У державців немає місця для філософії.
Томас Мор, англійський письменник, філософ, державний діяч, лорд-канцлер, Святий Римо-католицької церкви

«Економічна гаррота» і відповідь Кремля

Експерти — про ухвалені Конгресом США санкції проти РФ за агресію в Україні
1 серпня, 2017 - 10:00
ФОТО ANGUS GREIG/NEW YORK TIMES

Схоже, що після ухвалення американським Конгресом 27 липня закону про посилення санкцій проти Росії напруження у відносинах між Вашингтоном і Москвою лише зростатиме. Свідченням цього стала реакція російської влади на ухвалення цього закону, а зокрема оголошення президентом РФ Володимиром Путіним рішення про те, що Росію мають залишити 755 дипломатів США.

Нагадаємо, що російський розділ затвердженого Конгресом США закону під назвою H.R.3364 — Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act (Закон щодо протистояння суперникам США через санкції), має три основні мети. Перша — надати законодавчої сили чотирьом указам президента Обами, виданим в 2014 році і спрямованим проти так званих сепаратистів в Україні та тих, хто підтримує їхню діяльність, посадовців Януковича та осіб з найближчого оточення Путіна. Ці розпорядження також обмежують можливості залучення американських інвестицій до фінансового сектору Росії, оборонних технологій та енергетики.

Друга — розширити існуючі санкції, зобов’язуючи президента, а не просто надаючи йому право, вводити посилені санкції, що стосуються обмеження залучення боргу для енергетичного, фінансового секторів, а також видобутку нафти, можливості державних російських підприємств залучати фінансування через приватизацію, або інвестування на суму від 10 мільйонів доларів.

Третя — запровадити нові санкції, пов’язані з кібервтручаннями та порушеннями прав людини з боку Російської Федерації, а також санкції, пов’язані зі значною корупцією в Росії.

Критерії для внесення змін до санкцій залишаються практично незмінними і стосуються врегулювання кризи в Україні, як передбачено «Мінськими домовленостями». Повноваження накладати санкції і визначати перелік осіб, які підпадають під санкції, залишається за президентом, а от для внесення змін до санкцій, а також для зняття санкцій, необхідно буде отримати згоду Конгресу.

Закон чітко визначає пріоритети зовнішньої політики, яких має дотримуватись президент щодо Росії, зокрема:

• закликати уряд Росії вивести сили з території Грузії, України та Молдови;

• віддати контроль над кордоном цих територій відповідним урядам;

• припинити дії, які завдають шкоди обраним урядам цих країн, та інше.

Пріоритетність підтримки енергетичної безпеки України визначена окремим положенням і містить, серед іншого, пункти про підтримку реформ енергетичного ринку, протистояння російському проекту «Північний потік-2», просування енергетичної безпеки України у співпраці з європейськими країнами.

Наголошується також і на посиленні співпраці з ЄС, зокрема використовуючи Фонд протидії впливу Росії з бюджетом у 250 млн. доларів на 2018—2019 бюджетні роки.

Більшість експертів схвально сприйняли рішення американського Конгресу посилити санкції проти Росії. Щоправда, деякі експерти вважають таке рішення помилковим. Зокрема такої думки дотримується директор Центру євразійських, російських і східноєвропейських досліджень і професор урядування і дипломатичної служби у Джорджтаунському університеті, Вашингтон, Анжела СТЕНТ, яка написала статтю під назвою «Закон про американські санкції є виграшем для Росії».

Тим часом міністр економіки Німеччини Бригіта Ципріс назвала законопроект США щодо санкцій проти Росії порушенням міжнародного права. Досить дивною є така заява на тлі того, що Москва порушила всі можливі норми міжанородного права, анексувавши Крим, проводячи агресію на сході України, не кажучи про втручання в інші країни.

«День» звернувся до українських, російських і американських експертів з проханням прокоментувати значення ухваленого Конгресом закону і як нові обмежувальні заходи можуть вплинути на російський режим.

«НОВІ САНКЦІЇ ЗБІЛЬШАТЬ ВТРАТИ»

Джон ГЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричіу в Атлантичній Раді США, екс-посол США в Україні, Вашингтон:

— Закон про санкції, прийнятий Конгресом, це — серйозний удар по Кремлю. Оскільки Трамп став імовірним кандидатом від Республікської партії наприкінці весни 2016 року, то до початку роботи в адміністрації Трампа Москва сподівалась, що президент Трамп скасує санкції, встановлені наприкінці 2014 року і які регулярно поновлюються з того часу. Трамп чітко розглядав це в перші тижні свого перебування в офісі.

Натомість було прийнято це законодавство. МВФ зазначив, що в 2015 році санкції коштували Росії 1—1,25% ВВП. Нещодавно Олексій Кудрін (екс-міністр фінансів, заступник голови уряду РФ. — Авт.) зазначив, що існуючі санкції обійдуться Росії у 5% ВВП. Нові санкції збільшать втрати Росії.

Щодо статті «Закон про американські санкції є виграшем для Росії». Ангела Стент — відомий фахівець з Росії, чию думку я поважаю. Але наші нові санкції ускладнять життя Путіна. Вони є важливим кроком у зміцненні політики США проти ревізіоністської Москви.

«АМЕРИКАНЦІ ЗРОЗУМІЛИ ВАЖЛИВУ РІЧ: РОСІЮ ПОТРІБНО ЗУПИНЯТИ»

Михайло ГОНЧАР, президент Центру глобалістики «Стратегія 21», Київ:

— Найбільш болісний варіант, який передбачають ці санкції, це — удар по всіх «іграшках» Путіна, передусім, по «Північному потоку-2» і по другій нитці «Турецького потоку», яка мала йти на Європу. Тому такий санкційний крок викликав таку бурхливу реакцію і в Москві, Берліні та Відні, загалом країн, причетних до реалізації цих потоків.

Що стосується ширших аспектів нових санкцій США, то нові обмеження стосуються ще більшого скорочення поставок новітніх технологій і обладнання, а також обсягів фінансування та інвестування на проекти з розширення видобутку енергоносіїв у Росії. І тепер мова йде навіть про обмеження фінансування, починаючи від одного мільйона доларів. Відтак всі перспективні проекти з видобутку енергоносіїв у Росії закриваються. Тому ситуація із запровадженням санкцій на перспективу б’є по намаганням Росії нарощувати весь видобувний та відповідно експортний потенціал.

І саме головне, що цей закон позбавив президента можливості в односторонньому порядку переглянути режим санкцій без згоди американського Конгресу. А це означає, що ці санкції матимуть довгостроковий характер.

І важливим моментом є те, що санкції можуть бути переглянутими лише тоді, коли російські війська будуть виведені з окупованих територій України, Грузії та Молдови. Такий підхід мав би бути у випадку європейських санкцій, де все зводиться до Мінських домовленостей.

Що стосується заяв європейців про порушення американцями міжнародного права при запровадженні таких санкцій. Реально у європейців немає аргументів. Це — маніпуляції з їхнього боку, зокрема з боку німців, австрійців і французів, яким понад усе хочеться проштовхнути вигідні, як вони вважають, для ЄС проекти з Росією і, перш за все, «Північний потік-2». Тому вони далі маніпулюють міжнародним правом.

Тут треба відзначити наступне. Американці, на противагу європейцям, зрозуміли одну річ: що Росію потрібно зупиняти. Санкції Заходу, які діють на сьогодні, зокрема європейські, недостатні і не зупиняють Росію. А вже йдеться про кібервтручання, зокрема втручання в американські вибори, що зайвий раз підтвердило налаштованість США. А тим часом європейці продовжували дотримуватись підходу: не важливо, хто агресор, чи хто жертва, чи можливо там і немає агресії, тому треба примусити обох виконувати Мінські домовленості. А оскільки санкції не працюють, то вони тут ні до чого.

США як лідер західного світу, стали діяти превентивно, щоб все ж таки змусити Росію переглянути свою експансіоністську політику. І, до речі, на у декларації саміту G7 було наголошено на необхідності посилення санкцій проти Росії. Тому США нічого не порушили, а навпаки, на відміну від ЄС діяли в контексті домовленостей в рамках G7. Просто у американців увірвався терпець.

А тут проявляються негативні риси політичної Європи. Коли декілька крупних європейських компаній плюс проросійське лобі через свої національні уряди практично трьох основних країн-членів Німеччини, Австрії і Франції  формують рішення європейських інституцій непрямим чином впливаючи на озвучування тих чи інших позицій, які не відображають консенсусну позицію 28 країн, а тих країн, що виступають за діалог, співпрацю з Росією, пом’якшення санкцій задля реалізації разом з російськими компаніями вигідних проектів.

Оце якраз і мало б стати предметом розгляду Європейського парламенту чи розслідувань з боку національних компетентних органів, чому Європейська комісія у випадку російської агресії довго і нудно аналізувало ситуацію, а тут миттєва реакція на американські санкції. Ніхто не займався тим, куди зник проект NABUCCO, який був пріоритетом номер один для Євросоюзу і менеджером якої була австрійська компанія, яка зараз активно підтримує проект «Північний потік-2». Тому тут існує багато нюансів і, думаю, що Агентство національної безпеки США з часом віднайдуть необхідні файли, які покажуть глибоку корумпованість низки європейських структур, а також на національному рівні у провідних країнах-членах наскільки глибоко російська газова корупція в’їлась в тіло європейської бюрократії і маніпулює нею.

«РОСІЯ НЕ ЗНАЄ, ЯК ВІДПОВІСТИ НА АМЕРИКАНСЬКИЙ ВИКЛИК»

Лілія ШЕВЦОВА, російський публіцист, Москва:

— Спочатку давайте оцінимо, що означає ще не підписаний Трампом пакет американських санкцій проти Росії. Цей пакет фактично викидає Росію з кола нормальних міжнародних акторів прямо в гетто, долучаючи Росію до списку держав-ізгоїв нарівні з Іраном і Північною Кореєю. Так, поки це колективна оцінка ролі Росії американським істеблішментом. Але ж ідеться про ставлення з боку світового лідера та локомотива міжнародних відносин. І це ставлення, поза сумнівом, впливатиме і на позицію світової спільноти. Крім того, санкції обмежують участь Росії в процесі глобалізації, підводячи Росію до виключення зі світової фінансової системи й усуваючи її від глобальних ринків капіталів і технологій. Це щонайпотужніший удар по російській економіці та майбутньому країни.

На цьому тлі реакція президента Путіна виглядає не просто невиразною, слабкою і неадекватною. Подумаєш — Москва висилає 755 американських дипломатів і забирає орендовану посольством США дачу та склад (!)! Ну, неприємно і головний біль для американців. Але це ж несерйозно! Це укус комара, якого слон і не відчує! До речі, раджу тим, хто цікавиться сюжетом, подивитися інтерв’ю Путіна ВГТРК і ведучому Соловйову. Це захоплива картинка. Путін виглядає на диво розгубленим, похмурим, незібраним і абсолютно незрозумілим. Але далеко не агресивним, що можна було передбачити. Адже вже цілий тиждень решта російських політиків і коментаторів навмисно грали роль зграї бульдогів, які були готові розірвати Америку. Але не Путін. Ні. Він був втіленням миролюбності і доброзичливості. Так, він звинуватив американців в «хамстві». Лише і всього. Він м’яко попереджав, що у Росії є й «інші відповіді». Але все ним сказане свідчило про те, що таких відповідей фактично немає. Якщо тільки Москва не збирається за своїм звичаєм стріляти Росії «в ногу» і «бомбити Вороніж» своїми «ответками», які будуть направлені проти своїх же громадян. Тому ось висновок: Росія не знає, як відповісти на американський виклик.

Це не означає, що Кремль не придумає чергового безглуздя, яке викличе «обратку» Вашингтона і ввергне світ в ситуацію нового ядерного протистояння. Але поки Кремль не хоче загострення. Намагається уникнути його. Це очевидно. Сам Путін розуміє, що загострення призведе до того, що Росія втратить найважливішого ресурсу виживання — за рахунок Заходу.

 Що далі? Події розгортаються, як у фільмах Хічкока. Стан невідворотної загрози продовжує бути достатнім над міжнародною ситуацією. Але цього разу її джерелом є не лише Москва. Але і президент Трамп, який розгойдує світовий порядок, підриваючи міжнародне лідерство Америки. А світ без лідерства починає скочуватися до хаосу.

Вплив санкцій на Росію? Найкатастрофічніше. Вони здатні зруйнувати не лише російську енергетику, але й підривають інші галузі, які потребують технологій і коштів, перекривають джерела міжнародного фінансування. Словом, санкції стають, як я це називаю, «економічною гарротою», яка здатна повільно, але невідворотно душити російську економіку... І Кремль це чудово розуміє.

Чи можуть санкції стати подарунком для Путіна? Яким подарунком? Дати йому привід для антиамериканської істерії? Але він може її спровокувати за допомогою телебачення і без санкцій. Хоча зараз народ не дуже податливий на подібну істерію — громадян хвилює, що у них там у холодильнику. Так, що не бачу, що Кремль може реально побачити в санкціях що-небудь для себе позитивне.

Чи змусять санкції Кремль піти з Донбасу? Ну, говорити про це дуже рано. Зараз Москва поки намагається зрозуміти, що вони означають. У якій мірі Європа зможе або не зможе допомогти Росії не опинитися в гетто. У якій мірі санкції реально здійснюватимуться, а не будуть манкіруватися. Поки не бачу приводів для того, що серйозного перегляду Москвою своєї політики щодо України. А ця політика така: робити все можливе, щоб зберігати Україну у сфері своїх «інтересів». Або принаймні ускладнювати Україні зміцнювати власну державность.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments