Німеччина ставить на «суперміністра»
У Німеччині вже наступного тижня може бути створений коаліційний уряд. Принаймні так стверджують представники коаліції соціал-демократів і зелених, що здобула перемогу. Контури майбутнього кабінету міністрів ФРН видно вже зараз.
Найскладніше політикам двох партій було обрати людину, яка змогла б ефективно реформувати німецький ринок праці. Попередньому уряду канцлера Німеччини Герхарда Шредера не вдалося зменшити кількість безробітних у країні. Під час своєї передвиборної кампанії 1998 року він обіцяв «тримати» кількість безробітних на рівні 3,5 млн. Однак цього року кількість непрацюючих перевищувала чотири мільйони, і через це канцлер ледь не програв останні вибори. Друге важке питання, що постає перед коаліцією, стосується майбутньої політики в енергетичній галузі. З ініціативи зелених останніми роками в Німеччині значно збільшився видобуток енергії з альтернативних джерел. Крім того, Німеччина (єдина країна в Європі) має намір цілком відмовитися від ядерної енергетики. Однак досі міністром економіки ФРН був Вернер Мюллер, колишній менеджер енергетичної компанії ФЕБА, що працює з традиційними видами енергії, котрий був не дуже зацікавлений у змінах на ринку.
Коаліційні сили домовилися, що новим міністром економіки стане Вольфганг Клемент, який буде змушений вирішити згадані питання. Коло його обов’язків значно розшириться. Клементу доведеться зайнятися усіма питаннями, пов’язаними з покращанням ситуації на ринку праці. Досі проблема безробіття не входила до компетенції жодного з попередників Клемента. Ідею розширення обов’язків міністра економіки обговорювали ще під час виборчої кампанії. Спостерігачі тоді ж назвали нову посаду «суперміністр». Що ж до енергетики, то тут великих змін очікувати не варто. Клемент нині обіймає посаду прем’єр-міністра німецької землі Північний Рейн-Вестфалія, батьківщини вугільної галузі, де його не вважають великим прихильником реформ в енергетиці. Тим часом міністр екології Юрген Тріттін, який є представником партії зелених, уже дав зрозуміти, що в майбутньому дуже хотів би займатися енергетикою. Очевидно, двом політикам — Тріттіну і Клементу — не уникнути суперечок.
Клемент раніше завжди висловлювався за подальшу лібералізацію німецької економіки, за що його критикували пов’язані з профспілками традиціоналісти в середовищі соціал-демократів. Його перші висловлення після висунення на посаду «суперміністра» свідчать, що Клемент має намір зменшувати соціальні дотації. Щоправда, у своїй землі Клемент завжди намагався захищати інтереси вугільної промисловості та чорної металургії й відмовлявся зменшувати державні дотації. До речі, у майбутнього «супермена» німецького уряду є особливі зв’язки з виробниками вугілля в Польщі, Росії та Україні. Річ у тому, що цими країнами як ринками збуту цікавляться німецькі виробники устаткування для вугільної галузі. Зокрема, на початку вересня делегація з Вестфалії репрезентувала свою продукцію на ярмарку гірничої промисловості в Україні.
