Коріння — на поверхню!

На пленарному засіданні Київської міської ради у цей вівторок депутати мали вирішити долю будівництва готелю на Андріївському узвозі та підземного музею на Поштовій площі. Щоб стимулювати народних обранців працювати ефективніше, під КМДА зібралися активісти із закликом припинити спотворення Андріївського узвозу та розірвати договір із інвестором будівництва на площі.

Депутати відклали розгляд питання на вечір. Тим часом атмосфера у кулуарах, де кілька годин поспіль перебували активісти, ставала все напруженішою. Врешті, коли депутати почали покидати залу, люди спробували їх зупинити та змусити повернутися до роботи. Під час цього зірвали з петель двері до сесійної зали, що дало підстави секретарю Київради завершити засідання з технічних причин. Розгляд питання перенесли на ранок четверга. Обурені активісти пообіцяли повернутися до КМДА зі своїми вимогами.

Київський міський голова Віталій КЛИЧКО заявив у коментарі журналістам «Громадського», що знахідки з Поштової площі точно будуть збережені, але ситуація під землею склалася неоднозначна. Є варіант переносу артефактів до Музею історії Києва, який планують перемістити до Гостиного двору. Про розрив договору із забудовником поки не йдеться — міська адміністрація побоюється судових позовів.

То які ж перепони насправді стоять на шляху до музеєфікації древніх вулиць та збереження місця хрещення Русі від бетонної п’яти торгівельного центру?

ДАР ІСТОРІЇ ЧИ ПРОБЛЕМА?

У четвер ранкове засідання Київради таки почалося з Поштової площі. Попри те, що проект рішення був схвалений усіма необхідними комісіями, у депутатів все ще залишилися зауваження. Зокрема, їх хвилює невизначеність із майбутнім власником музею та бюджетом, необхідним для його створення, а також вплив на артефакти ґрунтових вод, інтенсивного руху на транспортній розв’язці та вібрацій від метрополітену.

2016 РОКУ ПІД ПОШТОВОЮ ПЛОЩЕЮ БУЛО ЗНАЙДЕНО ФРАГМЕНТ КИЇВСЬКОЇ ВУЛИЦІ ХІ СТОЛІТТЯ. «НАШЕ ЗАВДАННЯ — ЗМАЛЮВАТИ І ВІДТВОРИТИ КИЇВ У ЙОГО ПЕРВІСНІЙ ПОДОБІ — КОЛИ З’ЯВИЛОСЯ МІСТО, ЯК ВОНО ФУНКЦІОНУВАЛО», — КАЗАВ ТОДІ АРХЕОЛОГ МИХАЙЛО САГАЙДАК

Заступник голови КМДА Олексій РЕЗНІКОВ у виступі зазначив, що нині і будівельні, і археологічні роботи зупинені, але довго так тривати не може. Технологічно об’єкт дуже складний, поглиблення розкопок може спричинити обвал не тільки площі, а й Старокиївської гори, яка потягне за собою фунікулер, і метро. Посилює імовірність цього і те, що система водовідведення теж не пристосована до існуючих умов. Резніков наголошує: перед тим, як проводити будь-які роботи, слід вирішити долю того, що вже розкопано. Тут і криється головна проблема — в Україні ще не вміють консервувати саме такі знахідки.

Віталій Кличко перед початком засідання зачитав лист від Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв. У ньому підкреслюється, що про музеєфікацію можна говорити тільки після визначення процедури реставрації та консервації пам’яток, і пропонується створити в Україні консерваційну лабораторію, яка цим займатиметься. Олексій Резніков додав: є сумніви і в здатності нинішньої археологічної команди ефективно працювати над створенням музею. Тож було б добре залучити до процесу іноземних фахівців у рамках міжнародної археологічної експедиції. Саме вона підкаже, як краще консервувати пам’ятки. Можливо, їх справді вилучать, але після обробки фахівцями повернуть на місце.

На засіданні проявилося ще одне протиріччя у планах. Влада хоче перекласти тягар Поштової на плечі Музею історії Києва. Судячи з виступу на засіданні його представниці Людмили Мороз, колектив сприйняв формулювання «Музей історії Києва на Поштовій площі» не як створення філіалу, а як переїзд усього музею у підземелля. А цей «непридатний простір» музейників категорично не влаштовує, адже вони бачать перспективу розвитку у новому, більшому приміщенні у центрі, яке буде пристосоване до потреб усіх киян. Звичайно, мова йде про обіцяний закладу Гостиний двір. Мороз запевнила, що вони за музеєфікацію простору під Поштовою площею, але під іншою назвою, наприклад, «Музей археології Подолу».

КРАКОВ — КОЛИ У ДВОХТИСЯЧНИХ ПІД ЧАС РОЗКОПОК РИНКОВОЇ ПЛОЩІ У КРАКОВІ АРХЕОЛОГИ ЗНАЙШЛИ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ШАРИ, ПОЛЬСЬКА ВЛАДА ВИРІШИЛА: ІСТОРІЯ ДОРОЖЧА ЗА БУДЬ-ЯКІ ІНФРАСТРУКТУРНІ ПРОЕКТИ

У цьому непорозумінні криється велика небезпека. Прикриваючись бажанням колективу зайняти Гостиний двір та згодою прийняти на зберігання частину артефактів, чиновники можуть віддати знахідки до Музею історії Києва як рядові експонати. А розкопки «залишити на розсуд нащадкам», заливши попередньо бетоном для торгово-розважального центру.

«ЗАМІСТЬ ДІАЛОГУ — ПІДКИЛИМНІ ДОМОВЛЕНОСТІ»

Аннабелла МОРІНА, засновниця громадського руху «Почайна», авторка проекту-переможця Громадського бюджету-2017 «Підземний музей на Поштовій площі», каже: «Ми вже зрозуміли позицію міської влади. Ще нещодавно Кличко казав, що свою історію треба берегти, і музей на Поштовій буде. Тепер він запевняє, що усі ми — однодумці, але водночас каже, що музею під площею не буде і договір із забудовником розірвати не вийде. Влада забуває і про успішну петицію та план її реалізації, і про проект, який став другим за рейтингом у Громадському бюджеті. Їх не хвилює, що фірма інвестора пов’язана із людьми Януковича, що ділянка була передана їм із порушеннями і будівництво на ній ведеться не за законом. Будівництво ТРЦ на місці хрещення Русі, із якого можна зробити туристичну Мекку, — це святотатство! Вулицю ХІ-ХІІ століть не можна переносити до Гостиного двору, бо тоді вона втратить свою автентичність та прив’язку до конкретного історичного місця — Подолу. Це не той випадок, коли можна наплювати на думку громади».

«Спершу міська адміністрація зробила кілька рішучих кроків у бік музею, були заяви та декларації. Але нині мені здається, що влада та інвестор ведуть якісь закулісні перемовини, про які ми не знаємо, — говорить Акім ГАЛІМОВ, журналіст, автор петиції про порятунок знахідок з Поштової площі. — Усі дотичні до справи з боку КМДА тільки й розпитують: а що саме там знайдене? А ці артефакти точно важливі? А чи справді саме з цього місця починалося хрещення Русі? Немає спроби розібратися у корені проблеми, подивитися на неї з іншого боку: а чи є законні підстави для зведення там ТРЦ? Владі треба було зібрати активістів і чесно розповісти, що є такі-то проблеми, їх можна чи не можна вирішити. Але замість діалогу — підкилимні домовленості. А ми як виборці робимо електоральні висновки на майбутнє...»

За збереження знахідок на Поштовій неодноразово виступали науковці та релігійні діячі. Так, наприкінці минулого року Патріарх Київський і всієї Руси-України, Предстоятель УПЦ КП Філарет надіслав відкритого листа Президентові України та київському міському голові. Він зазначив, що 1030-ліття хрещення Русі у 2018 році — гарний привід вшанувати те, що пов’язане з цими подіями та має геополітичне значення для України, оскільки «свідчить про давнину нашого роду та витоки його духовності, які знаходяться саме тут — у Києві...». Філарет закликав створити на площі національний музей, «в якому буде представлена справжня історія становлення міста Києва та нашої країни».

СОФІЯ — БОЛГАРСЬКА СТОЛИЦЯ МАЄ ДВА ПІДЗЕМНІ МУЗЕЇ. КОМПЛЕКС «АНТИЧНА СЕРДИКА» — ЗАХІДНІ ВОРОТА — «ЛАРГО» (НА ФОТО) БУДУВАВСЯ ІЗ ЧИСЛЕННИМИ СКАНДАЛАМИ  І В ПІДСУМКУ РУЙНУЄТЬСЯ, ДОКИ ВІДОМСТВА СПЕРЕЧАЮТЬСЯ, ХТО З НИХ Є ЙОГО ГОСПОДАРЕМ

Відкритий лист Кличку надійшов і з Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Релігієзнавці зацікавлені у музеєфікації знахідок на місці, яке свідчить про важливість хрещення Русі. Вони, як і Філарет, підкреслюють геополітичне значення майбутнього музею та закликають владу у першу чергу керуватися державницькими інтересами. «Почайна — це особлива переможна зброя в ситуації гібридної війни між Україною і Росією, в процесі якої загарбуються не тільки території, але й наша історична пам’ять, що є незаперечним доказом материнськості, метропольності Києва щодо Москви...», — йдеться у листі.

Національний інститут стратегічних досліджень у своїй аналітичній записці, направленій у мерію, доходить висновків, що будівництво на Поштовій порушує закон, а музей матиме велике політичне значення та позитивно вплине на туристичну привабливість Києва. Дослідники рекомендують київській владі та Міністерству культури продовжувати реалізовувати план дій щодо петиції та взяти цю пам’ятку археології під державну охорону.

«...І ЧУЖОМУ НАВЧАЙТЕСЬ...»

Ідея підземного музею у світі не нова, тож Києву є з кого взяти приклад. Найближчі до нас зразки — у Кракові та Софії.

«День» детально описував те, що створили поляки, у матеріалі «Нотатки з Підземного Ринку» (№41-42 за 7-8 березня 2018 року). Делегація від української столиці їздила знайомитися з ним у грудні. Акім Галімов, якого теж запрошували, згадує: «У Кракові ситуація була дуже схожою на нашу. Там теж під час будівельних робіт відкрилися унікальні знахідки, але тамтешні чиновники одразу вирішили, що будуть досліджувати і оберігати свою історію. Так, процес створення музею у них затягнувся на десятиліття. Але принципова відмінність від київської влади у тому, що в Кракові не вагалися, що потрібно місту більше — музей чи якісь інші інфраструктурні споруди. Вони думали, як його оформити найкраще, обирали між кількома концепціями. І те, що вони створили, справді вражає. Інтерактивна експозиція чудово підходить для молоді, може зацікавити історією тих, хто раніше був від неї дуже далекий. Від того найбільше сумно, бо наші розкопки дозволяють нам зробити ще краще...»

За інформацією болгарських джерел «Дня», у Софії є аж два підземні музеї. Як і Підземний Ринок, вони отримали значні європейські інвестиції та підтримку з боку місцевої влади. Перший був відкритий під будівлею церкви святої Софії на базі некрополю давнього римського міста Сердика. Саме його залишки, основи попередніх споруд церкви із IV та VII століть, мозаїка на підлозі другого фундаменту Софії є головними експонатами музею. Другий, реставраційний комплекс «Антична Сердика» — Західні Ворота — «Ларго», відкрився у 2016 році. Він являє собою головну вулицю давнього римського міста, розкриту та збережену в автентичному вигляді.

Утім, із другим музеєм болгари теж мали певні труднощі. Спочатку його «суперником» було будівництво метрополітену. На завершальному етапі створення громада звинуватила мерію та Міністерство культури у руйнації знахідок римського періоду та будівництві бутафорії «під старовину». Ці дві установи досі не можуть визначитися, хто є господарем комплексу. Тим часом без належного догляду він поступово руйнується, що викликає нові хвилі обурення активістів.

***

На засіданні у четвер Київрада прийняла за основу рішення про створення музею на Поштовій площі. Протягом тижня прийматимуться пропозиції та правки, після внесення яких його винесуть на голосування в цілому. Це ще один крок назустріч великій справі, але, як показують закордонні приклади, від перемоги і громаду, і владу відділяють роки боротьби та копіткої праці.