ЗНО – за іноземним зразком
Міносвіти пропонує зробити сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання дійсними протягом двох-трьох років. «День» з’ясовував ризики нововведення
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич нещодавно заявила, що цьогорічні сертифікати ЗНО діятимуть два-три роки, для порівняння результатів вже навіть розроблено методологію. Ці слова підтвердила заступниця міністра Інна Совсун: відповідаючи на запитання громадян під час урядової гарячої лінії, вона розповіла, що норма запрацює з 2017 року. Тож ті, хто не потрапить до вишів цього року, матимуть шанс, щоб їм пощастило наступного. Але як саме порівнюватимуть сертифікати різних років, у міністерстві не роз’яснюють, просто констатують: методика є, і вона готова до роботи.
«ЦЕ — БОРОТЬБА ЗА МІСЦЕ У ВИЩІЙ ОСВІТІ»
Така позиція відомства дивує. Адже раніше до терміну дії сертифікатів ЗНО тут ставилися зовсім інакше. У березні минулого року у Верховній Раді зареєстрували законопроект від члена парламентського освітнього комітету Олександра Співаковського, де якраз ішлося про визнання сертифікатів минулих років — мовляв, це забезпечить рівний доступ дітей до освіти. А те, що система тестування 2008-го та, приміром, 2015 року базувалася на різних принципах, з різним рівнем складності завдань та порогових балів для вступу, — розробники законопроекту до уваги не взяли. Тоді саме завдяки позиції Лілії Гриневич, котра очолювала освітній комітет, спротиву Міносвіти й тиску громадськості цей законопроект зняли з розгляду. Лілія Михайлівна не відкидала ідеї переходу на багаторічні сертифікати ЗНО, але за умов удосконалення системи тестування.
«За врахування сертифікатів минулих років виступають представники провінційних університетів — це засвідчила минулорічна епопея з законопроектом. Їх можна зрозуміти, бо коли це враховувати, збільшиться кількість абітурієнтів. Університетів чимало, у багатьох є проблеми з набором. Це боротьба не так за студента, як за своє місце у сфері вищої освіти. Це основна причина, чому Співаковський, котрий був свого часу проректором одного з херсонських вишів, просував цю ідею», — коментує заступник директора київського ліцею «Універсум» Марк Бобровський.
Чому зараз знову взялись за цю ідею? За словами Лілії Гриневич, кількарічний термін дії сертифіката — це світова практика. Приміром, результати міжнародних тестів TOEFL та IELTS визнаються протягом двох років, а GMAT — п’яти років. Крім того, торік змінили методику визначення результатів ЗНО, другий рік поспіль діє поріг «склав/не склав», як у міжнародних тестах, пояснює міністр. Відповідні норми будуть закладені в умовах прийому до вищих навчальних закладів на 2017 рік, які затвердять та оприлюднять восени. «Поки що ми продовжуємо наукову та експертну дискусію, скільки саме років діятиме сертифікат ЗНО», — наголосила Лілія Гриневич.
МЕТОДИКУ — В СТУДІЮ!
Найбільше запитань викликає сам спосіб порівняння сертифікатів. Експерти очікують публічного оприлюднення й дивуються, коли МОН встиг розробити цю методику, якщо рік тому не було абсолютно нічого. «І дуже цікаво дізнатися прізвища авторів методики. Гадаю, побачу там тих, кого свого часу вимушений був звільнити з Центру», — розмістив допис на своїй Facebook-сторінці колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.
На думку Марка Бобровського, спочатку мають з’явитися механізми, і лише потім варто запускати ідею в роботу. «Може бути математична формула для порівняння результатів минулих років із цьогорічними, але цей підхід ще не розробили, про його недоліки та переваги ще невідомо, а незрідка півбала відіграє велику роль при вступі, — коментує експерт. — Якщо порівнювати сертифікати в майбутньому, то треба запропонувати статистико-математичний підхід, показати формулу, яку мають оцінити експерти, провести широке громадське обговорення, тобто роботи тут непочатий край».
«Ще один суттєвий чинник: якщо 2016 року виявиться, що тест із математики дуже легкий, то апріорі наступного 2017-го його зроблять складнішим. Торік фізику визначили занадто складною, цього року її спростили, полегшили завдання. І спробуйте тоді зрівняти ці сертифікати. Або ж кількість випускників — у різні роки вона є різною. Отже, чимало нюансів, одразу перейти на цю систему неможливо, — продовжує Марк Бобровський. Але попри це, експерт переконаний, що заяви міністра реалізують. — Ректорське лобі страшенно тиснутиме на міністра. Можливо, будуть компроміси між ректорами та міністерством, про які нам нічого не скажуть».
