Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
Григорій Сковорода, український просвітитель-гуманіст, філософ, поет і педагог

Delfi досі на мілині

Які загрози несе аварія танкера в Одесі та чи можна було їй запобігти?
27 листопада, 2019 - 19:03
ФОТО ОЛЕКСАНДРА ГІМАНОВА

«Нова зона для селфі» — так охрестили одесити танкер Delfi. Він сів на мілину поблизу берега в самому центрі Одеси минулого тижня. У воду потрапило 150 кілограмів дизельного палива.

В.о. голови Державної екологічної інспекції України Єгор ФІРСОВ одразу заявив, хоча допустиму концентрацію нафтопродуктів у воді було перевищено в 157 разів, але загалом ситуація не критична. Згодом, відповідно до вимірювань, концентрація почала знижуватися. Щоправда, радіти зарано, адже поки танкер на мілині — він у будь-який момент може принести нові «сюрпризи».

«НЕЛЕГАЛЬНИЙ МІГРАНТ»

Танкер Delfi — це рейдово-портовий нафтоналивний плавбункерувальник. На момент аварії він перебував під прапором Молдови. В акваторії порту «Південний» він був задовго до катастрофи та стояв на якорі. Плавзасіб досить невеликий. Його вантажність лише 1500 тонн. Для наших вод такий бункерувальник просто не потрібен — пояснюють експерти. Тому, припускає координатор громадської спілки «Ні корупції на транспорті», депутат Одеської міської ради Олександр ЗАХАРОВ, він міг використовуватися для незаконних заправок суден і мати на борту контрабандне паливо.

«Схема зазвичай така. Іноземне судно, якому необхідно заправитися тут паливом — не може купувати його в Україні, тому що в Україні воно дорожче, ніж будь-де навколо: хай то Румунія, Росія чи Грузія. В нас така податкова система. Тому дуже часто використовуються такі невеликі заправники, які беруть паливо з інших танкерів, наприклад, російських, підходять ближче до берега, але залишаються за межами української прикордонної 12-мильної зони, і там заправляють іноземні судна. Такі бункерувальники невеликі, досить маневрові, вони можуть провести заправку просто посеред моря. Крім того, такі судна часто використовуються українським допоміжним флотом, наприклад, буксирами, щоб просто красти паливо. Паливо, яке їм заливають на березі, вони частково зливають у ці танкери за межами територіальних вод. Офіційно паливо списують як використане, а реально — продають. Потім таке паливо можуть залити в іноземне судно», — пояснює Олександр Захаров.

Якщо інформація підтвердиться, то не дивно, що судно не викликало ні в кого інтересу. 

За інформацією Єгора Фірсова, власником бункерувальника є компанія «Фактор груп лімітед», зареєстрована в Харкові. Ми намагалися поспілкуватися з представниками компанії, щоб підтвердити чи спростувати цю інформацію, але на зв’язок вони не вийшли.

ФОТО ОЛЕКСАНДРА ГІМАНОВА

ЧОМУ ОПИНИВСЯ НА БЕРЕЗІ?

У цей період року Одесу — постійно штормить, тому Delfi — не перше судно, яке викинуло на берег у цих водах. Минулого року практично в цьому ж місці до берега також прибило буксир. Тоді це була баржа з мільйонами пачок контрабандних цигарок.

Нині команда «Делфі» була виснажена багатоденним штормом і не змогла впоратися з керуванням:

«За судном спостерігали кілька діб, бачили, як воно рухається, — розповідає Олександр Захаров. — Спочатку його зірвало з якоря. Воно повільно дрейфувало, йшло в напрямку берега через усю одеську бухту. Його бачило все портове керівництво, бачили, що судно некероване. Екіпаж не відповідає, він був знесилений. Спочатку прислали буксир з Очакова, але в нього відірвався буксирувальний трос. Чому далі не слали буксири, які могли б відтягнути судно далі, не дати йому викинутися на берег і затонути в самому центрі Одеси — це питання».

ЗАПОБІГТИ ТРАГЕДІЇ

Олександр Захаров переконаний — трагедії можна було б запобігти, якби Адміністрація морських портів, що повинна контролювати такі випадки, діяла більш злагоджено.

«Днями недалеко від України затонуло румунське судно. Але було помітно, що його рятували, буксирами відтягали від берега. Це обов’язок держави, в якої є берегова лінія, зробити так, щоб судна не викидалися на берег через погоду, тоді не буде техногенних катастроф, яку ми нині отримали. У випадку Delfi ми не побачили, що рятувальники зробили усе, що могли. Держава свій обов’язок не виконала», — зазначив пан Олександр.

На щастя, судно не затонуло та з нього не вилилося все пальне. Тому небезпечні речовини у воді швидко розсіялися. Якби ж у море вилилося більше мастила, що є на борту — ситуація обернулася б катастрофою для одеських пляжів:

«У нас немає механізмів, як прибирати мазут із берега, — пояснює Олександр Захаров. — Якщо б на судні справді було сотні тонн палива? Весь одеський пляж був би залитий цим паливом і не зрозуміло, що з цим робити. Ви, мабуть, бачили, як після схожих аварій волонтери стоять на берегах, вичерпують лопатами мазут. Рятують обмазаних птахів, які не можуть злетіти. Те ж саме було б у нас. Тому не можна допускати подібних аварій».

«ТРАГЕДІЯ ОБІЙШЛА СТОРОНОЮ»

Під час аварій танкерів часто на берег потрапляє сира нафта. Саме вона несе небезпеку для всіх морських мешканців. Оскільки дизельне паливо, яке потрапило у воду зараз, — це продукт нафтопереробки, то його вплив виявився не таким руйнівним, розповідає керівник відділу якості морського середовища Інституту морської біології НАН України Сергій ДЯТЛОВ: «Перші об’єкти, які страждають від таких розливів, — це ракоподібні: і планктон (який мешкає у товщі води. — Авт.), і бентос (організми, що мешкають на дні водойм. — Авт.). Причина в тому, що нафтопродукти впливають на їхній хітиновий покрив. По-друге, страждають фільтруючі організми — мідії. Вони здатні поглинати разом з водою і нафтопродукти. Частину, звісно, можуть виводити, але частина — накопичується в організмі. Якщо вплив нафтопродуктів буде тривалим, то мідії почнуть гинути. Через короткотривалий вплив можуть виникнути мутації. Ось такі можливі наслідки. Зараз ми спостерігали короткотривалий, але досить помітний вплив на живі організми: водорості, молюски. Риби, до слова, покинули цю зону, тому не постраждали».

Нині, завдяки невеликому обсягу викиду, трагедія обійшла нас стороною. Утім, судно досі в морі. Власник має тиждень, щоб почати знімати його з мілини. Якщо він цього не зробить — питанням займуться в Одеському морському порту. Поки ж бункерувальник бовтається у воді та вдаряється об хвилеріз. Ймовірність того, що він може перекинутися, досі є. Тому небезпека більшого викиду нафтопродуктів та навіть нафти наразі зберігається.

Олена БЕРЕЖНЮК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ