Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

НАРОДНА МУДРІСТЬ ВІД «Дня»

Привів коня кувати, як кузня згоріла
28 грудня, 2001 - 00:00

Привів коня кувати, як кузня згоріла

В'ячеслав КРЕДИСОВ , кандидат економічних наук, голова правління Всеукраїнського об'єднання підприємців «Нова формація»:

— Мені дуже сподобалась ідея знайти асоціації нашого суспільно-політичного життя з народними прислів'ями. Користуючись нагодою, хочу висловити подяку вашій газеті за цікавий творчий підхід. На мою думку, це прислів'я описує ситуацію з малим бізнесом, який щойно почав виходити з «тіні» завдяки спрощеній системі оподаткування. Та все-таки в проекті Податкового кодексу, який збиралась прийняти у другому читанні Верховна Рада, спрощена система, на жаль, анульована.

Старий кінь борозни не зіпсує, але й глибше не зоре

Євген ГОЛОВАХА , доктор філософських наук, головний науковий співробітник Інституту соціології:

— На мій погляд, прислів'я є підсумком тих політичних процесів, які відбувалися протягом року, а також прогнозом майбутніх виборів — те, що в гаданнях на картах прийнято називати «чим серце заспокоїться». Перед тим, як я поясню свою думку, мені б хотілося описати за допомогою приказок основні події в державі. Отже, на початку цього року відбулося усвідомлення того, що «гуртом і батька легше бити» — з'явилася небачена кількість політиків-«протестантів», що згрупувалася під антикучминськими лозунгами. Коли стало зрозуміло, що «батько» може вивернутись і дати здачі, більшість цієї «опозиційної» політичної еліти вирішила для себе, що «поганий мир все ж краще, ніж хороша війна». Останні місяці 2001-го проходять під знаком майбутніх виборів. Не думаю, що їх результат є неочікуваним і когось сильно здивує. Тому в даному разі і є актуальною перша частина прислів'я про те, «що старий кінь борозни не зіпсує». А не зіпсує з тієї причини, що він сам її проклав. Усі політичні сили, залишивши свої старі уявлення про політичний устрій, «гнуть» власну лінію, складену роками. Так що годі й чекати якихось кардинальних змін в державі, оскільки «старий кінь глибше не зоре». Іншими словами, перспективність виборів описується виразом «що в лоб, що по лобі».

Котрий кінь везе, то його ще й поганяють

Андрій КУРКОВ , письменник:

— Цю народну мудрість так гарно засвоїли наші державні коні (на всіх рівнях), що навіть ті, хто й не проти начебто «везти державний тягар у напрямку суспільного щастя», не везуть, бо бояться, що їх ще й поганятимуть. А взагалі-то наша країна і керманичі вже 10 років у стані переправи, а на переправах, як відомо, коней не міняють. Навіть у Рік Коня. Але давайте все ж сподіватися, що в цьому році наші коні брикнуть з такою силою і енергією (самі від себе цього не чекаючи), що понесеться Україна швидше за будь-яку російську трійку в бік неспішної і боязкої Європи. Понесеться, і тільки свисне у вершників у лівому вусі сухий бундестагівський вітерець, а в правому — веселий паризький, який заблукав у арматурі Ейфелевої вежі. І лише б погонич вчасно цю швидкість батогом згасив, щоб не опинитися нам випадково десь у Латинській Америці.

Олександр ЗІНЧЕНКО , голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації:

— У нас все життя будується на доктрині «Котрий кінь везе, то його ще й поганяють». Я дещо додав би до цього прислів'я: «Хоча конем називається, але чомусь не везе». У нас дуже багато об'єднань, які мають назву того чи іншого органу, дуже багато випадків, коли потрібно виконання тих чи інших правил, але чомусь «не везе». Саме тому надто мало людей чи організацій, які «везуть» і на них все навантажено.

Знайся кінь з конем, віл з волом, а свиня — в тин, коли нема з ким

Ірина БЕКЕШКІНА , фонд «Демократичні ініціативи»:

— Ця приказка в сучасному контексті — не що інше, як опис процесу передвиборчого блокування партій. Не можу дати з цього приводу розширений коментар, тому що доведеться комусь псувати передноворічний настрій, а комусь робити додаткову рекламу. Тим більше, що в останні дні перед виборами «свиня» сама себе ідентифікує.

На чужому коні далеко не поїдеш

Зіновій КУЛИК , політолог, шеф-редактор журналу «Політика і культура»:

— Цей вислів є чіткою моделлю формування виборчого блоку «Наша Україна». Ваговозом виступає, звичайно, лідер блоку, який тягне всіх інших — і Рухи, і «Солідарність», і «Реформи і порядок». Вже зараз цих трайлерів, що стримують рух тягача, близько десятка. Думаю, що по дорозі на вибори зайвого вантажу начіпляється вдвічі більше. По-перше, й найпотужніший кінь має поріг витримки. А по-друге, на чужому хребті до власної цілі дотягнути дуже важко. Результатом такого збирання зайвих попутників стане, на мою думку, розмита «генеральна лінія партії».А отже, й можлива втрата частини електорату.

Не кінь везе, а дорога

А.N. , єпископ УПЦ:

— Це дуже двозначна мудрість. У буквальному сенсі її можна сприймати у тому випадку, коли вершник або кучер не знають напрямку, зовсім заблудилися і вимушені покладатися виключно на коня. А кінь тоді інстинктивно робить одне — тримається кимсь набитої дороги і везе, куди вивезе. Що б не траплялося навколо.

Можна розуміти прислів'я зовсім інакше. Іноді натовп любується вправним вершником, який несеться на чолі свого загону, вказуючи йому напрямок і кінцеву мету. А якщо придивитися пильніше, то виявляється, що цей головнокомандуючий на білому коні веде загін по давно протоптаній іншими колії, яка до того може виявляється тупиковою.

Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ