Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Як козаки електорат ділили

19 листопада, 00:00
МАЛЮНОК IГОРЯ ЛУК’ЯНЧЕНКА

Записавшись у стоматологічній клініці на шосту годину, я абсолютно випустив iз уваги, що цього дня в нас має відбутися шоу століття, сутичка титанів, бій однорога з левом, протиборство Янукович — Ющенко. Брати Клички такого ажіотажу не викликали!

У хорошій приватній клініці виявився паршивий телевізор, крім того, що чорно-білий, ще й антена дротяна. Зображення або тонуло в сірій пучині, або виринало. Після антенних маніпуляцій пані з реєстратури відновився хиткий зв’язок, що наближається за якістю до репортажу iз супутників, які передають сигнал на Землю з Венери.

Утім, інтерес громадян був настільки великий, що чоловік вісім (і медперсонал, і пацієнти) прикипіли до екрана.

І ось у студії з чорно-білого туману постав один кандидат і другий. Посередині між ними, мов рефері, маячила, похитуючись, фігура ведучого.

Нарешті два противники виявилися лицем до лиця. Вже це публіку інтригувало! Скільки їхні дороги могли не перетинатися?!

Ясно, що за кожним «претендентом на престол» (вислів Ющенка) стояли політтехнологи та радники. Хай фахівці розбирають правильність названих цифр або підходів. Мені як «нефахівцю» цікаво, що кожен із них є лідером зі своїм характером і принципами. І я хочу поговорити лише про враження (з погляду рядового обивателя), яке вони справляли. Адже це зараз для кандидатів найголовніше.

Ющенко звернувся: «Шановні співвітчизники!» Янукович: «Шановні телеглядачі та виборці!»

У «співвітчизниках» більше масштабності й теплоти, оскільки йде асоціативний ряд в дусі «батьківщина в небезпеці» тощо. У звертанні Віктора Федоровича більше меркантилізму, оскільки він говорить спочатку «телеглядачі», а потім одразу переходить до справи — «виборці». Тобто він не приховує, що телеглядачі потрібні йому як виборці. І вони обиратимуть, він сподівається, його, а не противника.

Що стосується Віктора Андрійовича, то від «співвітчизників» він перейшов до ще більш довірчої інтонації, похваливши нас за те, що з’явилися на вибори 31 жовтня та показали, «що не козли». Ця репліка викликала бадьорий сміх лікарів і пацієнтів стоматологічної клініки. Для Ющенка ми вже були мовби «своїми людьми».

Віктор Федорович вибирав більш офiцiйнi слова. Що загалом недивно, адже він втілює державну машину. І доповідав про те, що держава, яка здебільшого завжди грабувала обивателя, почала повертати борги. Прем’єр зауважив, що під час його правління повернули мільйони гривень боргів.

Особисто я не пам’ятаю, щоб мені хтось щось повертав. Можливо, комусь щось повернули. Але кожен, обираючи того чи іншого кандидата, думає, що він від цього виграє сам, як виборець? Як говорив Жванецький: «Я не повірю жодній із найрішучіших постанов, доки щось не зміниться в магазині». А в магазині і на ринку ціни зростають. І тут Ющенко зі своєю бухгалтерською скрупульозністю повідомляє ціни на продуктовому базарі: скільки раніше коштував кілограм свинини, скільки тепер. І складається враження, що при підвищенні зарплати купівельна спроможність падає. Сала в результаті можна купити менше! Це — предметна розмова.

Віктор Федорович апелює до ностальгії: «Пам’ятаєте, коли ми були могутньою державою». Мається на увазі СРСР. Таким чином, він розраховує насамперед на підтримку старшого покоління, оскільки молодь не може цього «пам’ятати». І протягом розмови про Союз Янукович заявляє: «Ми стали бідними».

Віктор Федорович увесь час пропонував ніби опинитися в ситому минулому. І почав лаяти всі 13 років незалежності. Що досить дивно, зважаючи на те, що він доклав чимало зусиль, щоб розрахуватися з боргами і сам УЖЕ асоціюється з владою. Нащо так жорстко критикувати ЧИННУ владу? Віктор Федорович у запалі дійшов до фрази: «Владу треба змінювати!» Як це? Якщо він і є нинішня влада?

Ющенко дедалі більше приставав нібито на сторону потерпілого в боротьбі з державою середньостатистичного українського жителя: «Я як батько знаю, що на держдотації на дитину нічого не купиш». Це так. Але думаю, що він як відомий банкір своїх дітей ростив не на дотації.

Янукович обіцяв знищити «тінь» (слово «детінізація» я зрозумів із третього разу. Спочатку вирішив, що це заклик країни до розмноження — «ДИТИнізація», відповідь на ющенківські прагнення зрозуміти батьків).

Віктор Андрійович заперечував, що «корумпована влада — парасолька для тіньової економіки» — звучить принаймні дохідливо, оскільки образно.

Кандидати дедалі більше розпалюючись, хоча до власне дебатів, як відомо, не дійшло. Але почали траплятися кумедні помилки, коли противники почали побіжно пересварюватися, на кшталт фрази Віктора Федоровича: «Прошу мене не перебивати, ви матимете час сказати правду...»

Що стосується манери триматися, то Янукович говорив усміхаючись — і досить самовпевнено. Як учень, який вирішив отримати «п’ятірку» і вивчив урок напам’ять. Звідси і його певна «скутiсть».

Ющенко тримався вільніше. Іноді навіть дуже, коли, перебираючи папери, вирішив почухати носа.

Але, маючи чималий досвід агітації, Віктор Андрійович навчився звертатися мовби особисто до кожного. Тоді як Віктор Федорович звертається до народу взагалі, до «громади», пересипаючи мову штампованими і тому «знеособленими» виразами.

Один раз, коли він звертався конкретно, це була фраза про сім’ю. «Я люблю свою сім’ю та дружину, з якою вже 32 роки».

Але тут був натяк і на «аморальність» Ющенка, у якого, як відомо, не перший шлюб. Але така позиція — палиця з двома кінцями. Подібна пропаганда проти Клінтона щодо його не дуже зразкового особистого життя (скандал із Монікою Левінськи) призвела до народної підтримки президента США. Мовляв, «усі ми люди. А Білл чоловік хоч куди». Прокурор Старр перегнув із моралізаторством...

Складалося враження, що Янукович плаває в економічних питаннях більше, ніж Ющенко. Що він — стратег й не особливо вдається в деталі. А дарма. Тим більше, з ющенківських вуст конкретно прозвучало, що бюджетні гроші він спрямує «в освіту, медицину, а не до каральних органів». А Янукович обіцяв, що «робота в напрямі підвищення пенсій і зарплат триватиме». Він зібрався фінансувати й армію. Ющенко заявив про скорочення строку служби.

Тобто знову один більше обіцяв старшому поколінню, а другий — молодшому.

Потім вони вдвох почали апелювати до Бога. У цьому моменті Віктор Федорович виявився предметніший. Він повідомив, що отримав благословення старців в Афоні й Ізраїлі. Віктор Андрійович не міг похвалитися такими зв’язками. Мабуть, він звертався до Бога особисто — «без посередників».

Улюблений вислів Віктора Федоровича: «Збанкрутiлi урядовцi!» Віктора Андрійовича: «Будете жити по понятіях!»

У фіналі, коли Віктор Федорович ефектно перейшов на російську мову, він устиг закинути Ющенку про здоров’я. Мовляв, президент має бути здоровий. Можливо. Але, з огляду на обставини нездоров’я опонента, це швидше викличе співчуття, ніж бажання «добити пораненого гладіатора».

Що ж, образи кандидатів окреслювалися чіткіше. Навіть у такому паршивенькому телевізорі.

За кадром опоненти, подейкують, потисли один одному руку.

Після дебатів їхні політичні прихильники віддали перемогу своєму кандидату (це природно. За що гроші отримують?) Ми ж віддамо її тому, хто нам здався ближчим.

Що стосується передачі, вона виправдала майже всі очікування. Більше, звісно, хотілося діалогів, а не монологів. Але що поробиш, якщо правила гри навіть ведучий дізнався лише за декілька хвилин до ефіру. Отака в нас закрита публічна політика. Що дивно звучить лише для європейців iз американцями. А для нас і росіян — цілком звично. Сподіваюся, не назавжди.

ДО РЕЧІ

Дві соціологічні фірми оприлюднили результати опитувань громадської думки про ставлення телеглядачів до теледебатів кандидатів на посаду президента, які відбулися в Україні. Так, за даними Київського міжнародного інституту соціології, 45% опитаних вважають, що дебати загалом виграв Віктор Янукович, 34% — Віктор Ющенко. На думку інших, теледебати пройшли внічию, повідомляє Інтерфакс-Україна. За даними опитування, респонденти віддали перевагу В.Януковичу в соціальному, внутрішньополітичному і зовнішньополітичному блоках, В. Ющенку — в економічному. Усього було опитано 500 осіб у восьми містах — Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Херсоні, Одесі, Полтаві, Чернівцях, Черкасах. За даними компанії «Социс», 38,8% опитаних вважають, що в ході дебатів переміг В. Янукович, 35,6% — В. Ющенко. При цьому В. Янукович більше сподобався 42,6% респондентiв (213 осіб), В. Ющенко — 42,0% (210 осіб). Змінили своє рішення щодо голосування після дебатів 4,8% опитаних (24 особи). При цьому 48% респондентів вважають, що дебати не вплинули на їхні рішення. Усього було опитано 500 осіб у всіх обласних центрах, крім Чернівців, Луцька, Тернополя, Хмельницького, Полтави, Черкас, Чернігова і Херсона.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати