Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі.
Павло Тичина, український поет, перекладач, публіцист, політичний і громадський діяч

Нова бізнес-модель для Кіпру

Попередня домовленість між Кіпром і «трійкою» означає, що гіршого, можливо, вдалося уникнути
27 березня, 2013 - 11:25
ФОТО РЕЙТЕР
ХАВ’ЄР СОЛАНА

Європа знову зазирнула в безодню. Проте попередня домовленість між Кіпром і «трійкою» (Європейською комісією, Міжнародним монетним фондом і Європейським центральним банком) означає, що гіршого, можливо, вдалося уникнути. Заможні вкладники в кіпріотських банках зазнають великих втрат, а другий за величиною банк країни буде закрито. Проте, забігаючи наперед, Кіпр має не лише кошти для відновлення, а й навіть для усунення тривалого розколу з маленькою державою в північній частині острова, яку підтримує Туреччина.

Кіпр, звісно, просто найостанніша країна, по якій ударила економічна криза, що охопила Середземномор’я. Упродовж багатьох років Кіпр являв собою величезну банківську бульбашку. Активи цього сектора оцінювалися приблизно в сім ВВП країни, тоді як іноземні гроші вливалися в податкове укриття в безпечному середовищі єврозони.

План щодо порятунку банків був зумовлений двома чинниками: внутрішнім тиском, який чинили лідери єврозони, та винятковою природою кіпріотської бульбашки в банківській системі. Чимало європейських лідерів підозрюють, що острів став центром з відмивання грошей для російських фізичних і юридичних осіб, які перекачали до банків цієї країни приблизно 68 млрд євро. Незалежно від деталей кінцевої операції, ризик полягає в тому, що привид Росії в порятунку банківської системи Кіпру 2011 року може спровокувати серйозні побічні ефекти в усій Південній Європі, як щодо урядових витрат за позиками, так і для дрібних вкладників.

Проте важливо не випустити з уваги деякі дуже цінні активи, якими володіє Кіпр і які могли б означати порятунок економіки країни.

2011-го Американська енергетична компанія Noble виявила 200 млрд кубометрів газу в Східному Середземномор’ї — вартість цього ресурсу, відомого як газове поле «Афродіта», оцінювалася в 80 млрд євро. Уже розпочалися роботи з експериментального видобутку. Очікується, що повномасштабне виробництво почнеться 2018-го. Експерти говорять, що резерви мають забезпечити Кіпр енергією на 100 років — і стати альтернативним джерелом енергоносіїв для Європи, якій бракує енергоносіїв. Фактично, в пошуку прийнятного пакету допомоги банківській сфері майбутні доходи від цих активів певний час розглядалися як можливі гарантії.

Геологічна служба США оцінила, що Ліванський басейн, який тягнеться через ізраїльське, кіпріотське й ліванське морське дно, містить 3,45 трлн кубометрів запасів природного газу й 1,7 млрд барелів нафти. Проте через своє географічне розташування ці неймовірні запаси можуть бути відкриті, видобуті й експортовані лише на основі міждержавної співпраці.

Як і в усіх морських газових і нафтових родовищах, дуже важливими є права на водні ресурси й природні багатства в цьому випадку. І за таких багатих ресурсів, на перший погляд, конкуренція може здатися прибутковою. Проте співпраця варта того, щоб збільшити розмір пирога.

Крім того, економічні угоди можуть сприяти тіснішій співпраці в інших сферах. Питання енергії вже викликали безпрецедентне потепління у відносинах між такими країнами, як Ізраїль і Кіпр останніми роками; з угодою, підписаною 2010 року, яка формально визначила кордони цих держав у відповідних монопольних економічних зонах. Не можна виключати, що подібна співпраця може бути поширена на інших сусідів довкола басейну Лівану.

Добра новина в тому, що новообраний президент Кіпру Нікос Анастасіадіс може бути відкритим до такого порядку денного. Звісно, багато залежатиме від того, які він запровадить політичні тарифи в умовах нинішнього сум’яття, що охоплює пакет з порятунку банківської системи. Анастасіадіс, член проєвропейської партії Демократичне об’єднання, отримав 57% голосів виборців на платформі, де робився упор на відновлення економіки. І, певна річ, це буде його головним пріоритетом. Проте обережний погляд над поточними хвилюваннями — в історію Анастасіадіса — дає підстави для оптимізму.

2004 року Анастасіадіс і його партія підтримали план, розроблений колишнім генеральним секретарем ООН Кофі Аннаном, що отримав також підтримку Євросоюзу. Пропозиція Аннана щодо возз’єднання острова стала основою програми для «Об’єднаної республіки Кіпр», що передбачала федерацію з двох держав.

Коли це питання було винесене на референдум, дві третини з 250 тис. турецьких кіпріотів на півночі острова підтримали план Аннана, але 76% з 860 тис. грецьких кіпріотів на півдні — відхилили його. Проте не можна виключати, що перемога Анастасіадіса може дати новий імпульс для відновлення діалогу між північною та південною частинами острова, оскільки нинішня криза вже закінчилася.

Така розв’язка була б великим досягненням для Кіпру й регіону. Розв’язавши проблему тривалого розділення острова на дві частини, Кіпр почувався б затишніше в ЄС, а економічні ефекти стали б мультиплікативними й поширилися б усім східним Середземномор’ям.

Наприклад, Туреччина й Греція можуть зменшити свої військові витрати (звісно, різною мірою, зважаючи на їхнє геополітичне оточення). Греція — друга країна в ЄС за витратами на оборону в частці ВВП; зрозуміло, що в сьогоднішніх економічних умовах економія в цій сфері може стати великим полегшенням для бюджету. І нещодавній заклик лідера курдських повстанців Абдулли Оджалана про припинення вогню — підбадьорюючий знак, що Туреччина також отримає дивіденди від миру.

Візит грецького прем’єр-міністра Антоніса Самараса до Стамбула на початку цього місяця є обнадійливим знаком, що напруження між Грецією та Туреччиною вже почало спадати. Поглиблення співпраці в східній частині Середземноморського регіону могло б дати чимало економічних можливостей, серед яких багато буде пов’язано з розвитком у цьому регіоні видобутку трансграничних морських запасів газу.

Анастасіадіс пережив справжній економічний шторм під час свого першого місяця в офісі, й нинішня криза, поза сумнівом, продовжуватиме домінувати на його порядку денному. Але над сьогоднішньою бурею з’являється світло на горизонті. Кіпр і його сусіди мають тепер об’єднатися, щоб наблизитися до нього.

Проект Синдикат для «Дня»

ДО РЕЧІ

ЄЦБ зажадав у влади Латвії не приймати російські гроші, що виводяться з Кіпру, пригрозивши блокувати вступ країни до єврозони. Про це повідомляє латвійське радіо Mix FM з посиланням на неназвані джерела. «Нашим латвійським друзям було ясно сказано — якщо ви хочете приєднатися до єврозони, ви не повинні забезпечувати притулок російським грошам, що втікають з Кіпру», — цитує радіо представника ЦБ однієї з країн єврозони. Чутки про те, що росіяни можуть вивести частину коштів з банків Кіпру, з’явилися в ході загострення ситуації у фінансовому секторі острова. У середині березня стало відомо, що Нікосія намір обкласти рахунки в банках республіки податком, щоб зібрати 5,8 млрд. євро. Кошти потрібні для того, щоб ЄС погодився виділити країні ще десять мільярдів євро на реструктуризацію банківського сектору. Канцлер ФРН Ангела Меркель заявила раніше, що бізнес-модель острова, який користується репутацією «податкового раю», вичерпала себе. Після цього в ЗМІ з’явилися припущення, що Латвія може стати «другим Кіпром» для російських грошей сумнівного походження.

Хав’єр СОЛАНА — колишній міністр закордонних справ Іспанії та колишній генеральний секретар НАТО.

Хав’єр СОЛАНА
Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ