Спалах відповідальності

Ще не епідемія, але доволі серйозний спалах кору розгорівся в Україні. У школах Одеси, Львова та Києва заборонили відвідування занять учням без щеплень від небезпечної хвороби. У дитячих поліклініках — ажіотаж. За тиждень лише в Києві вакцинувалося понад 10 тисяч осіб. Дорослі купують для себе вакцину в аптеках. Міністерство охорони здоров’я та чиновники міст, де спалахнула інфекція, ледь не щодня звітують про кількість хворих і наявність препаратів для щеплення. Поки їх вистачає. Станом на 1 січня цього року в Україні було близько півмільйона доз вакцини бельгійського виробництва. У квітні Мінздоров’я обіцяє доставити ще мільйон доз. Експерти запевняють, що ситуація не вийде з-під контролю лише за однієї умови — якщо населення буде свідомим і прихильним до вакцинації.

ПРОБЛЕМА ФІКТИВНИХ ДОВІДОК

Два роки тому Україна пережила спалах поліомієліту, наразі вирує кір. За прогнозами імунологів, наступними можуть бути спалахи кашлюку та дифтерії. Проблема низької вакцинації українців стала навіть темою одного із засідань Ради національної безпеки та оборони наприкінці минулого року. До речі, як стверджують у Мінздоров’я, так звана вакцина КПК, від кору, паротиту та краснухи, саме бельгійського виробництва використовується в Україні останні 18 років. Нарікань на побічні ефекти, як іноді буває, цей препарат не викликав. І зауважень щодо його відсутності чи нестачі теж практично не було.

Періодичні розмови про небезпечність вакцин зробили свою справу. Повернути довіру дуже важко. Але в МОЗ знову і знову намагаються налагодити довірливі стосунки між щепленнями та українцями. В. о. міністра охорони здоров’я Уляна СУПРУН нещодавно виправдовувалася на прес-конференції, що півтора року тому починала свою роботу на цій посаді з роз’яснень українцям, навіщо вакцинуватися.

«У минулому ми мали скандали, коли батьки боялися вакцинувати дітей. Ці побоювання зрозумілі. Але сьогодні ситуація змінилася, — заявляла Уляна Супрун. — Я хочу подякувати батькам, котрі проявили здоровий глузд і повели дітей на вакцинацію. Я незадоволена тим, що через півтора року моєї роботи я знову говорю про вакцинацію. Треба захищати своїх дітей».

Свого часу Мінздоров’я дозволило закладам освіти приймати дітей на навчання без обов’язкових щеплень. Не всі батьки довіряли цій новації, бо одні заклади дослухалися до рекомендації відомства, а інші вимагали довідок. І батьки їх несли, щоправда, фіктивні.

«Чому в Україні хворіють вакциновані діти? Через фіктивні довідки. Батьки про це мовчать, — пояснював журналістам Федір ЛАПІЙ, член правління громадської організації «Батьки за вакцинацію», експерт МОЗ за напрямками інфекційних хвороб, дитячих інфекційних хвороб і паразитології. — Звичайно, скільки таких довідок існує, ніхто не скаже. Я маю таких пацієнтів, коли приходять мами і кажуть, що все написане у медичній картці дитини, неправда. Ми робимо запис зі слів мами, що дані про вакцинацію фальшиві, та прищеплюємо дітей, на яких не розраховані вакцини».

«ПАНІКА ЗБИВАЄ ГРАФІК ПОСТАВКИ ВАКЦИН»

Нещодавно в американському виданні The New York Times опублікували статтю-дослідження про те, як у штаті Каліфорнія з 2014 до 2016 року вдалося здолати спалах кору. Допоміг закон про обов’язкове вакцинування дітей. В Україні до таких різких заходів навряд чи дійде. Але поки відповідальність у громадян найчастіше прокидається тоді, коли стає дуже гаряче. Такі собі сплески здорового глузду через страх за життя.

«За минулий рік кількість провакцинованих дітей зросла. За даними ЮНІСЕФ, 74% батьків підтримують вакцинацію і лише 16% — категорично проти, — зауважує Олександр ЯБЧАНКА, експерт «Реанімаційного пакету реформ». — Це результат активної медійної компанії, таке враження, що громадяни потихеньку починають довіряти медицині. Але ми надто дорого платимо за цю довіру. Сьогодні вже зафіксовано шість випадків смертей від кору. Це ціна нашої недовіри до системи. Зі спалахом кору маємо пришвидшені темпи вакцинації. Яке це буде пришвидшення, наскільки масово українці кинуться робити щеплення, прогнозувати важко. Якщо велика кількість громадян раптом згадає, що треба вакцинуватися, а препаратів забракне, це для них буде урок, що все треба робити вчасно. І така паніка збиває графік поставки вакцин. Бо абсурдно закуповувати препарати у завеликій кількості — ніхто ж не може передбачити, коли люди схаменуться. Потім почнуть шукати винних, але звинувачуватимуть точно не себе, а міністерство. Має бути власна відповідальність за своє здоров’я».

На думку Наталії ВИННИК, інфекціоніста та виконавчого директора ГО «Імунний щит нації», тема вакцинації стала політичною, і тому щеплення викликають недовіру. «На темі безпечності вакцинації тривалий час підігравали деякі політики та псевдоекпсерти, — продовжує Наталія.  — Це дало результати: відсторонення та зневіру до імунопрофілактики. За дослідженнями МОЗ та ЮНІСЕФ, прихильність населення до вакцинації в останній рік стала високою. Тож є інші причини, чому ми не маємо високих показників. Одна з них — проблема з наявністю вакцин, не лише проти кору. Маю на увазі не кількість, а доступність. От приходить час щеплюватися за віком, а вакцини в поліклініці немає. Це дезорганізує всю систему. Звичайно, повинна бути інформаційна політика нагадування, а головне — співпраця лікаря та пацієнта. Треба ще з коледжів та вишів формувати медичну спільноту та її однозначну позицію щодо вакцинації, щоб у громадян під час візиту до лікаря не виникало жодних сумнівів».