Космічна карта Полтави

Для туристів, небайдужих до авіації та космонавтики, Полтава — справжній рай. Адже в місті три музеї: авіації та космонавтики, дальньої авіації, Полтавської авіадивізії.

На Полтавщині народилися, вчилися, працювали всесвітньо відомі вчені і винахідники в галузі авіації та космонавтики. Зокрема, винахідник реактивної зброї Засядько, Юрій Кондратюк, який розрахував траєкторію польоту на Місяць, чим і скористалися американці. У Полтаві жив винахідник наспинного парашута Гліб Котельников.

Віднедавна авіація і космонавтика стала єдиним туристичним маршрутом: «Через терни до зірок», ознайомитися з яким пропонуємо читачам «Дня».

ГЕНІЙ, ЩО «ВПАВ ІЗ МІСЯЦЯ»

1969 року вчений Джон Буллок зізнався: «реалізацією програми польоту на Місяць американці зобов’язані забутому в Росії інженерові Кондратюку».

У Москві і Києві неабияк здивувалися: «А хто це такий Кондратюк? Звідки він узявся?» Вираження «з Місяця впав» саме про Кондратюка. Аби з’ясувати його особистість, було створено спеціальну комісію! Її очолив академік Ігор Писаренко. Комісії довелося докласти чималих зусиль, аби з’ясувати, хто ж такий Юрій Кондратюк. Це зараз ми знаємо, хто він такий. Але якщо в Москві тоді ніхто не знав про геніального вченого, що тоді говорити про провінційну Полтаву, де народився відомий теоретик міжпланетних польотів?!

1981 року до Полтави, на ім’я першого секретаря обкому партії, надійшов лист від академіка Валентина Глушка. Чому б вам, запропонував академік, не створити меморіальний музей Юрія Кондратюка? Хто це може зробити, в обкомі знали. Єдиною людиною, якій можна було це довірити, був Дмитро Кальной — людина, закохана в авіацію і космос, ветеран війни.

Ось що згадував творець полтавського Музею авіації і космонавтики, його багаторічний директор Дмитро Павлович Кальной: «Будинок, де народився Юрій Кондратюк, досі зберігся, але створити меморіальний музей там було неможливо. Надто багато виникло проблем. Та й як створювати, якщо нічого не було? Нічого не було навіть у Москві». Навряд чи ви піднімете цей музей, — сказали в Інституті природознавства і науки Академії наук. — Для меморіального музею потрібно багато, а в нас із вами взагалі нічого не немає. Але підказали гарну ідею — створити Музей авіації і космонавтики. Адже у вас так багато видатних земляків! Багато полтавчан вперше почули прізвища Засядька, Котельникова, Челомея, Побєдоносцева, Францевича та Комарницького... Про те, яких титанічних зусиль коштувало зібрати чотири тисячі експонатів, що ними сьогодні пишається музей, можна написати кілька книжок. І все це було створено на порожньому місці. До речі, музей розташований за адресою: Першотравневий проспект, 16.

Та повернімося до Юрія Кондратюка. Свої розрахунки польоту на Місяць він зробив, ще коли був гімназистом, він навіть не був знайомий з роботами Ціолковського. Досі в біографії цієї людини залишилося багато загадкового і суперечливого. Дмитро Кальной показує «Особистий листок з обліку кадрів. Кондратюк Юрій Васильович». Власною рукою Кондратюка написано: «народився 1900 року в липні місяці другого числа в Луцьку». «Експертизи були проведені на високому рівні! Використано найсучасніші досягнення техніки! Це справді написано рукою Кондратюка! Як і доведено те, що він народився в Полтаві. Як доведено те, що Юрій Кондратюк — це Олександр Гнатович Шаргей, — нервує Дмитро Павлович: — Звідки я знаю, чому він змінив прізвище? Не знаю та й годі!»

Сьогодні до Полтави, в Музей авіації і космонавтики їдуть не лише з усієї України, а й з близького та далекого зарубіжжя.

Працівників музею зв’язувала давня дружба з Береговим та Поповичем, Мусою Манаровим та Леоновим. У музеї багато експонатів, які подарували академіки, керівники уряду.

До речі, саме працівники музею витягли з небуття напівзабуту операцію «Френтік». 21 вересня 1994 року на військовий аеродром у Полтаві приземлилися американські літаки. В-12, В-52, Stratofortus, КС-10. Більшість полтавців уперше в житті так близько побачили американців. Сивочолий американський полковник, ступивши на українську землю, заплакав. Тут він залишив за межею життя багато своїх товаришів. Зустріч вийшла зворушливою.

Нині на тому аеродромі, де під час війни базувалася американська авіадивізія, Музей дальної авіації (на вулиці П. Юрченка).

АВІАЦІЯ НА ВІЧНІЙ СТОЯНЦІ

Початком створення експозиції Музею дальньої авіації можна вважати 1987 рік, коли поряд з навчальним корпусом 185 гвардійського важкого бомбардувального авіаційного полку на вічну стоянку поставили легендарний літак Ту-16, який перебував на озброєнні Дальньої авіації СРСР майже сорок років. Пізніше експозицію поповнили стратегічні літаки-ракетоносці Ту-160 і Ту-95МС, а також дальні літаки- ракетоносці Ту-22 КП та Ту-22 МЗ. Усі вони були носіями ядерної зброї.

На музейних майданчиках можна побачити авіабомби різних калібрів, які застосовували в дальній авіації. Екскурсії тут проводять колишні військові льотчики, які розповідають неймовірні історії з власної біографії.

Тут само, на військовому аеродромі, розташований і Військово-історичний музей 13 гвардійської Дніпропетровсько-Будапештською ордена Суворова 11 ступеня важкобомбардувальної авіадивізії.