Про «розпад класичних схем»

Довгоочікуваними лекторами Літньої школи журналістики «Дня» 27 липня стали професор Римського університету «Ла Сап’єнца», культуролог, автор «Дня» Оксана ПАХЛЬОВСЬКА та її дочка Ярослава-Франческа БАРБ’ЄРІ, яка студіює політологію в Оксфордському університеті. Гостей представила головний редактор Лариса Івшина, зазначивши, що їхні зустрічі з літньошколярами стали доброю інтелектуальною традицією. До речі, нагадаємо, коли газета «День» формувала альтернативний уряд «Національної збірної», Оксані Пахльовській відвели у ньому роль віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань.

Центральною темою розмови стало переосмислення концепції та стратегії Європи, ролі України у цих процесах. Лектори запевняють, що кожна криза дає можливість для нових трансформацій. Щоб скористатись ними – необхідно зрозуміти причини, які привели до неї. У зв’язку із викликами, які постають у європейській спільноті, гості наголошують на взаємній відповідальності за спільне майбутнє. «Зараз розпадаються зв’язки, розпадаються класичні схеми, розпадаються прогнози, розпадається майбутнє. Страшний, латентний період, де зріє щось погане…Треба перевернути схему інтерпретації нас і Європи, думати про те, чим ми можемо допомогти, бо це паралельно і наш порятунок», – стверджує Оксана Пахльовська.

Переходячи до українських реалій, дослідниця нагадує про необхідність відстоювати демократичні цінності як на інтелектуальному фронті, так і на полі бою. «Суспільство ділиться на те, в якого війна є, і в якого її нема. Якщо переможе «країна, в якої війни нема» – ця війна стане фронтальною», –  застерігає вона. 

Ярослава-Франческа БАРБ’ЄРІ додає, що слідуючи за європейськими принципами, важливо не втратити своєї самобутності та робити практичні кроки для налагодження діалогу. «Ми маємо бути гнучкими у виборі шляху до Європи, тому готовність до непередбачуваного є головною», – вважає гостя.

Найцікавіші екстракти зустрічі з Оксаною ПАХЛЬОВСЬКОЮ та Ярославою Франческою БАРБ’ЄРІ читайте в наступних числах «Дня».

ВРАЖЕННЯ

Марина СНІЖИНСЬКА, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

– На зустріч із Оксаною Пахльовською ми чекали з нетерпінням. Її дочка Ярослава-Франческа стала особисто для мене відкриттям і мотивацією до ще більшої роботи над собою у плані освіти. Тема українського літературознавства, його призначення, розвитку є близькою мені, тому думки пані Оксани стосовно цього стали дуже цінними. Твердо зрозуміла, що для адекватної інтерпретації української літератури у контексті загальноєвропейської треба більше знайомитися із закордонними студіями.

Христина ПЕТРЕНКО, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова:

– На думку пані Оксани, українське суспільство поділяється на те, у якого є війна і те, у якого війни немає. А закінчити війну можна тільки тоді, коли є колективна воля до миру. І, здається, поки суспільство настільки розділене, це, на жаль, неможливо. Одна з тих зустрічей, коли рука сама тягнеться до ручки, щоб записувати найважливіше і потім ще багато разів переосмислювати.

Олена КУРЕНКОВА, абітурієнтка КНУ ім. Тараса Шевченка:

– Я знаю, де в нашій країні беруться розумні, творчі і свідомі люди: вони пов'язані сімейними або близькими дружніми стосунками з геніальною Ліною Василівною Костенко. Це – зовсім інша формація, яка є опорою для країни, поки вона стоїть, і триматиме її, навіть коли вона валитиметься. Хоча цього явно не станеться, вони завжди будуть поруч з нею, бо “письменник прикутий до галери свого часу”. Бо він ще і громадянин. І це – цілком правильно, і так має бути, – переконана Оксана Пахльовська і її донька Ярослава. Я саме так уявляла собі відповідальність за історичну пам'ять своєї нації і усвідомлення своєї приналежності до Батьківщини: жінки, які не по чутках знаються Європу, серцем завжди з Україною і докладають усіх зусиль, аби словом і ділом довести цю свою відданість. І їм віриш як нікому. І проймаючись їхнім духом, волієш бодай щось подібно корисне робити для країни. Цим важливим бажанням хочеться інфікувати кожного, навіть того, у кого поки що – лише щеплення байдужості...

Оксана КОВАЛЬ, Львівський національний університет імені Івана Франка.

– Оксана Пахльовська давала відповіді за гемінгвеївським «методом айсберга», які свідчили про глибинне дослідження європейського етнонаціонального питання. В тому числі демографічного. Просто вона пояснила про складне.

Пані Оксана має двояке ставлення до явища кон'юнктурного аналізу літературних процесів і ангажованості письменників. Вона погоджується із нобелівцем Камю, який казав: «Письменник прикутий до галери свого часу». А вміння втримати її на поверхні залежить в т.ч від таких людей, як пані Пахльовська та її не менш обізнана донька.

Нагадаємо, що цьогоріч Літня школа журналістики «Дня» проходить за підтримки Центру інформації та документації НАТО.