Історія зобов’язує не лише її знати, але і творити її.
Андрій Коваль, український історик і громадський діяч

«Моя дитина своє перше слово прочитала у бібліотеці!»

Рівненська обласна бібліотека популяризує свої дочірні проекти
13 вересня, 2013 - 10:14

У сучасну добу форсованої еволюції людства та стрімкого стрибка розвитку технологій деякі експерти все частіше пророкують загибель книжок. Кажуть, цей «атавізм» витіснять електронні книжки, видавництва перепрофілюють, а бібліотеки закриють, адже всі «ходитимуть» за знаннями і художньою літературою в Інтернет. Нещодавно «День» писав про заяву директора Департаменту культури КМДА Світлани Зоріної щодо розгляду мерією варіанту зменшення кількості бібліотек у столиці. Та чи знає влада, що сучасні бібліотеки України уже давно перетворилися на суспільні центри, які об’єднують навколо себе дуже різні ініціативи та вікові категорії?

Наприклад, Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека цифрової епохи не боїться і навіть розгорнула інформаційну кампанію «Бібліотека — безліч можливостей для тебе!» Проект має на меті познайомити жителів міста і області з безкоштовними (для зареєстрованих читачів бібліотеки. — Авт.) сучасними послугами книгозбірні. Це і розмовні клуби іноземних мов, що відбуваються за участі волонтерів зі США та Німеччини, і Кімната сімейного читання, і курси освоєння комп’ютера для людей пенсійного віку, і навіть виставки декоративно-прикладного мистецтва. У розмовних клубах на кожній зустрічі приблизно 15 активних відвідувачів, на комп’ютерні курси щомісяця записуються в середньому 20 пенсіонерів, а на відкриття виставок стабільно приходять людей 30. Проте більшість мешканців Рівного не здогадується, скільки можливостей вони щодня оминають у центрі міста через відсутність масштабної рекламної кампанії ініціатив.

— Усі послуги надають уже протягом кількох останніх років. Найновіший проект — Кімната сімейного читання. Він почав діяти тільки цього року, — коментує для «Дня» Юлія КОВАЛЬЧУК, куратор кампанії «Бібліотека — безліч можливостей для тебе!», бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Рівненської ОУНБ. — Реклами вони, звісно, потребували завжди, але фінансова можливість її (зовнішню рекламу) організувати виникла завдяки грантовому конкурсу «Маркетинг і реклама у бібліотеках» програми «Бібліоміст», переможцями якого ми стали. Програма надала кошти для виготовлення плакатів і оренди рекламної площі. До міської влади за допомогою ми не зверталися.

Як зазначають представники Рівненської обласної бібліотеки, бюджетним установам досить складно просувати свої проекти на ринку, навіть незважаючи на їхню явну економічну вигідність для потенційних користувачів, оскільки відсутність комерційної основи сервісів значно впливає на якість їхньої реклами. Тож для розширення сфери послуг і її популяризації доводиться шукати гранти. Завдяки «Бібліомосту» на початку цього тижня у Рівному з’явилися сіті-лайти з тематичними плакатами, на яких реальні користувачі послуг розповідають про їхні переваги. Студентка Олександра Скорих усміхаючись «говорить» рівнянам, що вона «вдосконалює свою німецьку у бібліотеці безкоштовно». Пенсіонер Володимир Кузьмін «використовує соціальні мережі для спілкування з друзями» відтоді, як опанував комп’ютер у бібліотеці. Художник Михайло Наумець вдячний бібліотеці за місце для власної виставки, а керівник ГО «Пузата мама» Оксана Кравець ділиться своєю радістю, адже її дитина «перше слово прочитала у бібліотеці». І якщо мовні гуртки та комп’ютерні курси для людей «третього віку» часто зустрічаються у бібліотеках, то місця для експозицій художників та занять із маленькими дітьми — речі майже унікальні.

— З Кімнатою сімейного читання ми почали співпрацювати приблизно від початку її створення, — розповідає «Дню» Оксана КРАВЕЦЬ. — Моїй доньці було всього рік і три місяці, коли ми вперше прийшли у бібліотеку. А зараз щотижня разом із жінками з «Пузатої мами» проводимо на базі Рівненської обласної бібліотеки дитячі розвиваючі заняття і різні «мамські тусовки». Чоловіки у нашій компанії нечасті гості, але це, швидше за все, обумовлено тим, що ми збираємося у будні дні, коли, зазвичай, годувальники сімей працюють. Але, як показує практика, чоловіки беруть все більше участі у вихованні дітей, порівняно з ситуацією п’ять років тому.

Окрім сталих проектів, у Рівненської обласної бібліотеки є безліч тимчасових, які постійно оновлюються.

— Бібліотека практично постійно веде один чи кілька проектів, — розповідає Юлія КОВАЛЬЧУК. — Нещодавно закінчився ще один — «Публічні бібліотеки — мости до електронного урядування». Незабаром почнеться новий (жовтень-листопад) — Big read. Ми запрошуватимемо усе місто читати одну книжку, а саме «Пригоди Тома Сойєра».

То звідки ж береться статистика про незатребуваність бібліотек і їхніх ініціатив? Куди діваються ці 97% 320 мільйонів, котрі, за словами директора Департаменту культури КМДА Світлани Зоріної, отримують бібліотеки, якщо останні змушені шукати інші шляхи фінансування? Закриття книгозбірень — це шлях найменшого спротиву, небажання бачити, скільки соціальних ініціатив залишається за бортом. Тож чи варто відбирати в українців місця, де формують свідоме громадське суспільство?

Анна СВЕНТАХ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments