В унісон потребам молоді
Що показали результати обговорення нового стратегічного законопроекту
Патріотичне виховання — на першому місці, віковий ценз молоді — 14—29 років, цілорічна можливість подаватися на гранти, молодіжні центри європейського зразка, створення агенції з розвитку молодіжних ініціатив — це частина новацій, прописаних у новому проекті Закону України «Про молодь». Автори називають його революційним та європейським і сподіваються, що його ухвалять до кінця року.
Очікується, що закон підтримає найактивнішу молодь, її проекти, спрямовані на зміни в країні. Авторами законопроекту протягом 2016 року стали, зокрема, кілька сотень активістів, представників молодіжного руху та місцевої влади. Як стверджують автори, він підготовлений українською молоддю для молоді.
«Ухвалення цього закону — не політичне, а важливе стратегічне питання. Ми сподіваємося на розуміння депутатів, — каже міністр молоді та спорту України Ігор ЖДАНОВ. — Ми розуміємо, що молодь прагне змін і потребує нових механізмів та інструментів для роботи. Для цього її треба залучати до реалізації політики, і не лише у молодіжній сфері».
Партнером у цій роботі був Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). За словами представниці цієї організації Олени Сакович, нова редакція більше відповідає потребам молодої людини та очікуванням Єврокомісії. Також законопроект імплементує принципи Європейської хартії участі молоді в громадському житті на місцевому і регіональному рівні.
«Ми опрацювали понад 40 законів про молодіжну політику європейських держав та Європейську хартію участі молоді в громадському житті на місцевому і регіональному рівні, взяли кращі практики та втілили їх у закон. При цьому в одному законі об’єднали три, які нині діють: забрали декларативну частину, загалом скоротили документ на 40%, але він не втратив суті — став більш практичним і конкретним, — зазначив народний депутат Іван КРУЛЬКО. — Ми звернули увагу на неформальні об’єднання, зайнятість молоді, молодіжне будівництво, підтримку в складних обставинах, але першим серед пріоритетів визначили патріотичне виховання. На все це потрібні ресурси, треба готувати фахівців. Ми підсилили роль молоді, бо слід надавати їй можливість впливати на рішення».
«Основне у новому законопроекті — це те, що молодіжна політика не буде відриватися від молоді, — вважає керівник відділу адвокації Реанімаційного пакету реформ Вадим МІСЬКИЙ. — Згідно із законом, мають створити агенцію з підтримки молодіжних ініціатив — це буде основний орган, яким керуватимуть представники молодіжних організацій, щоб формувати і впроваджувати молодіжну політику. Законопроект фіксує значну суму коштів, яка має бути щорічно направлена на агенцію. Агенція орієнтуватиметься на пошук потреб молоді, які ставатимуть пріоритетами держави. Важливо тільки, щоб фінансові ініціативи не заблокувало Міністерство фінансів».
За словами Вадима Міського, раніше на одну молоду людину (йдеться про підтримку молодіжних ініціатив) держава витрачала менше одної гривні на рік. Для порівняння: у бюджеті Німеччини на це передбачається загалом понад 400 мільйонів євро на рік, на одну людину — 33 євро. В основному, в Україні кошти йшли на підтримку соціально незахищених верств молоді. У новому законопроекті теж прописана ця стаття, але є й підтримка молодіжної активності.
Іван Крулько називає бюджет майбутнім двигуном молодіжної політики. Питання — як збирати кошти. Планується, що агентство підтримки молодіжних ініціатив акумулюватиме їх із різних джерел — державного бюджету, донорської допомоги, добровільних пожертв. Автори законопроекту сподіваються, що бюджет буде в десятки разів більше, ніж тепер. Діятиме агентство у постійному режимі, завдяки чому зацікавлені організації зможуть подавати туди свої проекти цілорічно, його робота має бути прозорою.
Щодо зменшення вікового цензу з 35 років до 29, то, за словами експерта Реанімаційного пакету реформ Юрія ЮЗИЧА, серед країн-членів Ради Європи тільки чотири — Україна, Румунія, Сербія та Греція — мають молодіжний вік більше 30 років. Близько десяти країн внесли до законодавства і трактують поняття молоді як людей, віком від нуля до 29 років — щоб консолідувати дитячу і молодіжну політику. В Україні питання здебільшого впирається у кількість молодих людей та можливість держави фінансувати їхню участь у соціальних проектах.
