Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами…
Симон Петлюра, український державний і політичний діяч, голова Директорії УНР

Казка про декрет

Як батькам повернутися на роботу з декретної відпустки з мінімальними втратами часу, фінансів і нервів
13 лютого, 2013 - 11:28
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Жила-була дівчинка — золотисті коси в царстві з найдемократичнішою конституцією у світі, хоча за рівнем демократії царство це було не те щоб тридев’ятим, а так — ближче до кінця списку. І сталося з цією дівчинкою щастя — вона завагітніла. Ось тут казка й почалася...

Царство, ясна річ, було чарівним — воно жило в епоху постійних реформ. Дореформувалось до того, що рівень народжуваності катастрофічно знизився, а смертності — зріс, а деякі заморські дослідники так прямо і сказали: «Народжуватися в цьому царстві вкрай несприятливо». Бояри серед місцевих сполохалися: «Так невдовзі й правити ніким буде!» І вирішили народжуваність терміново підвищувати. Досвід попередніх правителів показав, що віялові відключення світла на підвищенні рівня народжуваності не позначаються. Іншого маловитратного способу бояри не знайшли, і, згнітивши серце, вирішили виплачувати за народження малюків гроші. Але жадібність раніше за бояр народилась і сиділа в їхній блакитній крові, гострила кість білу. Ось і вийшло, що гроші дали, але частинами. Відпустку для догляду за дитиною до трьох років дали, але зі страхового стажу, який враховується під час розрахунку пенсії, її викреслили. Навіть щомісячні виплати під час цієї відпустки постановили виплачувати у розмірі прожиткового мінімуму, але швидко схаменулись і залишили на все про все аж 130 гривень. Та хіба думаєш про це, коли під серцем щодня щастя росте? Ось і наша дівчинка не думала. Є чоловік, бабусі-дідусі — вже ж одну дитину піднімуть. Звісно, з роботи попросили звільнитись, насилу вдалось пояснити директору, що її декрет на добробут фірми не вплине. Хоча на більш низькооплачувану посаду з місця начальника відділу довелось перейти. А що тут такого — попереду три роки, може, інша робота знайдеться, може, друга дитина з’явиться. І ось три роки промайнули, казка закінчилась, і почалася сувора реальність.

Проблема виходу з декретної відпустки і повернення на роботу характерна не лише для України. Для багатьох вона — суто психологічна: за три роки міг змінитися склад робочого колективу, треба заново знайомитися з людьми, звикати до нового розпорядку дня. Комусь в авральному режимі доводиться освоювати нове обладнання і технології, вивчати зміни в законодавстві, налагоджувати нові професійні контакти. З усім цим можна впоратися самому. Але є проблеми більш складні, які без підтримки не вирішити. Їх озвучили на презентації нового проекту «Знову на роботу: реінтеграція матерів і батьків у професійне життя після відпустки для догляду за дитиною». Проект фінансується Євросоюзом і виконується Всеукраїнською громадською організацією «Ліга соціальних працівників України». Партнерами проекту стали Міністерство соціальної політики України, Конфедерація роботодавців України, Федерація профспілок. Суть ось у чому. Хоча закон і закріплює за тим із батьків, хто перебуває у відпустці для догляду за дитиною, його робоче місце, але роботодавці відмовляються приймати назад на роботу близько 25—30% із них. Далі у молодих батьків два шляхи: до суду — відстоювати свої права або до центру зайнятості — шукати нову роботу. Перший шлях практично закритий для тих, хто не працевлаштований офіційно. Власники запису в трудовій книжці часто відмовляються від суду, вважаючи, що шкурка вичинки не варта і легше знайти нову роботу, ніж повернутися на стару, та ще й через конфлікт. Другий шлях має свої нюанси. Роботодавці неохоче наймають молодих мам, вважаючи, що рівень їхніх професійних якостей низький через тривалу відпустку. Відштовхує потенційних роботодавців також необхідність часто надавати лікарняні, відмова молодої мами їздити у відрядження або працювати без відпустки. На подолання цих труднощів і спрямована нова ініціатива, підтримана Євросоюзом.

— Євросоюз, як і Україна, поставив перед собою цілі розвитку тисячоліття: зниження дитячої смертності, бідності, боротьба з епідеміями. А без трудових ресурсів ніякого розвитку не буває. Під час кризи найбільше страждають незахищені люди, це позначається на ринку праці. Безумовно, жінки потрапляють до цієї категорії, це той трудовий ресурс, який вимагає особливої уваги, — говорить Сергій ПОЛЮК, координатор сектора охорони здоров’я і соціальної сфери Представництва Євросоюзу в Україні.

Знають про проблему реінтеграції батьків у трудове життя і в уряді. Галина ЖУКОВСЬКА, директор Департаменту гендерної політики й оздоровлення дітей Міністерства соціальної політики України зазначає: «Один із напрямів державної політики — створення сприятливих умов для людей із батьківськими обов’язками. На сьогодні встановлено такі виплати при народженні дитини: першої дитини — 30 прожиткових мінімумів, другої — 60, третьої і наступних — 120. Згідно з законом, виплати при народженні першої дитини здійснюються упродовж 24 місяців, при народженні другої дитини — 48 місяців, а при народженні третьої і наступних виплати розтягуються на 72 місяці. З одного боку, батькам не треба передчасно віддавати дитину до дитячого садочка, оскільки у них є гроші на її виховання, з іншого — за час тривалої відпустки батьки втрачають свою професійну кваліфікацію, через що роботодавці неохоче приймають їх на роботу. Труднощів додає дефіцит дитячих садків. І, звісно, неможливо створити комфортні умови виходу з декрету без справедливого розподілу обов’язків у сім’ї».

У міністерстві розроблено дві цільові держпрограми, розраховані до 2016 року. Одна з них включає комплекс заходів, спрямованих на підтримку відповідального батьківства. Друга програма націлена на рівність прав чоловіка і жінки, вона передбачає тісну співпрацю з роботодавцями в рамках вирішення питань підняття професійного рівня людей, які повертаються з декретної відпустки, ліквідації різниці в оплаті праці жінок і чоловіків.

«Звісно, якщо ми хочемо підвищити народжуваність, то не включати відпустку для догляду за дитиною до стажу — це порушення», — зазначає Жуковська. За наявності порушення права батьків на працю фахівець радить звертатися до спеціальної експертної ради при Міністерстві соціальної політики, яка розглядає заяви з питань гендерної дискримінації. Більш того, такі ради діють у кожному регіоні.

Ще одну пораду дав керівник проекту Михайло КОРЮКАЛОВ: «Я можу порадити бути гнучким і враховувати контекст. Є багато громадських організацій, куди ви можете звернутися задля захисту своїх прав. І це варто зробити. Але якщо виходить, що відстоювати свої права буде дорожче в плані фінансів і часу, то, напевно, немає сенсу боротися — краще витратити сили на пошук іншої роботи».

Словом, є резолюції, закони і цільові програми, немає тільки головного — впровадження хороших ідей на практиці. Що ми маємо сьогодні? За роки незалежності Україна втратила приблизно 8000 дитячих садків. У Києві в дитсадках бракує 15 тисяч місць, групи переповнені, інколи в них до 47 малюків (детальніше про проблему читайте у статті «Скільки коштує дошкільник?» у «Дні» №228 від 13 грудня 2012 року). При цьому середня тривалість відпустки для догляду за дитиною сьогодні становить один рік і дев’ять місяців, понад половину мам виходить на роботу раніше, ніж це дозволяє законодавство. При цьому не кожна сім’я може собі дозволити няню або відправити дитину до приватного садка, місяць перебування в якому обійдеться приблизно в 4000 гривень. Низький уклін бабусям, які поки що можуть узяти на себе турботи про онуків. «Поки що», бо скоро бабусі працюватимуть до 60 років. Ще одна проблема — «чорна» зарплата і не оформлене згідно з законом працевлаштування. Саме це дозволяє роботодавцям відмовлятися від працівників після декретної відпустки.

Те, що питанням реінтеграції батьків у трудове життя зайнялися не лише громадські організації і Євросоюз, але й наш рідний уряд, швидше, насторожує, ніж радує. Хоча б державні уми не зрозуміли проблему неправильно і не скоротили відпустку для догляду за дитиною, керуючись девізом «Немає декрету — немає проблеми». Адже слова про скасування виплат при народженні дитини через часте «нецільове» їх використання торік звучали. На щастя всіх батьків, того разу просто поговорили й забули.

  • За роки незалежності Україна втратила приблизно 8000 дитячих садків.
  • У Києві в дитсадках бракує 15 тисяч місць, групи переповнені, часом у них до 47 малюків.
  • Не кожна сім’я може собі дозволити няню або відправити дитину до приватного садка, місяць перебування в якому коштуватиме приблизно 4000 тисячі гривень.
  • Ще одна проблема — «чорна» зарплата і не оформлене згідно з законом працевлаштування. Саме це дає змогу роботодавцям відмовлятися від працівників після декретної відпустки.
Ірина ГРИГОР’ЄВА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ