Європейська криза України

Як закінчиться глибока криза в Україні неможливо передбачити. Ми в Європейському Союзі і Сполучених Штатах робимо все можливе, щоб забезпечити мирний перехід до більш стабільної демократії, а також здійснення, зрештою, терміново необхідних реформ. І угода, яку було  укладено між президентом Віктором Януковичем та опозицією повинна створити нову можливість для цього.

Якщо угода не буде виконуватися, Україна цілком може продовжити опускатися в хаос і конфлікти, що не відповідає нічиїм інтересам. Саме тому криза в Україні це - європейська криза. І, хоча ми не можемо знати, як закінчиться криза, ми повинні бути дуже чіткими стосовно того, як вона почалася.     

Протягом багатьох років, Україна прагнула більш тісних відносин з ЄС. Його лідери з теплотою пообіцяли розширити зв'язки у рамках Східного партнерства ЄС і наполягали на підписані Угоди про асоціацію ЄС разом з поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі. Коли було завершено переговори, які почалися попереднім урядом України, угоду схвалили усі чотири президенти і всі 14 екс-прем'єрів, які обіймали посади в Україні, після здобуття нею незалежності у 1991 році.

Але, тоді як ЄС і Україна вирішували питання, що залишаються напередодні саміту Східного партнерства у Вільнюсі у листопаді 2013 року, де Україна мала підписати Угоду про асоціацію, щось раптом змінилося. Починаючи з серпня і далі, російські політики відкрито заявили, що їхня мета збити Україну з курсу, який вона обрала. Була розпочата політична кампанія проти угоди, і Кремль поєднав адресні санкції з погрозами суворих заходів проти вже слабкої української економіки.

Російські лідери публічно заявили, якщо Україна підписала угоду про вільну торгівлю з ЄС, то вона втратить угоду про вільну торгівлю з Росією, і високі тарифи будуть введені на всі товари і послуги. Жорсткий економічний тиск, було дано ясно зрозуміти, перетвориться у відкриту економічну війну.

Український президент Віктор Янукович поступився. Пояснюючи лідерам ЄС, чому він не був готовий підписати Угоду про асоціацію, він дуже ясно дав зрозуміти, що це сталося через тиск  з боку Росії.

Це спровокувало низку подій, які призвели до різанини і смерті на вулицях Києва. Для багатьох українців, Європа була символом надії на краще життя; і раптом вони відчули себе зрадженими політичною елітою, яку вони вже давно сприймали невиправно корумпованими. Отже, зрозуміло, це був тиск Кремля, і коливання адміністрації Януковича, яка спровокувала нинішню кризу.

Немає ніяких сумнівів, якби Янукович вирішив протистояти російському тиску, то Україна зіткнулась би з труднощами. Але завдяки договору про асоціацію з ЄС, а також можливості отримання солідної фінансової допомоги з боку Міжнародного валютного фонду і підтримці з ку ЄС реформ, російські заходи не були б стійкими.

Звичайно, реформи, які вимагалися від України, було б важко реалізувати, але не важче, ніж те, що було запропоновано іншим колишнім комуністичним країнам, які бачили своє майбутнє в і з Європою. Там було б світло в кінці тунелю, і, якби Україна розпочала процес реформ, то б її розглядали як рішучу і демократичну європейську країну.

Замість цього Янукович вибрав короткострокову стратегію, зосереджену лише на своєму власному політичному виживанні. І цю стратегію демонстранти все більше розглядали як гру обману і зради. Оскільки режим почав використовувати насильство для придушення своїх супротивників, довіру завоювали опозиційні групи, які вдалися до насильства.

Очевидно, вільна торгівля з Росією, і з ЄС була б вигідною для економіки України, забезпечуючи тим самим імпульс для російської економіки, а також, незважаючи на часто використовувані, але принципово фіктивні аргументи, що товари з ЄС будуть проходити до Росії через Україну. (Хто-небудь чув, щоб американці скаржилися, що угода про вільну торгівлю між Мексикою і ЄС підриває економіку США?)

Росія має намір будувати новий стратегічний бастіон у вигляді запропонованого нею Євразійського союзу, і здається, сповнена рішучості, щоб змусити Україну приєднатися. У той час як вона публічно критикує нібито існуючий тиск ЄС на Україну, реальність така, що Росія брутально вимагаючи, аби країна відмовилась від шляху до ЄС. Саме це є джерелом цієї кризи; факти говорять самі за себе.

Навіть за найсприятливіших обставин, дорога назад для України буде важкою. Тиск з боку Росії та дестабілізація, і криза, викликана цими чинниками, створили нові тріщини в суспільстві України і завдавши нових збитків її крихкій економіці.

І, ці збитки можуть, в один прекрасний день, перекинутися до Росії. Кремль повинен бути зацікавлений у стабільному сусіді, що реформується, і який, як і інші країни, також прагне тісних відносин з ЄС.

Проект Синдикат для «Дня» Переклад Миколи СІРУКА, «День»