Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

«Музей книги» — у віртуальному просторі

Із раритетними виданнями Херсонської бібліотеки можна познайомитися через Інтернет
9 вересня, 2013 - 16:16
ОДИН ІЗ ЦІННИХ РАРИТЕТІВ «МУЗЕЮ КНИГИ» — «АТЛАС СВІТУ» КІНЦЯ XVIII СТОРІЧЧЯ. ЙОГО ВИГОТОВЛЕНО НА ЗАМОВЛЕННЯ ГЕОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК НІМЕЦЬКИМ КОРОЛІВСЬКИМ КАРТОГРАФОМ ТОБІАСОМ КОНРАДОМ ЛОТТЕРОМ. АТЛАС МАЄ НЕ ТІЛЬКИ НАУКОВУ, А Й ХУДОЖНЮ ЦІННІСТЬ, АДЖЕ КОЛЬОРОВІ ГРАВЮРИ РОЗПИСАНО ВІД РУКИ З НЕЙМОВІРНОЮ ТОЧНІСТЮ. НА ФОТО: ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛУ РІДКІСНИХ І ЦІННИХ ВИДАНЬ І ГОЛОВНИЙ ТВОРЕЦЬ «МУЗЕЮ КНИГИ» ОЛЬГА САК
МАНДРУЮЧИ УЯВЛЕННЯМИ ПРО СВІТ ЗРАЗКА XVIII ст., ЧИТАЧ НЕ ЗНАЙДЕ ТУТ АВСТРАЛІЇ, ЧАСТИНИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ І СИБІРУ: НА ТОЙ ЧАС КАРТОГРАФИ ЩЕ НЕ МОГЛИ ТОЧНО ОПИСАТИ ЦІ ЗЕМЛІ. ОДНАК ЄВРОПУ ЗОБРАЖЕНО ДОВОЛІ ДЕТАЛЬНО. МІСЦЕВИХ ВІДВІДУВАЧІВ ЗАЦІКАВИТЬ ФАКТ, ЩО ПОБЛИЗУ ДЕЛЬТИ ДНІПРА АВТОР УЖЕ ВКАЗАВ НА ХЕРСОН, ХОЧА МІСТУ ТОДІ БУЛО ЛИШЕ КІЛЬКАДЕСЯТ РОКІВ

Гіперінформаційний сучасний світ диктує жорсткі правила виживання і споживання. До прикладу, прогресивні медіа — обов’язково конвергентні, популярні музеї — інтерактивні, а відвідувані бібліотеки — це завжди культурно-просвітницькі активні центри з відповідним технічним оснащенням. «День» неодноразово писав про позитивний досвід таких закладів. Свіжий приклад — проект Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара під назвою «Музей книги». У закладі ще з 1994 року існує відділ рідкісних видань, де зібрано найцінніші стародруки з усього фонду бібліотеки. Сам по собі відділ уже можна назвати музеєм. Кількавікові рукописи, прижиттєві монографії видатних діячів української культури, науки й техніки, зразки висококласної поліграфії, енциклопедії, карти, краєзнавчі розвідки, колекція мініатюрних видань, унікальний архів священика Леоніда Гошкевича... Це далеко не повний перелік скарбів, за якими доглядають херсонські бібліотекарі.

Втім, які б цінні (а може, й безцінні взагалі) не були згадані експонати, їхню історію і красу без правильного «просування» помітить далеко не кожен. Сучасний читач — часто лінивий. Та й, власне, прочитати чи хоча б погортати рідкісні експонати звичайному відвідувачу не завжди дозволено — задля безпеки раритетів. Тому працівники відділу знайшли свій шлях до читача — інтернет-проект «Музей книги». Сайт проекту (museum.lib.kherson.ua) структуровано за спеціальними відділами: «Стародруки очима часу», «Взірці поліграфічної майстерності», «Рукописні документи». У кожному з них — свої підрозділи. Наприклад, серед «Стародруків...» представлено фото, опис і цікаві факти про12-й том «Історії Англії», що вийшла французькою мовою 1738 року в Гаазі. Або «Атлас Світу» кінця XVIII століття, який складається з 50 карт — відтисків гравюр на міді, розфарбованих аквареллю від руки. А з-поміж поліграфічних шедеврів можна знайти «Майстра і Маргариту» М. Булгакова, надруковану на одному аркуші паперу форматом А4 (!) чи «Малу книжку» Т. Шевченка — факсимільне видання рукописної збірки віршів поета перших чотирьох років періоду заслання. Словом, колекція варта уваги не лише бібліофілів, а й пересічного херсонця чи гостя міста. А кому далеко до Херсона — будь ласка, на сайт «Музею книги». Бібліотекарі постійно наповнюють його новим контентом, оперативно реагують на коментарі до текстів і дають онлайн-консультації для майбутніх відвідувачів.

— «Музей книги» створено для популяризації фондів бібліотеки, історії і культури книжки взагалі. До нашого відділу зазвичай приходить специфічний контингент: науковці, краєзнавці, студенти старших курсів. А от інші відвідувачі бібліотеки цінним фондом цікавляться нечасто. Та й з появою електронних книжок інтерес до бібліотек дещо зменшився. Відтак, сучасні бібліотекарі повинні самі йти до читача. От і виникла ідея віртуального проекту, через який можна було б збільшити аудиторію, — розповідає «Дню» завідувач відділу рідкісних і цінних видань і головний творець «Музею книги» Ольга САК. — Звичайно, все робили самотужки і не один місяць: від пошуків інформації про кожне видання до обробки світлин у Photoshop. Бувало, доводилося працювати вдома до третьої години ночі. Однак досвід дуже цікавий. І сьогодні можна спостерігати плоди цієї праці. Про це свідчать і чимало відгуків у коментарях до статей. Сайт працює, зростає кількість віртуальних, а з ними й реальних читачів. «Музей книги» і надалі збагачуватиметься інформацією про унікальні видання нашого фонду. Плануємо подати інформацію про кожне видання, яке заслуговує уваги. Найближче з таких — молдавське Євангеліє 1762 року. Думаю, незабаром будемо публікувати не лише фото й текст. Зробимо також відеоекскурсію, а можливо, й у форматі 3D. До речі, в цьому плані мені до вподоби проект «Дня» — «Музеї он-лайн», з яким нещодавно познайомилася на сайті «Україна Incognita». Люди часто обмежені в пересуванні, тому в електронному форматі дуже зручно знайомитися з цінними надбаннями нашої культури.

До слова, «Музей книги» Бібліотеки ім. О. Гончара Українська бібліотечна асоціація визнала кращим проектом книгозбірень у своєму минулорічному конкурсі. «Єдине, чого б хотілося у цьому напрямку, — активнішої підтримки і розуміння керівництва у найвищих кабінетах. Адже ще не всі сприймають роботу бібліотекаря у віртуальному вимірі як важливу. Хоча залучати читачів через мережу — один із найефективніших засобів. Та все ж я переконана, що досвід таких проектів по всій Україні пропагуватиме ідею відкритості бібліотек, робитиме їх популярними, дозвільними й пізнавальними центрами», — вважає Ольга Сак.

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон. Фото автора
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ