З концерту – до лікарні
Хто має відповідати за масові отруєння у закладах громадського харчування?
На фестиваль естрадного мистецтва «Перлина Кам’янця», який проходив наприкінці листопада в Кам’янці-Подільському, з’їхались дитячі колективи з Івано-Франківської, Київської, Одеської, Сумської, Миколаївської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей. Діти їхали показати свої уміння, набратись хороших вражень, та через прикрі обставини для багатьох це завершилось потраплянням до лікарні. За останніми даними Держпродспоживслужби, через спалах гострої кишкової інфекції постраждали 129 осіб, зокрема 110 дітей і 19 дорослих. Причини отруєння фахівці служби шукали в готельно-ресторанному комплексі «Ксенія», що в Кам’янці-Подільському, та в готельно-туристичному комплексі в селі Врублівка, де під час фестивалю мешкали дитячі колективи з кураторами.
«За результатами лабораторних досліджень у зразках харчових продуктів, у змивах на харчоблоці, у пробах у номерах для проживання помічено Shіgella Sonnei. Збудник Sh. Sonnei помічено також у номерах для проживання в готельно-туристичному комплексі в селі Врублівка», — інформує Держпродспоживслужба.Наразі обидва комплекси зачинені для відвідувачів, а матеріали за фактом виникнення спалаху інфекції направили до правоохоронних органів. Та чи зроблять власники цих закладів належні висновки? Яке покарання понесуть за масову госпіталізацію дітей, котрих з потяга забирали авто «швидкої»?
ВІДСУТНІСТЬ ПЕРЕВІРОК ЯК ФАКТОР РИЗИКУ
Випадок із «Ксенією» та готелем у Врублівці — лише намистинка в низці подібних ситуацій. Серед новин Держпродспоживслужби за жовтень і листопад цього року є інформація про чимало подібних випадків: масове отруєння в лікувально-оздоровчому комплексі «Дружба», спалах гострої кишкової інфекції в черкаській гімназії, те саме — в чернівецькій спеціалізованій школі, кафе Українського католицького університету, школі-інтернаті на Рівненщині, дитячому садку Миколаєва...
Раніше подібні інциденти відстежували в Державній санітарно-епідеміологічній службі. Наразі вона ліквідована, її функції перебрала Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів. Тож не існує підстав нарікати, що нема кому перевіряти заклади громадського харчування на дотримання чистоти й безпечність продуктів. Натомість є претензії через самі перевірки, точніше — їх відсутність. Раніше заклади громадського харчування проходили планові ревізії від СЕС. Та нині, після урядового мораторію на будь-які перевірки бізнесу, це неможливо. Тепер інспекція приходить лише після спалаху епідемії чи відповідної скарги, тобто коли є реальні підстави для втручання в роботу закладу.
«ШТРАФИ СТАЮТЬ ХАБАРАМИ»
Не секрет, що не завжди перевірки СЕС проводились чесно. Щоб приховати недоліки й уникнути закриття закладу, їхні власники діяли за відпрацьованою схемою: за певну винагороду ревізори закривали очі на порушення. Разом з тим, до цих перевірок хоч якось готувалися. Тепер закупівля продуктів, їхня якість, умови і терміни зберігання, обробка та приготування — суто на совісті підприємців.
«Сьогодні система перевірок працює за закордонним прикладом. Підприємці, які забезпечують діяльність закладу харчування, беруть на себе відповідальність за якість та безпеку харчових продуктів. Відповідно, держава вирішила, що знімає планові перевірки, бо про це просив і сам бізнес, — пояснює Вікторія ТИМОШЕВСЬКА, директор програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження». — Наразі є два умовних механізми, які можуть запобігати ситуаціям, як у Кам’янці-Подільському. Перший — це відповідальність та боротьба за власне ім’я чи бренд, другий — належність до професійної асоціації, приміром, представників харчового бізнесу. Ця асоціація визначає: щоб бути її членом, потрібно дотримуватись певних стандартів та практик, що от ми не купуємо гнилої картоплі, не виставляємо супи, приготовлені три дні тому. Але це можливо за рахунок персональної відповідальності, якщо є бажання зберегти імідж і можливість належати до професійної спільноти. А остання мала б стимулювати й бути індикатором того, що бізнес відповідає сучасним вимогам. Бо доведено, що штрафи проблеми не вирішують, вони просто стають хабарами».
Батькам, чиї діти отруїлися на фестивалі, юристи радять не пускати все на самоплив. У законі «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» йдеться про те, що в подібних випадках громадяни мають право вимагати компенсацію за витрати на лікування дітей. У разі відмови конфлікт може розглядатися в суді. Можливо, масові позови посилять відповідальність винуватців. Бо за умов, коли держава звільнила підприємців від ревізій, не всі бізнесмени досягли того рівня відповідальності, коли харчові отруєння виключені.
