Хибні пріоритети Могеріні

Дводенний візит верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріки Могеріні до України розпочався в неділю ввечері зі скандалу. Високопоставлена чиновниця Євросоюзу відмовилася зустрітись із родичами військовополонених, політв’язнів. «Це викликало в них шок і обурення», — сказала «Дню» голова комітету в закордонних справах Верховної Ради Ганна Гопко, яка пообіцяла передати їхнього листа пані Могеріні.

І другий, не менш важливий момент: під час цього візиту верховна представниця ЄС, як і два з половиною роки тому, не змогла знайти часу, щоби відвідати схід України. І це при тому, що в листопаді 2015 року на спільному брифінгу з президентом України Петром Порошенком пані Могеріні заявила, що ситуація в Україні залишається однією з найпріоритетніших у порядку денному Європейського Союзу. В представництві ЄС в Україні пояснили «Дню» це тим, що у верховної представниці дуже напружений графік, і вона не має часу, щоб здійснити поїздку до лінії розмежування і побачити на власні очі, що там відбувається.

І по-третє, дивним є те, що згідно з повідомленнями українських ЗМІ, головними темами візиту і переговорів із українською владою верховним представником ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки було визначено реформи і насамперед посилення боротьби з корупцією. «Роботу необхідно подвоїти в найважливіших сферах — боротьба з корупцією є однією з них, і тут ми очікуємо прийняття законопроекту про створення незалежного та ефективного Вищого антикорупційного суду, в результаті чого він повністю відповідатиме рекомендаціям Венеціанської комісії», — сказала пані Могеріні в інтерв’ю УНІАН.

Зрозуміло, що боротьба з корупцією є важливою, але сфера компетенції верховної представниці зовнішня політики і безпека, тож хотілось почути від неї конкретні пропозиції щодо того, як ЄС може посприяти встановленню миру на сході України, зокрема вплинути на Російську Федерацію, щоб та виконала свою частину Мінських домовленостей, і взагалі спонукати її виконати міжнародні зобов’язання — повернути незаконно анексований Крим.

І тут, схоже, пані Могеріні немає чого cказати, крім побажання, як вона сказала в інтерв’ю УНІАН, щоб Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні мала повний доступ до всієї території України, в тому числі вздовж українсько-російського кордону, у відповідності зі своїм мандатом.

А чому вона не згадує про такий потужний інструмент, як санкції, які, безумовно, потрібно посилити, щоби заохотити Росію виконати Мінські домовленості. Натомість Могеріні говорить: «Якби місія, узгоджена Радою Безпеки ООН, могла б усе це прискорити й допомогти просуванню реалізації Мінських угод, ми, звичайно, були б тільки «за».

Те саме можна сказати і про енергобезпеку, це і «Північний потік -2», і нещодавня чергова газова суперечка між Україною та Росією, де Євросоюз, який претендує на роль впливового гравця у світі, мав би зайняти принципову позицію і підтримати Україну.

А натомість, «ми спостерігаємо, — зазначила Ганна Гопко, — що Європейська комісія зайняла посередницьку позицію між Україною та Росією в газовій суперечці, хоча мала б бути на нашому боці, бо ми імплементуємо ІІІ енергопакет (Росія проти, оскаржує його в СОТ), ми в Енергетичному співтоваристві (Росія проти нього), ми маємо Угоду про асоціацію з ЄС, а не Росія, а для Брюсселя, однак, реальний пріоритет — Росія, а не ми».

І що замість конкретної підтримки України, ситуацію в якій два з половиною роки тому Могеріні називала найпріоритетнішою в порядку денному, привезла вона до Києва? Виявляється — це комунікаційна кампанія «Просуваючись разом уперед», яка присвячена Угоді про асоціацію і має продемонструвати її вигоди для пересічних українців.

Але для України та й Європи загалом найважливіше питання — припинення російської агресії на Донбасі, відновлення українського суверенітету в Криму відповідно до норм міжнародного права, міжнародних угод, під якими підписувалася Росія. І саме над цим має думати верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні і консолідувати позицію в ЄС. А вона, схоже, за роки перебування на цій посаді так і не зробила висновків і досі дотримується позиції, яку вона зайняла 2014 року будучи міністром закордонних справ Італії, заявивши у відповідь на критику тодішнього президента Естонії Тоомаса Ільвеса щодо слабкої відповіді США та їхніх союзників на порушення Росією суверенітету і територіальної цілісності: «То, що ми будемо бомбувати Росію? Яким тоді має бути рішення?».

І таке рішення є, але його чомусь не бачить чи не хоче бачити Могеріні: введення більш жорстких санкцій проти Росії, замороження активів найближчого кола Путіна, відмова від «Північного потоку-2», припинення закупівлі Європою російського газу і нафти, і насамкінець відключення Росії від системи розрахунків SWIFT. Тож інструменти для покладення краю нахабності російського реваншистського режиму існують, потрібна лише сміливість, щоб скористатися ними.

Під час зустрічі з очільницею європейської дипломатії Президент України Петро Порошенко закликав Брюссель визнати РФ агресором. «Твердо переконаний, що через чотири роки російської агресії проти України вже настав час для Європейського Союзу назвати агресора агресором та стороною конфлікту», — заявив він. Тим часом Могеріні пообіцяла розглянути можливість повторного направлення на Донбас місії послів політико-безпекового комітету ЄС. Перед цим вона зустрілася з українським прем’єром і запевнила, що ЄС підтримуватиме Україну на шляху реформ, а також відзначила важливість проведення пенсійної, освітньої, медичної реформ, передає Укрінформ. Крім того, вона наголосила на готовності Союзу надати Україні 1 млрд євро у вигляді кредитів. Втім, варто зазначити, що отримати ці кошти Україна зможе лише після виконання чотирьох умов для наступного траншу від МВФ — прийняття закону про приватизацію, вже прийнята пенсійна реформа, створення антикорупційного суду та врегулювання питання з цінами на газ.

«День» звернувся до експерта з проханням прокоментувати важливість цього візиту та пояснити, чому в анонсі увага акцентувалася саме на боротьбі з корупцією і реформах. 

«ВОНА ЗНАЄ, ЩО КОНФЛІКТ ІСНУЄ, АЛЕ ПРИЇХАЛА З ІНШИМ ПОРЯДКОМ ДЕННИМ»

Катерина ЗАРЕМБО, заступниця директора Центру «Нова Європа»:

— По-перше, не бачу нічого дивного в тому, що Федеріка Могеріні не акцентує увагу на конфлікті, адже в ЄС є якийсь порядок денний щодо України. Це передусім реформи, тому цілком логічно, що вона говорить саме про них.

По-друге, насправді, Федеріка Могеріні ніколи не балувала Україну увагою. Отже, було б дивно, якби вона приїхала та розпочала з такого чутливого питання, як російсько-український конфлікт. Це, можливо, також більш безпечний вибір із точки зору того, на чому є консенсус серед країн-членів про що можна говорити в Україні (адже вона має отримати серед усіх країн ЄС мандат щодо того, що робить і про що говорить).

Якщо подивитися на порядок денний України та ЄС, що виноситься на саміт, що формує надання допомоги Україні з боку ЄС, то будемо бачити, що конфлікт у цьому діалозі фігурує побічно, тільки в темі санкцій. Але Федеріка Могеріні має опосередкований вплив на те, чи будуть санкції подовжено на півроку, це вирішують країни-члени. Думаю, це природний перебіг для кухні ЄС. Якщо б до нас приїхав лідер країни-члена ЄС, бажано, щоб він поїхав до лінії фронту та побачив усе на власні очі. Де речі, з того, що мені відомо, Могеріні при спілкуванні з експертами зазначала, що їй шкода, що вона не відвідує Донбас, тобто вона знає, що конфлікт існує, але приїхала з іншим порядком денним.

Федеріка Могеріні дуже давно не була в Україні, тому її нинішній візит — це однозначно добре. В цілому, це досить компромісна фігура в ЄС. Добре, що вона приїхала та ознайомилася з тим, що відбувається, але вона не веде українське портфоліо. Більше Україною займаються комісар Ган та інші посадовці або канцлер Ангела Меркель. Тобто це плюс для українсько-європейського порядку денного.