Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Прозорість як стан душі

У галереї «КалитаАртКлуб» відкрилася унікальна виставка балтійського скла
01 листопада, 15:57

На ній представлені роботи майстрів сучасного художнього скла Литви, Латвії, Естонії (захід присвячений з нагоди 100-річчя проголошення незалежності країн Балтії). Куратор виставки — український історик мистецтва, кандидат мистецтвознавства, вчений секретар української секції Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА Олена СОМ-СЕРДЮКОВА, яка останніми роками живе у двох країнах — у Норвегії та Україні й виношувала ідею цього проекту майже десять років. Нині завдячуючи підтримці дипломатичних представництв, зокрема послів Литовської Республіки в Україні Марюса Януконіса, Естонської Республіки в Україні Герта Антсу, Латвійської Республіки в Україні Юріса Пойканса, а також засновниці галереї Тетяною Калитою, мрія здійснилася, перетворившись на вишукану експозицію під назвою «Прозорість. Балтійська сповідь».

— Балтійський шлях як втілення духу свободи та гідності завжди приваблював. А шлях тих, хто працює зі склом, вражає випробуванням. Бо це завжди — імпровізація на рівні ризику, зіткнення конкретного мислення з абстрактною формою, боротьба вогню з руками митця, протистояння крихкості й міцності, в якому народжується саме мистецтво скла. Прозорість — одна з головних характеристик скла. Але саме цю якість потрібно і корисно застосовувати в людських взаєминах під час розв’язання соціальних і політичних проблем. Прозорість як стан душі, як чистота думки та дій, є нагальною потребою. І скло, як охоронець часу, може бути вчителем, — розкриває ідею свого проекту куратор Олена Сом-Сердюкова.

Художнє скло балтійських митців упродовж десятиліть незмінно вважається елітарним на європейському арт-ринку. І потрібно визнати, воно набагато раніше, ніж українське художнє скло, почало розвиватися як авторське студійне скло, яке й представлене сьогодні в галереї «КалитаАртКлуб». Ця виставка, яка вирізняється широкою амплітудою творчих проявів у різноманітних авторських техніках у матеріалах художнього скла із вражаючою технічною досконалістю разом з образними філософськими узагальненнями, лише підтверджує, що скло можна сміливо віднести до категорії «високого мистецтва».

Експресивні композиції із серій «Чорні коні» та «Білі коні» Анди Мункевіці (Латвія) виразно нагадують про те, що скло, яке випробовують вогнем, можна порівняти з гарячим конем, який намагається скинути з сідла свого вершника, а гутник у лічені хвилини мусить приборкати цього дикого мустанга, з чим абсолютно впоралася художниця.

На найвищому щаблі мистецьких досягнень сприймаються скляні фантазії Ремігіюса Крюкаса (Литва): «Бурштиновий корабель», «Під вітром», «Двоє», «Вітрильник», серія «Обертання в місячному сяйві».

Граничною естетичністю художніх рішень вирізняються поетичні серії фігуративної склопластики Індре Стулгайте-Крюкєнє (Литва) «Місто» і «Місце, де ми живемо», які складаються із зворушливих скляних старовинних будиночків, характерних для Балтії.

Нагадаємо, Індре Стулгайте-Крюкєнє і Ремігіюс Крюкаста Анда Мункевіца, як знані у світі майстри, неодноразово були активними учасниками Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові під керівництвом академіка, народного художника України Андрія Бокотея — по суті найдавнішого у Східній Європі форуму гутників, який на рубежі ХХ—ХХІ ст. вважається на її теренах найпрестижнішим.

Численні твори автора з Естонії Іво Лілля із серії «На хвилях життя» ваблять нетрадиційним втіленням образно-пластичних задумів у абстрактних формах різнокольорової склопластики, що викликають асоціації з музичними творами, виконання яких до снаги лише віртуозу. Скло, як і музика, чутливо і швидко реагує на виконавця: між обома відбувається постійний обмін почуттів і емоцій, у процесі якого скло нерідко нав’язує художнику-скляру свою волю залежно від своєї примхи, і необхідна велика майстерність, щоб обернути її на переваги мистецького твору.

Київський глядач може переконатися, що талантами балтійських склярів створюються справжні раритети. «Балтійська сповідь» — це розмова вітру з морем, піщаних дюн з хмарами та дощем, за якими приховується сонце. Це сповідь про нас і світ, де велика мудрість — бути вдячними красі буття. І митці дарують нам цю мить краси», — справедливо стверджує Олена Сом-Сердюкова.

Виставку можна побачити до 14 листопада.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати