Екополіція проти ековарварства

Трускавецький дельфінарій «Оскар» отримав припис від Державної екологічної інспекції  Львівської області, щоб до 30 квітня 2016 року усунути виявлені порушення. А їхній перелік досить значний: відсутність дозволів на утримання диких тварин у неволі, на право займатися розведенням у неволі тварин, занесених до Червоної книги, на проведення заходів із залученням тварин. Лише під тиском громадськості вдалося, фактично, створити прецедент, коли Держекоінспекція за існування мораторію на будь-які перевірки таки виявила порушення, ще й звернулася у Трускавецький міський суд з позовом про конфіскацію тварин та притягнення до відповідальності посадових осіб дельфінарію.

На жаль, не є прецедентом існування самих дельфінаріїв не у морській, а у хлорованій воді, у малих за площею басейнах, у постійному режимі виступів та сеансів анімалотерапії, без належного харчування. Так, київський дельфінарій «Немо» ще у серпні 2013 року отримував рішення суду про його закриття, як і трускавецький, через низку порушень в утриманні тварин. Однак до сьогодні заклад успішно працює. Вочевидь, бізнес на тваринах стоїть вище за будь-який закон. І за людяність та елементарну турботу про усе живе.

ДЕ ОБІЦЯНИЙ ЕКОПАТРУЛЬ?

Екологи переконані, що власників дельфінаріїв все-таки можливо притягнути до відповідальності за неналежне утримання тварин. «Покарання можливі, а судові процеси з таких питань були і раніше, — пояснює Наталія Куць, юрисконсульт МБО «Екологія —Право — Людина». — Дельфінарії мають дотримуватись усіх санітарних правил, закону «Про захист тварин від жорсткого поводження», за яким заборонено використовувати дельфінів у неприродній морській воді, а також використовувати диких тварин у виїзних заходах та шоу, тобто у пересувних цирках. Якщо все це буде дотримано, дельфінарії можуть існувати. Якщо ж не хочуть добровільно виконувати ці вимоги, то треба змушувати до цього через суд та контролюючі органи».

УТРИМАННЯ ДЕЛЬФІНІВ, ТАК САМО, ЯК І МОРСЬКИХ КОТИКІВ, ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ, МОЖЛИВЕ ЛИШЕ ЗА НАЯВНОСТІ У БАСЕЙНАХ ПРИРОДНОЇ МОРСЬКОЇ ВОДИ. ОДНАК АКТИВІСТИ РОЗПОВІДАЮТЬ, ЩО НАВІТЬ У ОДЕСЬКОМУ ДЕЛЬФІНАРІЇ, ДЕ МОРЕ ПОРУЧ, ВОДА ХЛОРОВАНА /  ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

А з тими, хто має все це контролювати, карати, притягати до відповідальності, врешті, пропагувати дотримання законодавства, — в Україні повний провал. Навесні минулого року ми готували матеріал про необхідність створення в Україні екологічної поліції, цю ідею давно пропагує головний редактор «Дня» Лариса Івшина. І так співпало у часі, що тоді ж прозвучала заява Міністерства екології та природних ресурсів, що екопатруль у нас справді запрацює — за прикладом Європи чи США, створять його на основі оновленої Державної екологічної інспекції. Що змінилося відтоді?

ГРОМАДСЬКІСТЬ НЕ ЗНАЄ ПРО РЕФОРМУ

З літа триває оновлення екоінспекції та обговорення концепції реформування. Йдеться про те, що оновлена ДЕІ має стати єдиним органом виконавчої влади, що контролюватиме дотримання природоохоронного законодавства. Реформа передбачена на 2015—2016 роки, зокрема, у цьому році мають з’явитись оперативні підрозділи, які працюватимуть цілодобово та швидко реагуватимуть на скарги громадян щодо забруднення об’єктів довкілля. Планується і збільшення штрафів за порушення законодавства, приміром, за засмічення лісів відходами передбачається штраф у 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не п’ять—десять, як зараз. Та як коментувала раніше заступник міністра екології Світлана Коломієць, на цю реформу ще потрібно знайти гроші. Вочевидь, фінансів бракує, бо екологічна спільнота, яка мала б долучитися до обговорення концепції реформи, уперше почула про неї від «Дня».

«УКРАЇНА — ЛІДЕР НЕЛЕГАЛЬНОГО ПРОДАЖУ ДИКИХ ТВАРИН»

Як прокоментувала еколог Наталя Вишневська, навіть якщо реформа і триває без відома громадськості, позитивних зрушень поки непомітно: «Навіть якщо змінюється керівництво, приходять не фахівці, а люди, які йдуть заробляти собі на будинки та машини. З іншого боку ДЕІ нам потрібна, бо це — єдиний орган, який може перевіряти підприємства або інші місця, де, на погляд активістів, порушується природоохоронне законодавство. Але це реформування має відбуватись відкрито, з відкритими конкурсами та компетентною комісією. До речі, зараз відміняється багато дозволів, наприклад, на експлуатацію тварин у видовищних цілях, а Україна — на перших місцях у рейтингу з такої експлуатації, у нас нема обліку диких тварин, що утримуються у неволі, проте відбувається їх нелегальне розмноження та продаж, тобто в Інтернеті я можу купити крокодила, пропонувати послуги фотографування з твариною, а мені за це нічого не буде, бо це вважатиметься законною діяльністю».

ЕКОЛОГИ НАЗИВАЮТЬ УКРАЇНУ ЛІДЕРОМ У РЕЙТИНГУ НЕЛЕГАЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ ДИКИМИ ТВАРИНАМИ. НЕЩОДАВНО ПОЛІЦІЯ ВИКРИЛА У КИЄВІ ЗООМАГАЗИН, ДЕ ПРОДАВАЛИ РІДКІСНИХ ТВАРИНОК, У ТОМУ ЧИСЛІ Й ОСЬ ТАКИХ МАВПОЧОК / ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

Складається враження, що спускаємось ще у глибшу прірву з дотримання (точніше, недотримання) прав тварин. На думку Наталі Вишневської, громадськість мусить пропри все працювати з Мінприроди, ДЕІ, використовувати усі можливі шляхи для змін. Також чиновники мусять прислухатись до зауважень та пропозицій громадських експертів. Щоб прискорити діалог, наведемо поки що омріяний для України приклад та досвід — це та планка, на яку маємо рівнятись усі. Отже, американський актор Леонардо Ді Капріо на Всесвітньому економічному форумі у Давосі цього року заявив, що його фонд жертвує 15 мільйонів доларів на різноманітні проекти із захисту довкілля. Хто з наших зірок чи чиновників зважиться на подібне?