Гаазький трибунал визнав Мілошевича військовим злочинцем

Британська «Санді Таймс» повідомила, що Міжнародний трибунал у Гаазі включив у список розшукуваних, які здійснювали злочини на території колишньої Югославії, президента Слободана Мілошевича.

Мілошевича визнано одним з організаторів різанини в боснійському місті Сребреніца 1995 року, коли військові формування місцевих сербів за підтримки регулярних військ Югославії вимордували кілька тисяч мирних жителів-мусульман. Такий «витік інформації», можливо, мусить стати ще одним засобом тиску на югославського президента, з тим, щоб зробити його поступливішим.

Але це, мабуть, можна розглядати як жест відчаю. Хоча бомбардування Югославії тривають і інтенсивність їх навіть посилюється, це не може підірвати здатність Белграда вигнати із Косово практично всі 2 мільйони етнічних албанців. Понад 600 тисяч з них уже були змушені залишити батьківщину й щоденно югославські власті вивозять до сусідніх країн ще десятки тисяч мирних жителів албанського походження. Якщо етнічна чистка йтиме тими самими темпами, то через два-три тижні в багатостраждальній провінції не залишиться жодного албанця.

Лондонська «Гардіан» цитує слова неназваного військового експерта НАТО: «Ми почуваємося безпорадними — годинами сидимо й шукаємо виходу. І не знаходимо його». У конфлікті з Белградом НАТО поставило на карту не лише долю 2-мільйонної громади косовських албанців, а й свій престиж єдиної у світі військової та політичної суперпотуги, яка може «закликати до порядку» будь-який режим у світі, що припускається геноциду. Логіка конфлікту невблаганно вимагає від Брюсселя перейти до рішучих дій — введення в Косово сухопутних військ, позаяк авіаудари продемонстрували свою нездатність забезпечити досягнення проголошеної мети. Але саме до цього країни НАТО не готові — у випадку війни в косовських горах та лісах втрати вояків країн Альянсу обчислюватимуться як мінімум сотнями. «Питання про те, щоб надіслати сухопутні війська НАТО (у район конфлікту. — О. П. ) раніше, ніж буде досягнуто політичне врегулювання, навіть не стоїть», — категорично заявив британський прем'єр Тоні Блер в інтерв'ю газеті «Сан». Американська адміністрація теж спростовує таку можливість: «Ми не віримо, що вторгнення (наземних військ до Югославії — О.П. ) відповідає національним інтересам», — заявив АП радник президента Клінтона з питань національної безпеки Сенді Бергер.

Утім адміністрація США вирішила надіслати до Албанії 24 штурмових гелікоптери типу «Апач» (відомих як «винищувачі танків»), 18 ракетних установок, які мали б прикривати ці гелікоптери у випадку бойових дій, і 2 тисячі вояків. Це можна розглядати як перший крок у підготовці наземної операції. Але, за оцінками експертів, для передислокації цих сил із Німеччини до Албанії американці потребуватимуть 7—10 днів, а рішення про це ще має бути затверджено всіма лідерами країн-членів НАТО. І цих сил абсолютно недостатньо для вторгнення. Наземну операцію в Косово війська НАТО суто технічно могли б розпочати не раніше як за місяць. Якщо навіть лідери Альянсу ухвалять таке рішення. А через місяць у провінції, цілком можливо, вже не буде жодного албанця. І час нині працює на Слободана Мілошевича.