Інтелектуальний бенкет

Близько 200 українських письменників, понад 100 закордонних гостей з 31 країни світу, більше 400 подій – цьогорічний «Книжковий Арсенал» багатий на рекорди. Уже вісім років поспіль фестиваль представляє українцям новинки світу літератури. Однак це інтелектуальне свято не обмежується лише книгами, а є майданчиком для інших видів мистецтв та публічного обговорення ідей, імпульсом для роздумів.

«СУСПІЛЬСТВУ, ЯКЕ ПРЯМУЄ В МАЙБУТНЄ, ПОТРІБНО ПОДИВИТИСЯ НА СВОЇ НАЙСКЛАДНІШІ ЧАСИ»

Цьогорічною темою фестивалю є «Проект майбутнього». «Коли ми тільки починали працювати над цьогорічним «Книжковим Арсеналом» минулого літа, то думали, про що важливо говорити в моменти кризи. І дійшли висновку, що одна з тих речей, про які дуже мало згадують в часи турбулентності, є майбутнє, спроба його уявити, збудувати якийсь великий проект», – пояснила на відкритті фестивалю генеральний директор комплексу «Мистецький Арсенал» Олеся ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА. – «Книжковий Арсенал» – це наша спроба змусити себе піднятися, подумати про віддалене, про те, яким може бути світ завтра, про надію».

Для українців ця тема є дуже актуальною, і не тільки нині. Недарма, якщо проаналізувати українську літературу, то можна знайти дуже мало творів, написаних про майбутнє. Можливою причиною цього є те, що суспільству, яке прямує в майбутнє, потрібно подивитися на свої найскладніші часи (як зазначив аташе з питань культури Посольства США в Україні Шон ОХАРА, представляючи книгу американського професора). А повернення Україні власного минулого досі лишається важливим завданням.

Тож невипадково фестиваль, основною темою якого є майбутнє, розпочався із зустрічі з Енн Епплбом і дискусією про Голодомор, а також презентацією її книги «Червоний голод: війна Сталіна проти України». Авторка була присутня також і на відкритті фестивалю, зазначивши, що писала для того, щоб читачі відчули, що насправді відбувалося, і такого більше не повторилося. До речі, за її словами, роль «Книжкового Арсеналу» для цього є дуже вагомою. «Адже демократія – це не лише слогани, а й інституції», – стверджує Енн Епплбом. А однією з таких інституцій є український фестиваль.

МІЖНАРОДНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ МАЙДАНЧИК

Справді, як влучно було відзначено на відкритті фестивалю, «Книжковий Арсенал» є «парасолькою», що об’єднує багато різноманітних подій. 9 спеціальних, 8 виставкових проектів, а ще 8 кураторських програм: від «Куди складати чужий історичний досвід?» Андрія Куркова до «Музичної програми» Андрія Кириченка; від поетичної програми «Загірні королівства: поетичні книжки, які з’являться завтра» до «Metropolis. Минулі утопії майбутнього» Павла Гудімова та багато інших програм. Тож на киян та гостей столиці чекає справжній, як кажуть, інтелектуальний бенкет.

Більш того, як було згадано на відкритті, серед 106 міжнародних гостей є не тільки письменники, а й представники професійної спільноти (видавці, редактори, літературні агенти). Це, по-перше, дає змогу говорити про фестиваль як міжнародний професійний майданчик. Зокрема, на фестивалі є польська, чеська, британська, німецька програми, а цьогоріч й американський стенд, на якому представлено книги, публікацію яких було підтримано США.

А, по-друге, «Книжковий Арсенал» надає українцям шанс повчитися у своїх іноземних колег. Оскільки насправді фестиваль цього року – освітній проект і для самих видавців. За підтримки програми «Booking the Future» / EUNIC в Україні, «Culture Bridges» та інших організовано цілу серію лекцій, дискусій щодо того, які існують тенденції книжкової справи, як залучати аудиторію, чим цікавий електронний сегмент на українському ринку. Іноземні спікери поділяться досвідом та планами на майбутнє.

«Парасолька» «Книжкового Арсеналу» дає можливість й читачам газети «День» поповнити свої колекції. Дехто навіть одразу йде до нашого стенду – NB 5.04. Серед них і пані Раїса. «Я сама із Запоріжжя. Тільки приїхала в Київ, їду на Майдан до наших хлопців, а потім – купую газету «День». Дуже люблю її, особливо п'ятничний номер. Вона відповідає на всі мої питання. Та й друзі мені кажуть: «Ти складай і всі привези до Запоріжжя». Я приїжджаю і роздаю всі газети, тому що в Запоріжжі цього мало. А коли приходжу на «Книжковий Арсенал», то одразу шукаю, де газета «День». Маю всі її книжки в Запоріжжі, – поділилася пані Раїса. – А особливо мені запам'яталося «Повернення в Царгород». Я тричі читала вступ Лариси Івшиної і підкреслювала. Вступ такий сильний, що нам потрібно всім задуматися, щоб розуміти, що в нас твориться, хто ми і чого повинні досягти». Нагадаємо, на нашому стенді ви також можете придбати примірники уже третього перевидання бестселера «Корона, або Спадщина Королівства Руського», інші наші книги, випуски «Маршруту №1» та оформити передплату на свій «День».

ДОЛУЧЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРЕМІЇ

На відкритті був присутній і міністр культури Євген НИЩУК: «Я дуже радий, що впродовж останніх років у нас потужно розвивається інтерес до книги. І дуже важливо, що почався нарешті баланс між тим, що видається, і які інтереси читачів».

Згадав міністр і про створений Український інститут книги, який наштовхнувся на певні складнощі через бюрократичні причини. Проте Євген Нищук вірить, що їх вдасться подолати. Додамо, що на цьогорічному фестивалі будуть гості з подібних інституцій інших держав, які поділяться власним досвідом. Зокрема, ще в середу про досвід своєї держави розповіла Жужанна Сабо, керівниця програми «Publishing Hungary» Міністерства закордонних справ Угорщини (а угорська література є однією з найвпливовіших у Західній Європі).

Крім того, міністр культури повідомив гарну новину: «Радий, що окрім багатьох програм, наприклад, «Креативна Європа», «Культурні маршрути» та інші, з наступного року ми долучилися до Європейської літературної премії. Це дасть імпульс українським видавцям, авторам, які презентують Україну світові».

Тож «Книжковий Арсенал» – уже давно значно більше за можливість оновити домашню бібліотеку. Література на цьому фестивалі стає приводом для всіх охочих і не байдужих до розвитку нашої держави подумати над тим, що саме і як можна змінити. А тема «Проект майбутнього» – чудова можливість стратегічно визначити, якою має бути Україна і що варто робити нині, щоб досягти задуманого.