій опікуються лікуванням чи доглядом за дітьми, наприклад, хворими або з якимись особливостями. А так, щоб займалися покращенням якості психологічного життя — таких проектів майже немає, хіба як психологічний компонент у якомусь проекті...

Вплив, який дитина отримує у результаті реалізації мрії, дуже важко виміряти матеріально. Але доведено, що на певний час здоров’я поліпшується. Наприклад, 12-річний Олександр, хворий на остеогенез, тобто крихкість кісток, мріяв потрапити у гори з телеведучим Дмитром Комаровим. Це хлопчик, якому іноді важко пройтися по вулиці, а тут — гори. Поїздку було складно організувати, але команда і куратор проекту «Здійсни мрію» Лідія Таран – зробили це можливим! Після того, як його мрія здійснилася, цей яскравий спогад став його ресурсом — про це каже сам Сашко, підтверджує його мама. Тобто, дитині є що згадати приємне — не про хворобу, не про страждання, а те, що було яскравим і захоплюючим. Таких прикладів у проекті «Здійсни мрію» багато.

Як ви пояснюєте покращення стану здоров’я після пережитих позитивних емоцій?

— Це пов’язано з тим, що емоції — частина нашої фізіології, вони є у всіх людей. Щоб ми пережили емоцію, організм витрачає певну енергію. І коли ми маємо позитивні емоції, то це впливає на організм, як певний прийом ліків, як свого роду лікування. В організмі часом буває нестійка рівновага: певний вплив може призвести або до прогресування хвороби, або до одужання. І доволі часто те, куди схиляють «ваги» — у бік хвороби чи у бік  здоров’я — вирішує саме емоційний стан людини.

У світі досліджували психосоматичні розлади дітей до п’яти років, і з’ясувалося, що у деяких хворобах психосоматична складова становить 60%. Це означає, що те, як дитина почувається — які у неї стосунки в сім’ї, з оточуючими, у дитячому колективі, її ставлення до самої себе — це все безпосередньо впливає на її здоров’я. Інколи цей вплив становить 60%, а сам соматичний компонент менший. 

Також лікарі-практики стверджують, що дуже важливо, як сама людина сприймає лікування. Можна малому чи дорослому пацієнту дати якісні ліки, але вони не поліпшуватимуть здоров’я, бо в людини немає бажання боротися за життя, немає віри у те, що вона одужає.

«ЯКЩО ВІРА Є В БАТЬКІВ, ТО ВОНА БУДЕ Й У ДІТЕЙ»

— У дітей появляються віра і сили тоді, коли вони є у батьків...

— У дослідженні виявили, як батьки впливають на мрії дітей. Є прямий вплив батьків. Адже якщо вони не хочуть вірити у те, що диво можливе — а мрії напряму пов’язані з дивами — то не буде вірити і дитина. Диво — це те, ймовірність чого досить мала, інколи — мінімальна, але можлива. Є батьки, які вірять самі і підтримують віру дітей. А є батьки, які вже зневірилися. Їх можна зрозуміти, бо важко бути в ресурсі, коли дитина хворіє довго. Маленькі діти просто ідеально зчитують емоційний стан батьків: чим менший вік дитини, тим більша емоційна складова її спілкування зі світом і батьками.

— Віра у Бога допомагає дітям боротися з хворобою?

— Віра дуже ресурсна і важлива. Але йдеться про щиру віру. Натомість віра формальна часто навіть шкодить. Тобто, якщо батьки вірять — тим вони підтримують дитину. Не так важливо, яке віросповідання, бо всі основні релігії позитивні, вони вчать людину вірити у дива, у те, що у світі все можливо. Хтось вірить у Бога, хтось — у людей, хтось — у доброту Всесвіту. І всі ці вірування нас можуть підтримувати.

«ДОРОСЛИМ ТРЕБА МРІЯТИ, ЩОБ ЗМІНЮВАТИ СВІТ НА КРАЩЕ»

— Чи є якісь незвичні мрії у дітей?

— Є, наприклад, мрія, щоб був мир у всьому світі. Або діти хочуть мати рожевого єдинорога чи крилатого коня... Багато дітей хочуть стати суперменом або супервумен, мати якісь спеціальні здібності. Цікаво, що діти з хворобою вдвічі частіше хочуть використати ці надзвичайні здібності на допомогу іншим. Бо біль, який ми переживаємо, робить нас чутливішими до болю інших людей. А здорові діти більше хочуть використати ці суперможливості для себе.

Діти з тяжкими захворюваннями швидше дорослішають?

— Так. Будь-яка трагедія, криза примушує дітей швидше дорослішати. Тому що вони отримують негативний досвід у більшому обсязі           — наче у стисненому форматі. Здорова дитина теж отримує досвід — але це розтягнуто у часі, дорослішання відбувається поступово. Якщо ж дитина пережила якусь травму, кризу або хворобу, то досвід, який вона може отримати за 10 — 20        років, вона отримує лише за кілька років. Відповідно, дитина може у чотири роки бути психологічно, як 10-річна, а у десять років — як 15-річний підліток.

Чим це дослідження може бути корисне для дорослих? Дорослим потрібні мрії?

— Мрія — це можливість пережити те, що ми не дозволяємо собі пережити... Адже ще сто років тому лише одиниці мріяли літати в космос, а сьогодні ми не тільки літаємо у космос, а й не знаємо, що робити у космосі зі сміттям. Жуль Верн писав про пристрої, за допомогою яких люди розмовлятимуть на відстані, а сьогодні усі мають мобільні телефони. Дорослим треба мріяти, щоб змінювати світ на краще: щоб бачити нові можливості, відкривати їх, розвиватися особистісно.

Доволі легко досягти якогось рівня у житті, закріпитися на ньому і коротати так день за днем. Але тоді життя перетворюється на існування. Мрія дає можливість вийти за межі. Якщо дорослі не мріють, то вони не можуть цього навчити дітей. Тому батьки, які хочуть, щоб їхні діти були щасливими, мають самі навчитися бути щасливими.

Оксана МИКОЛЮК, «День». Фото надані Володимиром МИКОЛЕНКОМ і проектом «Здійсни мрію»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments