Як використовувати шахтну воду з користю?

Проблема води в Донбасі стоїть дуже гостро. Оскільки попри те, що територія області відносно велика, згідно з дослідженнями вчених НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості, водозабезпеченість місцевим річковим стоком 2008 року на одного мешканця була в 4,2 раза меншою, ніж в середньому по країні, і становила 273 м3/год. Найбільша потреба мешканців відчувається в питній воді.

Шахтні води можуть мати згубну силу, передусім для екології міста. Нині Донецька область посідає перше місце в Україні за скиданням стічних вод у поверхневі водні об’єкти. Окрім того, шахтні води належать до найбільш небезпечних в епідемічному плані видів стічних вод і стоять в одному ряду з господарчо-побутовими стічними водами і стоками тваринницьких комплексів.

Старший науковий співробітник ДП «НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» (м. Донецьк) Галина БАКУН розповідає: «До водоймищ м. Донецька потрапляє близько 14 % шахтних вод області, що становить на рік до 50 млн м3. Шахтні води істотно вплають і на формування якості води в р. Кальміус — басейн річки щороку поповнюється 19 млн м3 шахтних вод. При цьому слід враховувати, що лише 5 % їх загального обсягу очищується до відповідності нормативам». За її словами, більшість річок Донбасу належить до категорії брудних і дуже брудних, але найбільш забрудненою залишається річка Кальміус та її ділянка нижче Донецька за течією.

Якої шкоди може завдати шахтна вода?

«Як свідчать проведені нами багаторічні дослідження, шахтні води підприємств вугільної галузі характеризуються широким спектром забрудників як физико-хімічних, так і мікробіологічних. Проте якщо при впливі на людину основну небезпеку становить патогенна мікрофлора, то при впливі на природні водойми найшкідливішими є хімічні елементи. Найбільш специфічні забрудники шахтних вод — це нерозчинні частки вугілля та вуглевмісних порід, сульфати, хлориди, натрій, кальцій, магній і значний вміст мінеральних солей, що в середньому для Донецького регіону становить 2,8 г/л. Більш ніж у половині проб (56 %) шахтної води міститься наднормативна кількість нафтопродуктів, а в 83 % проб — підвищений вміст фенолів. Окрім того, у стоках низки вугільних підприємств регіону виявлено значні концентрації молібдену, ванадію, цинку, кобальту, берилію, фтору, титану, нікелю, стронцію, хрому, свинцю, кадмію, барію, марганцю, заліза та літію. Із врахуванням незадовільного рівня очищення шахтних вод та їх багаторічного впливу на незначні водні ресурси області, такий їх якісний склад може надалі призвести, і вже призводить, до скорочення обсягів природних водних джерел, придатних для використання як з господарсько-питною, так і технічною метою, що, у свою чергу, негативно позначатиметься на економіці Донецького регіону», — каже Бакун.

Така проблема існує не лише в Україні. Наприклад, у Німеччині її розв’язали давно таким чином: воду з шахт викачують, піддають її певній обробці і відправляють на підприємства для технічних потреб. Цей механізм зручний і для держави, і для підприємств. Німецьким досвідом вирішили скористатися і в Донецьку.

«Тема шахтної води дуже специфічна, але водночас вона має і більший контекст: це тема питної води, доступу води, менеджменту та інші аспекти. Тут ці питання вельми актуальні. У нас в Німеччині дуже великий досвід у регіоні Руру та в Західній Німеччині, які дуже схожі на регіон Донбасу. У нас тісні зв’язки між цими регіонами, містами Бохум і Донецьк, і ми вирішили, що буде корисно ділитися досвідом, обговорити разом проблематику води», — каже Клаус Целлікенс, генеральний консул Німеччини в Донецьку.

І як пообіцяв губернатор області Андрій Шишацький, за два-три роки вони зобов’язуються цю технологію застосувати на двох шахтах: шахта ім. Горького в Донецьку і «Червоний Жовтень» в Єнакієвому. Нині цей проект на опрацюванні в інституті «Вода Донбасу». Окрім того, губернатор за цей термін пообіцяв повністю вирішити проблему з водою і головне — з її вартістю. «Для мене є пріоритетним кардинально поліпшити ситуацію з водопостачанням підприємств області за два-три роки. До того ж в усіх аспектах, як з доставкою води, так і з її вартістю. Шахтна вода є саме тим ресурсом, який може дати змогу це зробити. Це 350 млн. тонн кубів на рік, що їх качають у шахті, на яких ми витрачаємо величезні ресурси і які, грубо кажучи, скидаються у відстійник. Чому не можна використовувати цю воду як технічну? Обробка води коштуватиме небагато», — зазначив він.

У Німеччині, приміром, з такої води навчилися робити і питну, але в Донецьку поки що такий досвід не буде застосовано: мінералізація є дорогою процедурою, а в області таких грошей немає.

Г. Бакун розповідає, що очищені стічні води різних галузей промисловості максимально залучені до оборотного циклу водозабезпечення підприємств багатьох розвинутих країнах світу, не лише Німеччини. Такі механізми існують у США, Японії, Австралії, Арабських Еміратах, Ізраїлі тощо. У цих країнах, за словами старшого наукового співробітника ДП «НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» (м. Донецьк), метою держави і власників підприємств є зведення промислових стоків в довкілля до нуля. «Повторне використання води у світовій практиці спрямоване передусім на скорочення використання дефіцитної високоякісної питної води для непитних потреб, збереження природних ресурсів, зниження їх забруднення, а також на повернення хоча б частини інвестицій, які витрачаються на забезпечення нормативного рівня очищення стічних вод перед їх скиданням у довкілля. Проте в нашій країні нині основний обсяг стічних вод не використовується, а скидається в природне водне середовище, це стосується і шахтних вод», — каже вона.

Проблемою шахтних вод в самому Донецьку займаються вже давно. Зокрема ДП «НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» (м. Донецьк) вивчає шахтні води як потенційне джерело питного і виробничого водопостачання в місцях розробки вугільних родовищ з часу освоєння Донецького кам’яновугільного басейну. Перші такі дослідження датуються 1911—1919 рр. Але й нині ця проблема залишається вельми актуальною.

«Наскільки мені відомо, основним розробником проектів використання шахтних вод для технічного і питного водопостачання в м. Донецьку є ПАТ «Донгіпрошахт». Працівники цієї організації розробляють і впроваджують технології, які дають змогу знизити шкідливий вплив шахтних вод на природні водні об’єкти за рахунок їх глибокого очищення, що відповідає напряму подальшого використання, і максимального залучення у водопостачання вугільних підприємств. Фахівці нашого інституту беруть участь у практичній реалізації таких проектів, допомагаючи в оцінці еколого-гігієнічної безпеки використання шахтної води для здоров’я працівників і довкілля», — розповідає Галина Бакун.